Справа №2-1358/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ГанзяНомер провадження 22-ц/788/94/13 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2013 року колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Семеній Л. І.,
суддів - Кононенко О. Ю., Шевченка В. А.,
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»
про повернення сплачених коштів,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» (далі - ТОВ «Авто Просто») на користь ОСОБА_2 3804,48 грн. за угодою №362125 від 30.05.2011 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_2, який відкрито у Роменському відділенні №1 Сумської філії КБ «ПриватБанк», рахунок установи уповноваженого банку №29244825509100 в Сумській філії КБ «ПриватБанк», МФО 305299, КОД 14360570, для поповнення на карту №НОМЕР_1.
Вирішено питання судових витрат.
В іншій частині у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Авто Просто», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що позивачем пропущено 7-денний строк розірвання укладеної угоди, а тому законні підстави для повернення сплаченого ним внеску відсутні. Належних доказів вчасного його повідомлення про намір розірвати укладену угоду позивач не надав. Суд помилково вважав достовірним доказом повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату його відправлення 05.06.2012 року, оскільки цей день був вихідним. Крім того, судом не було враховано, що зазначене повідомлення не є належним доказом, оскільки заповнювалося власноручно позивачем.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте, в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчасно відправив поштою заяву на адресу відповідача про розірвання укладеної між ними угоди, що підтверджується оригіналом повідомлення про вручення поштового відправлення за формою 119, з якого вбачається, що лист відправлений 05.06.2011 року, тобто за день до спливу кінцевого строку розірвання угоди з можливістю повернення сплаченого вступного внеску.
Проте, повністю погодитись з таким рішенням не можна.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Просто» було укладено угоду №362125 згідно з умовами якої учаснику надавалися послуги, спрямовані на придбання автомобіля.
Додатком №1 вказаної угоди визначений вступний внесок у сумі 3804,48 грн., а також щомісячні: цілий чистий внесок, внесок в оплату послуг, внесок в оплату страхового платежу, плата за послуги, пов'язані з видачею автомобіля, вказані особисті та контактні дані ОСОБА_2
Додатком №2 визначені правила функціонування системи придбання в групах «Авто Так». З п.13.1 ст.13 цього додатку вбачається, що учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити «Авто Просто» у письмовій формі. При цьому поверненню підлягають тільки чисті внески, сплачені за угодою.
Пунктом 13.8 ст.13 Додатку №2 передбачено, що якщо учасник виявить бажання розірвати угоду та відмовитись від подальшої участі в системі «Авто Так» протягом 7 календарних днів від дати підписання угоди, такому учаснику повертається вся сума коштів, внесених ним і рахунок «Авто Просто». Протягом зазначених 7 днів учасник зобов'язаний письмово повідомити про розірвання угоди шляхом подання заяви до центрального офісу «Авто Просто», який розташований за адресою: вул. Воровського, 24, корпус 1, 3 поверх, Київ, 01601.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 написана заява від 05.06.2011 року на адресу ТОВ «Авто Просто», згідно з якою він просить розірвати укладену 30.05.2011 року угоду та повернути сплачені ним кошти.
З оригіналу повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вбачається, що 11.07.2011 року уповноваженою особою ТОВ «Авто Просто» отримане поштове відправлення 4200002651959 від ОСОБА_2
В графі «відправлене» зазначеного повідомлення вказана дата 05.06.2011 року.
02.08.2011 року ОСОБА_2 знову звернувся із листом-вимогою на адресу ТОВ «Авто Просто» про повернення сплаченого вступного внеску, який згідно з копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, відправлене 03.08.2011 року а вручене 05.08.2011 року.
10.08.2011 року ТОВ «Авто Просто» надіслало ОСОБА_2 листа, у якому повідомило, що угоду №362125 розірвано за заявою від 02.08.2011 року та повідомило, що плата за послуги, пов'язані зі вступом до системи поверненню не підлягає, оскільки заявником не дотримано семиденного терміну, встановленого ст.13, п.13.8 Додатку № 2 до Угоди.
Згідно з п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
З огляду на вказане вище визначення вважати зазначену в повідомленні про вручення поштового відправлення дату його відправлення доказом його дійсного відправлення неможливо, оскільки відмітка цієї дати працівниками пошти не засвідчується.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про поштовий зв'язок» від 4 жовтня 2001 року №2759-III послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
З огляду на викладені вимоги закону доказом відправки позивачем листа має бути касовий чек (квитанція), який засвідчує дату надання послуг поштового зв'язку та їх зміст, який позивачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Однак, позивачем не обґрунтовано належність конкретного доказу - повідомлення про вручення поштового відправлення, для підтвердження своїх позовних вимог.
Крім того, з листа цеху обслуговування споживачів №8 м. Ромни від 05.02.2012 року вбачається, що рекомендований лист 4200002651959 прийнятий ним 04 липня 2011 року та відправлений за призначенням 04.07.2011 року.
За таких обставин, наданий позивачем доказ, а саме повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, не можливо вважати належним та достовірним доказом, в зв'язку з чим він підлягає відхиленню.
Інших належних та допустимих доказів в підтвердження того, що позивач письмово повідомив відповідача про розірвання угоди протягом 7 календарних днів від дати підписання договору, ОСОБА_2 суду не надав.
За таких обставин підстав для повернення позивачу коштів, внесених ним на рахунок ТОВ «Авто Просто» при укладенні угоди, не вбачається.
На підставі викладеного оскаржене рішення згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України понесені ТОВ «Авто Просто» судові витрати при зверненні до апеляційного суду слід компенсувати за рахунок ОСОБА_2
Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про повернення сплачених коштів скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -
Судове рішення № 29127807, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 05.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1358/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: