Постанова № 29132536, 08.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 січня 2013 року 08 год. 30 хв. № 2а-15466/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва провизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 02442207, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сушия» (далі - ТОВ «Сушия», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 жовтня 2012 року № 02442207.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Сушия» категорично не погоджується із застосованими податковим органом штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 105 589, 08 грн. на підставі висновків Акта фактичної перевірки Державної податкової служби у Харківській області від 28.09.2012р. № 001505/0324/26/55/35266336 за порушення норм абзацу 2 п. 2.6 гл. 2 та п. 3.5 гл. 3 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» (із змінами та доповненнями). Зокрема, позивач вважає, що висновки цього Акта перевірки є необґрунтованими, і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 15.10.2012р. № 02442207 на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданнях не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, жодних заперечень та документів на спростування позовних вимог до суду не надав.

27 грудня 2012 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Протягом періоду з 27.09.2012р. по 28.09.2012р. працівниками Державної податкової служби у Харківській області на підставі наказу від 25.09.2012р. № 355 «Про організацію проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 25.09.2012р. за № 3820 і № 3821 була проведена фактична перевірка господарської одиниці ТОВ «Сушия» - ресторану, розташованого за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 8, - за результатами якої складений Акт від 28.09.2012р. № 001505/0324/26/55/22/35266336. Копія наказу від 25.09.2012р. № 355 (без додатку - переліку перевіряємих суб'єктів господарювання) була вручена, а направлення на перевірку від 30.08.2012р. - пред'явлені для ознайомлення посадовій особі Товариства.

В ході проведення перевірки перевіряючими встановлено, що здійснення розрахункових операцій в ресторані позивача здійснюється з використанням зареєстрованого та належним чином опломбованого реєстратора розрахункових операцій (модель Datecs PP 3530T, фіскальний № 2655021732), книги обліку розрахункових операцій (зареєстрованої на реєстратора розрахункових операцій за № 2655021732р/1/19732 в ДПІ у Печерському районі м. Києва) та введенням касової книги (в електронному вигляді). Зокрема, згідно Акта фактичної перевірки: «п. 2.2.14 Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки:

- несвоєчасне оприбуткування готівки до каси на загальну суму 19 990, 00 грн. (нездійснення обліку готівки в повній сумі її одиничного надходження у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів на загальну суму 19 990, 00 грн., а саме за 06.07.2012р. на 9 578, 00 грн., за 30.07.2012р. на 5 623, 50 грн., за 06.08.2012р. на 4 788, 50 грн.;

- перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі за 06.07.2012р. на суму 2 819, 54 грн.».

На підставі вище викладеного працівники ДПС у Харківській області прийшли до висновків про порушення ТОВ «Сушия» вимог абзацу 2 п. 2.6 та п. 3.5 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті» (розд. 3 «Висновок перевірки» Акта фактичної перевірки).

15 жовтня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі зазначеного вище Акта фактичної перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення (форми «С) за № 02442207, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 2, 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436 за порушення вимог п. 2.6, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, нараховані позивачу фінансові санкції на суму 105 589, 08 грн.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.

Із змісту преамбули Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення № 637), вбачається, що цей нормативно-правовий акт визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

В розумінні Положення № 637 підприємствами визнаються, зокрема відокремлені підрозділи, тобто філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.

При цьому пунктом 1.2 Положення № 637, визначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до цього ж пункту Положення № 637 під «касою» розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, під «касовою книгою» - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; а під «книгою обліку розрахункових операцій» (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно із п. 2.6 гл. 2 вказаного Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

При цьому відповідно до правової позиції Національного банку України з питань роз'яснення окремих вимог Положення про ведення касових операцій, що викладеного в його листі від 16.04.2010р. за № 11-110/2010-6116, у разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, вважаємо, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.

У випадку, коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, вважаємо, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.

Порядок застосування РРО при проведенні розрахункових операцій за товари (послуги) та Порядок ведення КОРО визначений Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок застосування РРО) і Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок ведення КОРО), затверджених одним наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 107/5298.

Згідно розд. 1 під «Z-звітом» розуміється денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції «службового внесення» або «службової видачі» сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.

Пунктом 4.4 розд. 4 Порядку застосування РРО визначено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

При цьому відповідно до п. 4.5 розд. 4 цього Порядку унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Реєстрація скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно» (п. 4.7 розд. 4 Порядку застосування РРО).

У відповідності до п. 7.5 розд. 7 Порядку ведення КОРО використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу, облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції «службового внесення» та «службової видачі» коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати (п. 7.7 розд. 7 цього Порядку).

Нормою абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування юридичними особами всіх форм власності у касах готівки передбачено застосування фінансові санкції у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судом встановлено, що 06 липня та 30 липня, 06 серпня 2012 року працівником позивача (касир ресторану ОСОБА_1) при експлуатації РРО Datecs PP 3530T, фіскальний № 2655021732 помилково замість операцій «службова видачі» були проведені операції «службове внесення» на суми готівкових коштів у розмірах 9 578, 00 грн., 5 623, 50 грн. та 4 788, 50 грн. На підтвердження своїх пояснень позивачем надані суду наступні копії документів: сторінок касової книги та прибуткових касових ордерів за 06 липня та 30 липня, 06 серпня 2012 року; КОРО № 26550211732р/1/19732 з підклеєними до неї Z-звітами (фіскальними чеками) за № 00025 і № 00026 від 05.07.2012р., за № 00027 і № 00028 від 06.07.2012р., за № 00029 і № 00030 від 07.07.2012р., за № 00075 і № 00076 від 30.07.2012р., за № 00077 і № 00078 від 31.07.2012р., за № 00088 від 05.08.2012р. та за № 00090 від 06.08.2012р.; пояснень касира ресторану ОСОБА_1 та директора ресторану Шинкарука С.М. по суті допущених помилок в експлуатації РРО.

Крім того, з метою спростування висновків перевіряючих про перевищення рестораном ТОВ «Сушмя» 06 липня 2012 року ліміту залишків готівки в касі, позивач надав до суду копії сторінок касової книги, прибуткових і видаткових касових ордерів за 06 липня 2012 року, квитанцій Харківського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» за 06 липня 2012 року щодо інкасації сум готівкової виручки від господарської одиниці позивача, розрахунок встановленого ліміту залишку готівки в касі господарської одиниці ТОВ «Сушия» на липень-вересень 2012 року, що затверджений 01 жовтня 2012 року.

В розумінні норм п. 1.2 гл. 1 Положення № 637 «ліміт залишку готівки в касі» - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи (п. 5.3 гл. 5 Положення № 637).

Одночасно, пунктом 3.4 глави 3 цього Положення встановлено, що видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Згідно п. 3.5 гл. 3 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

В силу норми абз. 1 п. 5.9 гл. 5 зазначеного Положення не вважаються понадлімітними готівкові кошти в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Підприємства, які встановлюють строк здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до підпункту «в» пункту 5.1 цієї глави, мають здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня незалежно від установленого строку здавання готівкової виручки (готівки) (п. 5.10 гл. 5 Положення № 637).

Відповідно до положень абз. 2 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах передбачено застосування фінансові санкції у вигляді штрафу в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

З огляду на вищенаведене та у зв'язку з ненаданням відповідачем будь-яких письмових або усних заперечень проти позовних вимог по фактам виявлених порушень ТОВ «Сушия» вимог касової дисципліни (в тому числі посилань на конкретні документи, на підставі яких перевіряючими був визначений розмір ліміту каси підприємства на липень 2012 року та встановлений факт неправомірного виведення залишку готівки в касі), а також жодних документальних доказів на обґрунтування правомірності висновків Акта фактичної перевірки, судом не вбачається наявність доведених фактів порушень позивачем вимог п. 2.6 гл. 2 і п. 3.5 гл. 3 Положення 637.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012р. № 02442207.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1 056, 00 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 15 жовтня 2012 року № 02442207.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сушия» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 35266336) 1 056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова