Ухвала суду № 29129515, 31.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-9993/12/0170/25

31.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 05.10.2012 у справі № 2а-9993/12/0170/25

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,96031)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

заявник апеляційної скарги Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 жовтня 2012 року у справі № 2а-9993/12/0170/25 адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0014751702 та № 0014761702 від 27.08.2012 року, винесені Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на результати отриманої інформації щодо перевірок інших платників податків - контрагентів позивача. Зокрема, податкова інспекція вважає нікчемними правочини між позивачем та ПП «Ротонда торг», яке на думку податкової інспекції, здійснювало діяльність, що була направлена на проведення транзитних фінансових потоків.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія вважає за можливим здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3598,01 грн. - за основним платежем та 899,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, про що було прийнято податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС від 27 серпня 2012 року № 0014751702 та збільшенням суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3238,20 грн., про що було прийнято податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ АР Крим ДПС від 27.08.2012 року № 0014761702.

З вказаних повідомлень-рішень вбачається, що вони прийняті на підставі висновків акту «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Ротонда торг» (код ЄДРПО 36165656), за період з 01.05.10 по 31.08.10р.» від 13.08.2012 року № 949/1702/НОМЕР_3 про завищення суми податкового кредиту з ПДВ на суму 3598,01 грн., в тому числі за травень 2010 року в сумі 1416,67 грн., за червень 2010 року в сумі 1166,67 грн., за липень 2010 року в сумі 866,67 грн., за серпень 2010 року в сумі 148,00 грн. та заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2010 рік в сумі 3238,20 грн.

Судова колегія не погоджується з вказаними висновками податкової інспекції з огляду на таке.

З акту перевірки та доводів апеляційної скарги вбачається, що єдиною підставою до висновку податкової інспекції про завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за травень-серпень 2010 року на суму 3598,01 грн. та заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2010 рік у сумі 3238,20 грн. стався висновок податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ПП «Ротонда торг».

Матеріали справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_3 у періоді, що перевірявся, здійснював діяльність автомобільного регулярного транспорту на підставі відповідного дозволу - ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України ТОВ «Підприємство «Укравтотехекспертиза» серії АВ № 530629 від 06.04.2010 року строком дії з 23.04.2010 року, перебуваючи у 2010 році на загальній системі оподаткування.

Між позивачем та ПП «Ротонда Торг» мали місце господарські взаємовідносини з придбання позивачем у підприємства за готівку запасних частин до автотранспорту з метою здійснення підприємницької діяльності.

Факт придбання у ПП «Ротонда Торг» автозапчастин підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними а факт оплати за придбані автозапчастини - фіскальними чеками РРО. Вказані документи долучені до матеріалів справи та їх існування не спростовується податковою інспекцією.

В акті перевірки від 13 серпня 2012 року зазначено, що Красноперекопською ОДПІ АР Крим ДПС був отриманий акт підрозділу ДПС в АР Крим від 06.04.2012 року № 33/22/36165656 про неможливість проведення зустрічної звірки з ПП «Ротонда Торг» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведення взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. У акті перевірки зазначено, що ПП «Ротонда торг» за рахунок ряду фіктивних підприємств формувало податковий кредит, тобто згідно з характером операцій є транзитером - суб'єктом господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодоформуючих суб'єктів та носить вигодотранспортуючий характер і як наслідок - діяльність ПП «Ротонда Торг» направлена на штучне формування валових витрат та податкового кредиту та не має реального товарного характеру. Тому на думку податкової інспекції податкові накладні ПП «Ротонда Торг» не можуть бути визнані дійсними.

На підставі вказаних обставин податкова інспекція дійшла до висновку про нікчемність правочинів між позивачем та ПП «Ротонда Торг», що і послугувало причиною для визначення позивачу грошових зобов'язань з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік у зв'язку із виключенням зі складу податкового кредиту та валових витрат позивача витрат по сплаті ПДВ та оплаті вартості автозапчастин.

Але, судова колегія зазначає, що висновок відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Ротонда Торг» повинен бути доведеним належними доказами. При цьому судова колегія зазначає, що податкова інспекція повинна була при здійсненні перевірки позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Ротонда Торг» здійснити перевірку щодо реального отримання позивачем автозапчастин від ПП «Ротонда Торг» та використання їх у власній господарській діяльності позивача, але не зробила цього. Акт перевірки не містить у собі відомостей щодо дослідження відповідачем питання щодо реального отримання позивачем автозапчастин та їх використання. Акт перевірки містить лише правові висновки щодо нікчемності вказаних правочинів. При цьому, податкова інспекція як на порушення вказує про те, що до перевірки не надано договір купівлі-продажу, договір поставки тощо з ПП «Ротонда Торг». Також податкова інспекція вказує на те, що при перевірці позивачем не надано актів приймання-передання товару, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару від ПП «Ротонда Торг».

Судова колегія зазначає, що діючим законодавством України не заборонено укладати усні правочини між покупцем та продавцем, наявність письмового договору при закупці автозапчастин не є обов'язковим. При цьому судовою колегією на підставі наданих позивачем до матеріалів справи актів списання встановлено, що автозапчастини придбавалися позивачем не для їх подальшого продажу іншим особам, а для ремонту та підтримання у належному стані автотранспорту, на якому позивачем здійснюється господарська діяльність. При таких обставинах справи наявність у позивача актів приймання-передання автозапчастин, сертифікатів якості та доказів зберігання товару не є обов'язковим.

Також не є обов'язковим документом щодо вирішення питання про включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ та витрат до складу валових витрат й товарно-транспортна накладна, тому що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» товарно-транспортна накладна обов'язкова для водія як документ, супроводжуючий вантаж. Тобто товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує надання послуг по перевезенню вантажу.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334).

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 цього Закону, а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пунктами 11.1, 11.3 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Таким чином, подорожній лист вантажного автомобіля і товарно-транспортна накладна можуть застосовуватись у відносинах між перевізником та вантажовідправником.

Відповідно до частини першої статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Тож відносини між позивачем та ПП «Ротонда Торг» не потребують оформлення товарно-транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобілю.

Згідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону, не дозволяється.

Відповідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту),

Згідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.214 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Що стосується питання нікчемності правочинів між позивачем та ПП «Ротонда Торг» судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочини між позивачем та ПП «Ротонда Торг» суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочинів між позивачем та ПП «Ротонда Торг» у судовому порядку не оспорила дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Крім того, судова колегія зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер та при відсутності належних доказів відсутності факту реального здійснення господарських операцій - відсутні підстави до висновку про завищення позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам із ПП «Ротонда Торг».

При таких обставинах справи правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2012 у справі № 2а-9993/12/0170/25 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2012 у справі № 2а-9993/12/0170/25 - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська