Постанова № 29136212, 05.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5023/6007/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Григорєва М.Г., дов. від 01,10,2012 р. (копія у справі)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» (вх. № 337Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09 січня 2013 року по справі №5023/6007/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсім», м. Харків

про стягнення 24469,62 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року позивач, ТОВ «Прем'єр плюс», звернувся з позовною заявою до господарського суду Харківської області, в якій просив суд стягнути з ТОВ «Будсім» на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №155/08/10/П-00000521, укладеним між сторонами 01.09.2010 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення суми заборгованості становить 24469,62 грн., з яких 23158,49 грн. - сума основного боргу; 1073,29 грн. - сума пені; 214,68 грн. - 3% річних; 23,16 грн. - інфляційне збільшення суми боргу. Судові витрати просив суд покласти на відповідача.

Відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про припинення провадження у справі за позовом ТОВ «Прем'єр плюс» та направлення за підсудністю до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Всеукраїнський правовий союз підприємців» (61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1). Також відповідач зазначив, що відповідно до п. 9.2. договору поставки №155/08/10/П-00000521 від 01.09.2010 р. сторони домовились про наступне: у випадку недосягнення згоди за результатами взаємних переговорів за всіма неузгодженостями, що можуть виникнути під час дії даного договору, включаючи, але не обмежуючись спорами, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або недійсності підлягають розгляду та вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Всеукраїнський правовий союз підприємців» відповідно до його регламенту.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 січня 2013 р. провадження у справі № 5023/6007/12 (суддя Сальникова Г.І.) клопотання ТОВ «Будсім» було задоволено в частині припинення провадження у справі та припинено провадження у справі №5023/6007/12 на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, ТОВ «Прем'єр плюс», із зазначеною ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 09.01.2013 р. у даній справі скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права та передати справу до суду першої інстанції на судовий розгляд.

Відповідач, ТОВ «Будсім», відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте представник відповідача не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2010 р. між сторонами по справі ТОВ «Прем'єр плюс» та ТОВ «Будсім» було укладено договір поставки №155/08/10/П-00000521.

Пунктом 9.2. зазначеного договору сторони визначили, що у випадку недосягнення згоди за результатами взаємних переговорів за всіма неузгодженостями, що можуть виникнути під час дії даного договору, включаючи, але не обмежуючись спорами, що стосуються його виконання, порушення, припинення, розірвання або недійсності підлягають розгляду та вирішенню в Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Всеукраїнський правовий союз підприємців» відповідно до його регламенту.

Господарський суд Харківської області своєю ухвалою припинив провадження у справі № 5023/6007/12, посилаючи на п.п 1, 5 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі п.п. 1, 5 п. 1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з наявністю в п. 9.2 договору третейського застереження, та зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Пунктом 3 ухвали Конституційного Суду України від 14.10.1997р. (№ 44-3) встановлено, що правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Натомість, третейський розгляд спорів - це вид недержавної юридичної діяльності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод гарантовано право кожної особи, юридичної чи фізичної, на розгляд її справи справедливим неупередженим судом.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про третейські суди» юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Закон України «Про третейські суди» передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду.

Окрім того, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті. При відсутності волі, в даному випадку, позивача, на звернення до третейського суду, чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його права на звернення до господарського суду.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, юридичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності гарантовано право звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, у разі коли між сторонами у договорі передбачене третейське застереження, але одна із сторін заперечує проти нього, то прерогатива має бути віддана відстоюванню права на захист своїх інтересів в судовому порядку.

Конституція України гарантує кожній особі право на судовий захист своїх порушених прав та законних інтересів. Обмеження права на судовий захист суперечить конституційному принципу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для припинення провадження у справі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» підлягає задоволенню в зв'язку з її матеріальною та документальною обґрунтованістю та наявністю фактів, які є підставою для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.01.2013 року по справі № 5023/6007/12.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр плюс» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 січня 2013 року по справі №5023/6007/12 скасувати.

Справу № 5023/6007/12 направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 05.02.2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.