Ухвала суду № 29135910, 05.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5019/2032/12

за позовом Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача Фізична особа - підприємець Козічев Руслан Юрійович

про стягнення в сумі 21 310 грн. 03 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

Від позивача : Мазурок А.А. (довіреність №28 від 05.04.2011 року)

Від відповідача : не з"явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - кредитор, позивач), звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Козічева Руслана Юрійовича (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за договором б/н від 14.03.2011 року в розмірі 21 310,03 грн..

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, причин неявки не повідомив, повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання, направлене на адресу зазначену в ЄДРПОУ: м.Рівне, вул.Ювілейна, 9, кв.91 повернулось до господарського суду з відміткою відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з положеннями статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З поданих суду позовних матеріалів вбачається, що адреса місцезнаходження відповідача: м.Рівне, вул.Ювілейна, 9, кв.91, куди і направлялись ухвали господарського суду від 28.12.2012 та від 22.01.2013.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевказане суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення судом встановлено та досліджено зокрема такі обставини:

14.03.2011 року між позивачем та відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складаюсь договір банківського обслуговування б/н від 14.03.2011 року та взяв на себе зобов"язання виконувати умови договору (а.с. 28).

Відповідно до умов договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26001060482725 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - умови а.с. 29-37).

Відповідно до пункту 3.18.1.1 умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до пункту 3.18.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до пункту 3.18.1.6 умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбаченими внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Відповідно до пункту 3.18.1.8 умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".

Відповідно до пункту 3.18.1.16 умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або у будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Свої зобов'язання за договором Банк виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн., що вбачається з виписки банку (а.с. 49). Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для сплати заборгованості.

На адресу відповідача 31.10.2012 року направлена претензія, проте залишена ним без задоволення (а.с. 52-53).

Відповідно до пункту 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебельтового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до пункту 3.18.4.1.2 умов при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останної дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебельтове сальдо підлягало обнуленню.

Відповідно до пункту 3.18.4.1.3 умов у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебельтове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебельтове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Станом на 13.09.2012 року заборгованість по процентам за користування кредитом становить 7159,86 грн. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом становить 990,00 грн..

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на умови Договору строк повернення відсотків за користування кредитними коштами є таким, що настав. Відповідач доказів повернення відсотків за користування кредитними коштами не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до пункту 3.18.4.1.3 умов у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Плата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Позивачем на суму заборгованості по несвоєчасно оплаченим відсоткам нараховано пеню в розмірі 3160,17 грн. Розрахунок пені перевірено судом та визнано вірним (а.с. 48).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7159,86 грн. заборгованості по процентам, 3160,17 грн., пені та 990,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козічева Руслана Юрійовича (33000, м.Рівне, вул.Ювілейна, 9/91, ід.н. 3254921232) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, Код ЄДРПОУ 14360570) - 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7159,86 грн. заборгованості по процентам, 3160,17 грн., пені та 990,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

повне рішення складено 06 лютого 2013 року

Суддя Качур А.М.