Рішення № 29135658, 05.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 905/551/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 08596860

до Відповідача: Краснолиманської центральної районної лікарні, м. Красний Лиман, ідентифікаційний код 01989839

про: стягнення за договором охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. заборгованості у розмірі 1390,89 грн. та штрафу у розмірі 1159,05 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Давидюк Т.В. (за довіреністю №21/1-1212/Мш від 08.08.2012р.);

від Відповідача - Хакімова Г.М. (за довіреністю №185 від 04.01.2013р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 05.04.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області. м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Краснолиманської центральної районної лікарні, м. Красний Лиман (далі - Відповідач) про стягнення за договором охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. заборгованості у розмірі 1390,89 грн. та штрафу у розмірі 2323,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого за жовтень-грудень 2012р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафу за період з квітня по грудень 2012р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. з додатками, розрахунок суми позову, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

Позивачем були також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.37-54, 55), у тому числі - заява від 05.02.2013р. про зменшення розміру позовних вимог щодо стягуваних штрафних санкцій до 1159,05 грн. у зв'язку із клопотанням Відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідач у судовому засіданні 05.02.2013р. надав відзив на позов (а.с.33), яким визнав позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 1390,89 грн., проте проти стягнення штрафних санкцій заперечив у повному обсязі, вимагаючи їх зменшення з огляду на бюджетне фінансування.

У судовому засіданні 05.02.2013р. представники сторін підтримали свою позицію викладену письмово, наполягаючи на вирішенні спору та вказуючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на їх підтвердження.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012р між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений договір № 18212/3037/сл (а.с.а.с.8-13), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 10.1. якого Виконавець на кошти, отримані від Замовника, починаючи з 06.03.2012р. до 31.12.2012р. здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об'єктів, які внесені до дислокації (додаток №1 - а.с.14) і позначені на плані-схемі (додаток №3 - а.с.17), яка (охорона), полягає у спостереженні за системою сигналізації, встановленої на об'єкті, забезпечуючи її функціонування, здійснюючи належне обслуговування, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження сигналу тривоги - забезпечення термінового прибуття на об'єкт наряду міліції охорони.

Розділ 2 зазначеного договору фіксує домовленості сторін щодо порядку розрахунків:

- вартість послуг визначена і узгоджена сторонами дислокацією (додаток №1) і протоколом узгодження вартості (додаток №5 - а.с.23), на момент укладання договору становить 970,55 грн. на місяць, яка сплачується шляхом щомісячних виплат сум, вказаних у дислокації та п. 2.1 договору впродовж 5-ти банківських днів після закінчення місяця, в якому були надані послуги (п.п.2.1, 2.3., 2.4.);

- датою оплати (датою виконання Замовником зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок Виконавця (п.2.6.);

- Виконавець на вимогу Замовника щомісячно, простими поштовими відправленнями - листами надсилає останньому рахунки, податкові накладні, акти виконаних робіт. Відсутність впродовж 10 банківських днів, після закінчення календарного місяця нарікань на якість або обсяг наданих Виконавцем послуг (акти виконаних робіт із запереченнями, претензії) є прийняттям Замовником послуг Виконавця в обсязі і вартістю, визначеними Дислокацією та Протоколом узгодження вартості. а при відсутності нарікань, підписання сторонами актів виконаних робіт є необов'язковим. (п.п.2.7, 2.8).

Положеннями п.3.3.14 до обов'язків Замовника віднесено своєчасне здійснення оплати послуг в порядку обумовленому цим договором.

Умовами п. 6.2. договору за порушення взятих на себе зобов'язань встановлена відповідальність у вигляді штрафу (штрафна неустойка) у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином. Якщо порушення будуть систематичні (два і більш рази) розмір штрафу становить 50% суми кожного своєчасно невиконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 10.2 договору, якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення, договір вважається продовжений ще на 1 рік.

Додатковою угодою №3 від 01.08.2012р. до договору (а.с.40) сторони визнали такою, що втратила чинність з 01.08.2012р. попередньо дислокацію та з цієї дати ввели в дію іншу дислокацію (а.с.41), розмір щомісячної оплати за якої за період серпень-грудень 2012р. визначений сумою 463,63грн.

Обсяги та своєчасність виконання Відповідачем грошових зобов'язань відображені у складеному та надісланому Позивачем на виконання вимог ухвали суду акті звірення розрахунків (а.с.37), зі змісту якого вбачається наявність заборгованості Відповідача у розмірі 1390,89 грн. за жовтень - грудень 2012р.та несвоєчасна сплата послуг за період квітень - вересень 2012р., що підтверджується представленими банківськими виписками (а.с.а.с.42-53).

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, зменшивши в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо стягуваного штрафу до 1159,05 грн., залишаючи незмінними решту вимог.

Відповідач у відзиві від 05.12.2013р. визнав вимоги в частині стягнення заборгованості, вимагаючи зменшення розміру стягуваного штрафу, що було враховано Позивачем заявою від 05.02.2013р. (а.с.55) про зменшення розміру позовних вимог в цій частині на 1164,64грн.

Як вбачається із наданої довідки від 04.02.2013р. за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача розмір заборгованості Відповідача на вказану дату за договором №18212/3037/сл від 06.03.2012р. ставить 1390,89 грн.

Суд розглядає справу в контексті всіх позовних, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви від 05.02.2013р., адже згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач управнений до прийняття рішення у справі зменшити розмір вимог і таке зменшення судом приймається, оскільки зумовлено врахуванням відповідного клопотанням Відповідача і особливостями його фінансування.

В свою чергу, об'єднання в одному позові вимог про стягнення заборгованості і штрафу цілком відповідає ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення штрафів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг. Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) впродовж п'яти банківських днів після закінчення місяця в якому були надані послуги згідно умов п. 2.4. договору охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи Позивачем у жовтні-грудні 2012р. були у повному обсягу надані охоронні послуги на загальну суму 1390,89 грн. (з розрахунку 463,63грн на місяць згідно дислокації від 01.08.2012р.), жодних доказів на спростування чого Відповідачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Відтак, нездійснення оплати наданих послуг і несвоєчасне оплата згідно умов договору охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. кваліфікується судом як порушення Відповідачем грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач - таким, що прострочив згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення виконання має сплатити кредитору на його вимогу суму боргу, зважаючи на що заявлені вимоги в цій частині судом задовольняються у повному обсягу - в розмірі 1390,89 грн.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення плати відповідно сформульована безпосередньо у п. 6.2. договору охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги висновок щодо наявності заборгованості Відповідача, наявність фактів несвоєчасного виконання грошових зобов'язань і за попередній оплачений період (з квітня 2012р. по вересень 2012р.), нарахування Позивачем за період з квітня по грудень 2012р. (а.с.25) штрафу в загальному розмірі 2323,69грн. виходячи із застосування по 10% від несплаченої суми за два перші випадки прострочення платежу та по 50% - за кожен наступний факт прострочення, є цілком правомірним.

Прийняте судом зменшення цієї суми Позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України з огляду на враховане ним клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу, викладене у відзиві, зумовлює задоволення розглядуваних вимог відносно штрафів повністю - в сумі 1159,05 грн.

Судові витрати у відповідності до положень ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсягу, оскільки і первісній і фактично задоволеній сумі позовних вимог відповідає сплачений мінімальний розмір судового збору, а сам спір виник внаслідок порушення Відповідачем грошових зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) до Краснолиманської центральної районної лікарні, м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 01989839) про стягнення за договором охорони №18212/3037/СЛ від 06.03.2012р. заборгованості у розмірі 1390,89 грн. та штрафу у розмірі 1159,05 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Краснолиманської центральної районної лікарні, м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 01989839) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість в розмірі 1390,89 грн. та штраф у розмірі 1159,05 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Краснолиманської центральної районної лікарні, м. Красний Лиман (ідентифікаційний код 01989839) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 08596860) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,5грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2013р.

Суддя Попков Д.О.