Ухвала суду № 29129156, 04.02.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В.

суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Панас Б.В.

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 25 грудня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто" в особі Центральної філії Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто" до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 25 грудня 2012 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Гарант-Авто" (далі - ПАТ „Українська страхова компанія „Гарант-Авто") 1805 грн. 09 коп. матеріальної шкоди та судовий збір в дохід держави в сумі 214 грн.60 коп.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 покликався на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що при вирішенні даного спору судом не було враховано, що правовідносини, які склалися між ним та позивачем, регулюються не лише нормами Цивільного кодексу України та Законом України „Про страхування", а й Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним законом до даних правовідносин.

Доводить, що статтею 38.1 вказаного Закону передбачені випадки, коли страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП.

Стверджує, що його дії не відповідають жодному з цих пунктів (він мав право керувати транспортним засобом, був тверезим, автомобіль був в технічно справному стані і т.д.), а тому у позивача не було жодних підстав заявляти до нього регресний позов.

Враховуючи наведене, просив рішення Дубенського міськрайонного суду від 25 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, завчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився і причин неявки суду не повідомив, тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Представник ПАТ „Українська страхова компанія „Гарант-Авто" ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

_____________________

Справа №1705/2943/2012 Головуючий у 1-й інст. - Ходак С.К.

Провадження №22-ц /787/294/2013р. Доповідач - Боймиструк С.В.

Задовольняючи позов та стягуючи в порядку регресу кошти з ОСОБА_2 на користь страхової компанії, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнаний винним в ДТП, внаслідок якого спричинено матеріальну шкоду іншому водію, яку і відшкодував позивач.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до полісу № 190-0252354 17 серпня 2009 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було укладено договір добровільного страхування автомобіля «Шевроле», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.19).

31 серпня 2012 року на автодорозі Київ-Чоп 391 км +150 м сталась дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля «Шевроле» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження..

Постановою Дубенського міськрайсуду від 12 жовтня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП (а.с.18).

Згідно висновку спеціаліста від 21 жовтня 2012 року матеріальний збиток власнику автомобіля «Шевроле» н.з. НОМЕР_1 становить 3283,21 (а.с.22-43).

ВАТ УСК «Дженералі Гарант» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в сумі 1455,09 грн. та 350 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження (а.с.14,15).

Відповідно до ст.27 Закону України „про страхування" та ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги до особи відповідальної за збиток.

Згідно ст.1166 та 1199 ЦК України, майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі, а особа що відшкодувала шкоду має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, відповідно до наведених обставин справи та норм закону, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на недотримання судом першої інстанції вимог ст.38.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не заслуговує на увагу. Позивач в справі не перебував з відповідачем у відносинах визначених договором страхування та відповідно той не являвся його страховиком, а тому у повній відповідності до закону звернувся за стягненням з ОСОБА_1 виплаченого ним відшкодування застрахованій особі.

Враховуючи, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дубенського міськрайонного суду від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: