Рішення № 29135660, 05.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 905/573/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Комунального лікувально-профілактичного закладу «Слов'янська центральна районна лікарня», с. Рай-Олександрівка, ідентифікаційний код 01991180

про: стягнення за договором охорони №3083/Сл від 01.03.2012р. заборгованості у розмірі 2028 грн. та штрафу у розмірі 253,50 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Мілютин Д.О. (за довіреністю №21/1-117 від 14.01.2013р.);

від Відповідача - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 05.04.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області. м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Слов'янська центральна районна лікарня», с. Рай-Олександрівка (далі - Відповідач) про стягнення за договором охорони №3083/Сл від 01.03.2012р. заборгованості у розмірі 2028 грн. та штрафу у розмірі 2129,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором охорони №3083/Сл від 01.03.2012р за надання охоронних послуг, внаслідок чого за вересень-грудень 2012р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу за період з березня по грудень 2012р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір охорони №3083/Сл від 01.03.2012р з додатками, акт звірки розрахунків, розрахунок суми позову, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 610-612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

Позивачем були також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.15-20, 41), у тому числі - заява від 05.02.2013р. про зменшення розміру позовних вимог щодо стягуваних штрафних санкцій до 253,50 грн., у зв'язку із клопотанням Відповідача про зменшення їх розміру.

Відповідач надав відзив №01-09/140 від 31.01.2013р. (а.с.а.с.21-23), яким визнав позов частково - в частині стягнення заборгованості у розмірі 2028 грн., вимагаючи зменшення розміру штрафних санкцій до 253,50 грн., у зв'язку із їх значним розміром по відношенню до суми заборгованості та неналежністю бюджетного фінансування. Додатково Відповідачем були надані документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.24-37, 39), у тому числі - заява про розгляд справи без присутності уповноваженого представника.

У судовому засіданні 11.09.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення від 05.02.2013р. (а.с.41), наполягаючи на вирішенні спору незалежно від відсутності Відповідача та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Суд, враховуючи достатність наданих до справи документів і висловлену у письмовому вигляді позицію Відповідача з приводу розглядуваного спору, вважає за можливе його вирішення в цьому судовому засіданні без участі належним чином повідомленого Відповідача за наявними матеріалами.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012р між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 3083/сл (а.с.а.с.10-11), відповідно до умов п.п. 1.1, 7.1 якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 01.03.2012р. до 31.12.2012р. за допомогою системи сигналізації здійснює спостереження за приміщенням кімнати зберігання наркотичних речовин, який внесено до Дислокації (додаток №1 а.с.12) та позначено на плані-схемі (додаток №2 ), а у разі спрацювання стс - отримання сигналу тривоги, повідомляє про це Замовника на його телефон та передає цю інформацію місцевому органу внутрішніх справ.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

- вартість послуг визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №3), на момент укладання договору становить 507грн., яка сплачується впродовж трьох банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі Замовником зобов'язані здійснювати не пізніш 5-ти днів до кінця місяця, тобто за 5 днів до кінця кожного поточного місяця останній має оплатити замовлені ним послуги , які Виконавець повинен буде надати в наступному місяці.(п.п.2.1, 2.4.);

- датою оплати (датою виконання Замовником зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок Виконавця (п.2.6.);

- Виконавець на вимогу Замовника щомісячно, простими поштовими відправленнями - листами надсилає останньому рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. Відсутність впродовж 10 банківських днів, після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих Виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям Замовником послуг Виконавця в обсязі і вартістю, визначеними Дислокацією та Протоколом узгодження вартості, а при відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим. (п.п.2.7, 2.8).

Положеннями п.3.2.3 до обов'язків Замовника віднесено своєчасне здійснення оплати послуг в порядку обумовленому цим договором.

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу (штрафна неустойка) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином. Якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання.

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобов'язань відображені у підписаному сторонами без зауважень акті звірення розрахунків (а.с.31), зі змісту якого вбачається наявність заборгованості Відповідача у розмірі 2028 грн. за період з вересня по грудень 2012р. та несвоєчасність виконання зобов'язань за попередній оплачений період березень - серпень 2012р.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, зменшивши в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо стягуваного штрафу до 253,50 грн., враховуючи відповідне клопотання Відповідача з цього приводу, викладене у відзиві.

Відповідач у відзиві №01-09/140 від 31.01.2013р. визнав вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 2028 грн., вимагаючи зменшення розміру штрафу до 253,50 грн., посилаючись на його значений розмір та недостатність і неналежність бюджетного фінансування, на підтвердження чого надав відповідні докази (а.а.с.32- 37).

Як вбачається із наданої довідки від 04.02.2013р. за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача розмір заборгованості Відповідача на вказану дату за договором №905/573/13-г від 01.02.2013р. ставить 2028 грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 05.02.2013р., адже згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення у справі зменшити розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено клопотанням Відповідача та специфікою його бюджетного фінансування.

В свою чергу, об'єднання в одному позові вимог про стягнення заборгованості і штрафу цілком відповідає ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою - керівником - головним лікарем.

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд наголошує, що за змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позовних вимог Відповідачем щодо стягуваної заборгованості є самостійною (разом із власними висновками суду) підставою для задоволення позову, оскільки дії Відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і законних інтересів інших осіб (учасником спірних правовідносин є саме сторони спору) та відповідають встановленим судом на підставі наявних доказів обставинам.

Відносно законності прийняття визнання позову в частині розглядуваної суми суд зауважує на такому:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №3083/Сл від 01.03.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №3083/Сл від 01.03.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №3083/Сл від 01.03.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) впродовж трьох банківських днів з моменту укладання договору - відносно першого платежу та п'яти банківських днів після закінчення місяця, в якому були надані послуги - щодо решти платежів - згідно умов п. 2.4. договору охорони №3083/Сл від 01.03.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Позивачем у за період березень-грудень 2012р. були у повному обсягу надані охоронні послуги на загальну суму 5070грн., з яких несвоєчасно сплачено лише 3042грн., а несплачений залишок становить 2028 грн. (нарахований за вересень - грудень 2012р.).

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасне оплата згідно умов договору охорони №3083/Сл від 01.03.2012р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 2028 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору охорони №3083/Сл від 01.03.2012р.., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, наявність фактів несвоєчасного виконання грошових зобов'язань і за попередній оплачений період березень - серпень 2012р., нарахування Позивачем (а.с.5) штрафу розмірі 2129,4грн. (із розрахунку по 10% від простроченої в оплаті суми за перші два рази прострочення і по 50% - відносно кожного наступного факту прострочення) є цілком правомірним.

Прийняте судом зменшення цієї суми Позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України з огляду на враховане ним клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу, викладене у відзиві, зумовлює задоволення розглядуваних вимог відносно штрафів повністю - в сумі 253,5грн.

Судові витрати у відповідності до положень ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу, оскільки і первісній і фактично задоволеній сумі позовних вимог відповідає сплачений мінімальний розмір судового збору, а сам спір виник внаслідок порушення Відповідачем грошових зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Комунального лікувально-профілактичного закладу «Слов'янська центральна районна лікарня», с. Рай-Олександрівка (ідентифікаційний код 01991180) про стягнення за договором охорони №3083/Сл від 01.03.2012р. заборгованості у розмірі 2028 грн. та штрафу у розмірі 253,50грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального лікувально-профілактичного закладу «Слов'янська центральна районна лікарня», с. Рай-Олександрівка (ідентифікаційний код 01991180) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 2028 грн. та штраф у розмірі 253,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального лікувально-профілактичного закладу «Слов'янська центральна районна лікарня», с. Рай-Олександрівка (ідентифікаційний код 01991180) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,5грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2013р.

Суддя Попков Д.О.