Постанова № 29128061, 31.01.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року Справа № 811/111/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Кривоносова Є.М.

представників відповідача -Скрипника О.М., Калайди О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-Оіл» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, -

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ТОВ «Ювента-Оіл» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 04 січня 2013 р. про накладення адміністративного арешту на майно та визнання дій Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС щодо накладення арешту на майно ТОВ «Ювента-Оіл».

В обґрунтування позовної заяви товариство зазначає, що за результатами фактичної перевірки працівниками податкового органу складено протокол про тимчасове затримання майна №3 від 04.01.2013 р. за наслідками якого прийнято рішення про накладення адміністративного арешту майна згідно п.94.7 ст.94 ПК України, обґрунтованість якого судом не була підтверджена.

Позивач зазначає, що відповідач помилково визначив його майно (паливо моторне), як таке, що не має встановленого власника.

Відповідачі не погоджуючись з позовом надав суду заперечення на позов, які обґрунтовані ним, що за результатами проведеної фактичної перевірки та на підставі паспорту якості №7987 від 25.12.2012 р., виданого випробувальним центром паливно-мастильних досліджень, посадові особи податкового органу дійшли висновку про те, що рідина, яка знаходилась в резервуарі позивача не має відповідних первинних документів, а відтак відповідач правомірно дійшов висновку про накладення адміністративного арешту на майно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. При цьому, представник позивача наголошував на тому, що паливо моторне, яке реалізовувалось на автозаправній станції належить позивачу на праві власності і належним чином оприбутковане, що підтверджується первинними документами, які надано суду для доручення до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовної заяви, просили суд відмовити в задоволенні позову.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України) в судовому засіданні 04.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 09.02.2013 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Ювента-Оіл» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа та відомості щодо неї внесені до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою АА №016519, в якій також зазначені види діяльності позивача за КРЕД, зокрема: 50.50.0 - роздрібна торгівля пальним (а.с.37).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач), в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення та дії якого оскаржені.

Рішенням Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 04.01.2013 р. про накладення адміністративного арешту майна, яким накладено арешт на майно власник якого не встановлений (а.с.32-33, далі оскаржуване рішення).

Правомірність та обґрунтованість рішення відповідача про накладення адміністративного арешту та дій щодо накладення такого арешту є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, суд зазначає наступне.

В період з 20 по 29 грудня 2012 року Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС проведено фактичну перевірку дотримання норм законодавства з питання регулювання обігу готівки, порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на АЗС №4 ТОВ «Ювента Оіл», за результатами якої складено акт від 29.12.2012 р. №113/11/28/22/37096772 висновком якого, зокрема, є невідповідність палива моторного «Еліт-95 Супер» Зимове, вимогам ТУ У 24.6-32209914-001:2011 хміна №1 за густиною та об'ємомною частковою вуглеводнів. Податковий орган зазначив, що враховуючи висновки дослідження, на АЗС №4 в резервуарі знаходяться нафтопродукти, які не відповідають прибутковим документам відповідача, які надані для перевірки, а тому власника на вказані види палива на момент перевірки не встановлено (а.с.22-27).

На підставі скарги ОСОБА_6 щодо порушення порядку проведення розрахунків та ймовірним продажем паливно-мастильних матеріалів сумнівної якості на АЗС, що належить позивачу, прийнято рішення №5055/10/22-312 провести експертизу бензинів та дизельного палива, які знаходяться в реалізації на АЗС, що належить позивачу, за адресою: м. Кіровоград, вул.Короленка,15 (а.с.28).

На виконання даного рішення 21.12.2012р. уповноваженими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області та податкового органу здійснено відбір проб палива моторне альтернативне «ЕЛІТ-95 Супер» про що складено акт відбору зразків продукції №177 (а.с.16).

29 грудня 2012 р. до податкового органу надійшов паспорт якості №7987, виданого випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів (ВЦ ПММ) від 25.12.2012 р., висновком якого є невідповідність вимогам ТУ У 24.6-32209914-001:2011 за густиною та об'ємною часткою вуглеводнів зразкам палива моторного альтернативного марки «ЕЛІТ-95 СУПЕР» зимове (а.с.101). Проте, суд звертає увагу, що відповідач не був замовником даної експертизи, а замовником була інспекція з захисту прав споживачів у Кіровоградській області.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач почав перевіряти доводи скарги щодо якості товару, що за своєю правовою суттю є компетенцією інспекції з захисту прав споживачів, а не податковий орган.

04 січня 2012 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС, згідно п.94.7 ст.94 ПК України, затримано та вилучено у ТОВ «Ювента Оіл» рідину невстановленого походження із запахом бензину в кількості 7496 л на загальну суму 71652,55 грн., що знаходилася на АЗС №4, яка належить відповідачу, про що складено відповідний протокол №3 про тимчасове затримання майна (а.с.29-31).

На підставі вказаного протоколу, 04 січня 2013 року заступником начальника Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, винесено рішення про накладення адміністративного арешту майна.

Згідно пункту 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.7 статті 94 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі ПК України) визначено, що арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили суду, що підставою для застосування адміністративного арешту майна став факт встановлення перевіряючими особами, що позивачем реалізуються товари, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено. Тобто, податковий орган дійшов висновку, що паливо моторне не відповідає вимогам Сертифікату якості, а тому позивач не є власником такого майна.

До такого висновку перевіряючи особи дійшли з огляду на те, що позивачем порушено п.12 ст.3 та ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у знаходженні в реалізації на АЗС №4 без відповідних документів (фактично нафтопродукт не відповідає документам наданим до перевірки), не обліковані за місцем їх реалізації та зберігання.

Проте, суд зауважує, що адміністративний арешт є винятковим способом забезпечення виконання норм закону, а зазначене відповідачем порушення норм п.12 ст.3 та ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не може бути підставою для застосування виняткових способів стимулювання дотримання вимог податкового законодавства. Тим більш, як зазначив представник позивача, що податкове повідомлення - рішення №0000050223 від 15 січня 2013 р., винесене за наслідками проведеної фактичної перевірки позивач має намір оскаржити до суду. Тобто, як на думку суду, сатисфакцією встановлення порушень є винесення податкового повідомлення - рішення, яким визначається штраф за відповідне порушення.

Представники відповідача наполягали в судовому засіданні на тому, що перевіряючими особами встановлено реалізацію позивачем майна власник якого невідомий.

Проте, суд критично оцінює такі посилання, з огляду на наступне.

Згідно договору поставки нафтопродуктів №66 від 01.06.2011 р., укладеного ТОВ «Ріаліз Ойл» (Постачальник) та ТОВ «Ювента Оіл» (Покупець), постачальний зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти. Строк діє даного договору спливає 31 грудня 2013 р. (а.с.97-99). Згідно додаткової угоди №121116000000005 до договору №66 від 01.06.11 Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти до 30.11.12 паливо моторне альтернативне «Еліт-95 Супер» Зимове в кількості 28,342 т. та бензин автомобільний А-95 код товару зг. з УКТ ЗЕД НОМЕР_1 в кількості 9,211 т (а.с.100).

По факту відвантаження нафтопродуктів Постачальник виписав видаткову накладну №12116000000005 від 16.11.2012 р., згідно якої відвантажено паливо моторне альтернативне «Еліт-95 Супер» Зимове в кількості 28,342 т. та бензин автомобільний А-95 код товару зг. з УКТ ЗЕД НОМЕР_1 в кількості 9,211 т (а.с.101). Крім того Постачальником виписано податкову накладну від 30.11.2012 р. № 111, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних №6 (а.с.102, 103, 105,106). На підставі податкової накладної від 30.11.2012 р. № 111 позивачем сформовано податковий кредит за листопад 2012 р., що підтверджується розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізу контрагентів (а.с.107-109).

Транспортування нафтопродуктів підтверджене товарно-транспортною накладної на відпуск нафтопродуктів № 11491 від 16.11.2012 р. (а.с.113). Отримані нафтопродукти позивачем оприбутковані по рахунку 28.1, які були частково реалізовані з АЗС №4, що належить позивачу (а.с.104, 111-112).

Під час здійснення перевірки на АЗС №4, що належить позивачу, був складений акт інвентаризації на АЗС №4 від 20.12.2012 р. Інвентаризація була проведена комісією в складі як працівників позивача так і посадових осіб податкового органу, які проводили перевірку, якою встановлено нестачу та надлишки ПММ (а.с.133).

Тобто, як на думку суду, позивачем здійснювалась реалізація нафтопродуктів, які належали йому на праві приватної власності.

Стосовно посилання відповідача щодо неможливості встановлення власника нафтопродуктів з огляду невідповідності таких нафтопродуктів Паспортам якості та Сертифікатам, суд зазначає наступне.

Під час перевірки позивачем були надані журнал обліку надходження нафтопродуктів АЗС №4 TOB «Ювента Оіл», товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), паспорти якості та сертифікати відповідності на бензин автомобільний марок А-92, А-95 (а.с.27).

З огляду на те, що паливо мало показники, відмінні від встановлених вимог ТУ У 24.6-32209914-001:2011 за густиною та об'ємною часткою вуглеводнів зразкам палива моторного альтернативного марки «ЕЛІТ-95 СУПЕР» зимове, відповідач дійшов висновку, що таке паливо не належить ТОВ "Ювента Оіл" оскільки показники якості в паспортах якості на таке паливо відповідача не відповідали показникам за результатами досліджень, а тому воно було арештоване та вилучене як безхазяйне.

Проте, такі висновки податкового органу не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні документах, оскільки усі первинні документи надані позивачем свідчать про належність нафтопродуктів саме позивачу, оскільки окрім наявності самих документів, нафтопродукти перебували у резервуарах позивача.

Відповідно до п.3 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007 року №271/121 (далі Інструкція №271/121), паспорт якості - це документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативних документів.

Пунктом 2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказами Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 визначено, що сертифікат відповідності - це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідно розділу 4 ДСТУ 4063-2001 бензини повинні відповідати вимогам цього стандарту і бути виготовлені за технологічною документацією, затвердженою в установленому порядку.

Пунктом 5.6. Інструкції №271/121 передбачено, що згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою №11-НК. Паспорт, що видається випробувальною лабораторією на нафту або нафтопродукт, який відпускається, заповнюється у повному обсязі показників, обумовлених нормативним документом на нафтопродукт. У паспорті якості зазначаються номер та дата його видачі. Паспорт якості підписується лаборантом, що заповнював паспорт якості, та начальником лабораторії, підписи завіряються печаткою.

В силу вимог пункту 6.5.1 Інструкції, приймання нафтопродуктів, що надійшли на АЗС в автоцистернах і розфасованих до дрібної тари, здійснюється лише у разі наявності супровідних документів (товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури, прибутково-витратної накладної, паспорта якості тощо). На продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, обов'язково додасться сертифікат відповідності або його копія, або копія свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності.

Пункт 6.5.8 Інструкції встановлює, що не допускається приймання нафтопродуктів до резервуарів АЗС у випадку - неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт (відсутність номера або паспорт заповнений не за всіма показниками якості).

Доказів встановлення податковим органом неправильного оформлення паспорта якості на нафтопродукт або інших документів, які було надано позивачем під час перевірки, суду не надано.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначав, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області у цей же період проводилась перевірка, за результатами якої ТОВ «Ювента-Оіл» було тимчасово заборонено здійснювати реалізацію пального та були відібрані зразки нафтопродуктів. Проте, на день розгляду справи в суді такі обмеження були зняті і жодних рішень щодо притягнення до відповідальності позивача інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області не винесено.

В об'єктивній дійсності якість нафтопродуктів могла бути погіршена і після зливу нафтопродуктів в резервуар, наприклад: у разі порушення умов зберігання (потрапляння вологи, брудні резервуари тощо), проте, дане не може свідчити про не встановлення власника таких нафтопродуктів.

Нафтопродукти знаходились в резервуарах ТОВ «Ювента-Оіл» в реалізації. Позивачем, перевіряючим особам під час перевірки надано всі документи на пальне, яке знаходилось в резервуарах на АЗС №4.

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що представлені паспорти, та інші документи, які було надано позивачем до нафтопродуктів відповідають вимогам вищенаведених нормативних актів. Більш того, неналежна якість реалізуємого товару не може свідчити про відсутність права власності в продавця на цей товар, та з огляду на надання позивачем первинних документів на придбання пального та його транспортування, свідчать про протиправність висновку відповідача про неможливість встановлення податковим органом власника бензину, який знаходився в реалізації на АЗС №4, що належить відповідачу, за адресою: м.Кіровоград, вул.Короленка, 15, вилучених уповноваженими представниками Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС під час перевірки ТОВ «Ювента-Оіл».

Особливості застосування арешту при тимчасовому затриманні майна визначені розділом ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 р. відмовлено в задоволенні позову Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС до ТОВ «Ювента-Оіл» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна (а.с.67-69).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для прийняття, згідно п.94.7 ст.94 Податкового кодексу України, рішення про накладення тимчасового адміністративного арешту на майно, власника якого не встановлено, а відтак адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 04.01.2013 р. підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про визнання дій щодо прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно протиправним, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Термін «дія» в теорії права - це активна фізична поведінка суб'єкта владних повноважень або його посадової особи, тобто дія яка виражена у фізичному виразі певної фізичної особи.

Позивач наполягав на тому, що відповідач вчинив протиправні дії саме щодо прийняття оскаржуваного рішення, а тому суд дійшов висновку, що останній обрав невірний спосіб захисту права, оскільки аналіз відповідності дій вимогам чинного законодавства можливий лише шляхом перевірки вчинених дій фізичною особою, а не органу.

Суд зазначає, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Правовими наслідками діяльності контролюючого органу в даному випадку є прийняття рішення про накладення адміністративного арешту. Тобто оскарження дій щодо прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на майно не є належним способом захисту порушеного права, оскільки реальне відновлення порушеного права позивача можливо тільки в разі оскарження рішення про накладення адміністративного арешту, що і було вчинено позивачем шляхом заявлення окремою позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування такого рішення.

Державний контроль за додержанням податкового законодавства реалізується державною податковою службою через проведення різного виду перевірок, здійснення податкової застави, адміністративного арешту тощо, які повинні забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства.

Отже, вчинення дій відповідача є способом реалізації наданої йому компетенції. Здійснення дії є процес реалізації наданих законом функцій податкового органу. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії -рішення про накладення адміністративного арешту, саме воно має вплив на його права та обов'язки.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для позивача права чи інтересу.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача про визнання дій протиправними не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 716,53 грн., що підтверджується квитанцією №6 від 08.01.2013 р. (а.с.2), тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-Оіл» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.01.2012 р. про накладення адміністративного арешту на майно.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Ювента-Оіл» судовий збір в розмірі 716,53 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 716,53 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 04.02.2013 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна