Рішення № 29135773, 01.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/17771-2012 01.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд"

про стягнення 144 897,84 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Марковська В.В. за дов. № 91/2012/12/26-2 від 26.12.2012 р.

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Публічного акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" про стягнення 144 897,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/17771-2012, розгляд справи призначено на 19.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 21.01.2013 року.

21.01.2013 року по справі оголошено перерву до 01.02.2013 року.

Представник відповідача в судое засідання 01.02.2013 року не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.02.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.06.2003 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Дочірнім підприємством по експлуатації та розвитку житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос» Публічного акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд» було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8242064.

Відповідно до п. 1 Договору, предметом договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарчій воді, на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.3.1 Договору постачальник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячі воді на межу балансової належності з споживачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку споживач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування споживачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення - доручення про укладення Договору розрахунковим способом та по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року - затверджені Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору.

На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту № 1 за адресою: вул.. Горького, будинок 29, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «абонент» повертає в РВТ», та платіжну вимогу-доручення, коди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 3 Додатка 4 Договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за використану теплову енергію за період з 01.09.2009 року по 01.11.2012 року становить 126 466,18 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з п.п. 2.2.1, 2.3.1 Договору постачальник зобов'язаний постачати теплову енергію у гарячі воді на межу балансової належності з споживачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку споживач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

На підставі п. 2 Додатку 4 до Договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту № 1 за адресою: вул.. Горького, будинок 29, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «абонент» повертає в РВТ», та платіжну вимогу-доручення, коди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 3 Додатка 4 Договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату згідно умов договору, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за зазначений період в розмірі 6 090,33 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 6 506,80 грн..

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3 Додатка 4 Договору сплата за вказаними в п. 2 цього додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5 додатку № 4 до вказано договору сторони погодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку) позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не пізніше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Позивач правомірно нараховує пеню за зазначений період в розмірі 5 834,53 грн..

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, ЦК України, ст. 173,193,275 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Дочірньої компанії по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Еком» Публічного акціонерного товариства «Холдингової компанії «Київміськбуд» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 144 897,84 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктові соціально-побутового призначення «Екос» Публічного акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд» (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул.. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, борг за спожиту теплову енергію в сумі 126 466 (сто двадцять шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн..18 коп., 3% річних в розмірі 6 090 (шість тисяч дев'яносто) грн.. 33 коп., інфляційні втрати в сумі 6 506 (шість тисяч п'ятсот шість) грн.. 80 коп., пеню в сумі 5 834 (п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн.. 53 коп. та судовий збір в розмірі 2 897 (дві тисячі вісімсот дев'яносто сім) грн.. 96 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення: 05.02.13 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала