Постанова № 291272, 27.11.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2006 № 8/380

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Капацин Н.В.

суддів: Синиці О.Ф.

Розваляєвої Т.С.

при секретарі: Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача -Муштрук А.О. (дов. б/н від 19.06.2006р.);

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, Лтд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2006

у справі № 8/380 (Катрич В.С.)

за позовом Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі ТОВ "Оптіма-Фарм, Лтд"

до Приватного підприємства "Техсервіс і Ко"

про стягнення 7657,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2006р. у справі № 8/380 відмовлено в позові Спільному Українсько-Естонському підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, Лтд” до Приватного підприємства “Техсервіс і Ко” про стягнення 7657,20 грн.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що Спільним Українсько-Естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, Лтд” жодного документу, яким би сторони визначили строки поставки та доказів звернення позивача до відповідача за отримання недоотриманого товару суду не надано, а в матеріалах справи, відсутні докази відмови відповідача від допоставлення товару на 7657,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Спільне Українсько-Естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва по справі № 8/380 від 30.08.2006р. і прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального права, з не повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду обставинам справи, оскільки твердження суду відносно того, що позивач не звертався до відповідача за отримання недоотриманого товару не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, так як позивач неодноразово звертався та пропонував відповідачу поставити металеві двері, а 19.06.2006р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 4 від 15.06.2006р., згідно якого відповідачу пропонувалось повернути дебіторську заборгованість та підписати акт звірки між Спільним Українсько-Естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма – Фарм, ЛТД” та Приватним підприємством “Техсервіс і Ко” за період з 27.04.2004р. по 15.06.2006р., але відповідачем не було дано відповіді на зазначений лист.

Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.11.2006р. В судове засідання апеляційної інстанції не з’явився представник відповідача, у зв’язку з чим розгляд апеляційної скарги було відкладено на 27.11.2006р.

В судове засідання апеляційної інстанції 27.11.2006р. представник відповідача також не з’явився.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Спільне Українсько-Естонське підприємство у формі ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” звернулось до Приватного підприємства “Техсервіс і Ко” із замовленням про поставку та встановлення металевих дверей.

Згідно цих замовлень ПП “Техсервіс і Ко” були виставлені рахунки фактури: № 161 від 26.04.2004р. на суму 15552,00 грн.; № 265 від 08.06.2004р. на суму 2397,60 грн.; № 266 від 08.06.2004р. на суму 26200,08 грн.; № 638 від 01.11.2004р. на суму 2664,00 грн.; № 639 від 01.11.2004р. на суму 7657,20 грн.

Спільне Українсько-Естонське підприємство у формі ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” свої зобов’язання виконало належним чином, оплатило вказані вище рахунки-фактури, що підтверджується податковими накладними №154 від 27.04.2004р. на суму 15552,00 грн., № 249 від 08.06.2004р. на суму 2397,60 грн., № 253 від 09.06.2004р. на суму 26200,08 грн., актом здачі – прийому матеріалів та робіт від 01.11.2004р. на суму 2664,00 грн. та банківською випискою від 05.11.2004р.на суму 7657,20 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ПП “Техсервіс і Ко” згідно рахунку-фактури № 639 від 01.11.2004р. поставку металевих дверей не здійснило.

Відповідно до акту звірки між Спільним Українсько-Естонським підприємством у формі ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” та ПП “Техсервіс і Ко”, за період з 27.04.2004р. по 15.06.2006р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 7657,20 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача наголошував на тому, що грошове зобов’язання відповідача перед позивачем виникло ще з 2004р., з цього часу позивач неодноразово зв’язувався по телефону з відповідачем пропонуючи йому поставити металеві двері, але від відповідача чули тільки обіцянки.

19.06.2006р. Спільним Українсько-Естонським підприємством у формі ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” на адресу ПП “Техсервіс і Ко” було направлено лист № 4 від 15.06.2006р., в якому позивач просив відповідача повернути дебіторську заборгованість в сумі 7657,20 грн. та підписати акт звірки за період з 27.04.2004р. по 15.06.2006р.

24.07.2006р. КМД “Укрпошта” повернуто цінний лист, направлений позивачем на адресу відповідача у зв’язку з тим, що ПП “Техсервіс і Ко” не розшукане за вказаною адресою.

Отже висновок суду першої інстанції, стосовно того, що позивач не звертався до відповідача за отримання недоотриманого товару є помилковим та спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” про стягнення з ПП “Техсервіс і Ко” 7657,20 грн. боргу.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити апеляційну скаргу Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД”.

2. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2006р. у справі № 8/380. Прийняти нове рішення.

3. Задовольнити позов Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД”.

4. Стягнути з Приватного підприємства “Техсервіс і Ко” (інд. 04119, м. Київ, вул. Сім’ї хохлових, 8, корп. 11, кв. 701 р/р. 26001380666911 в Київській обласній філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО: 321013, ЗКПО 32531987), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Спільного Українсько-Естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” (інд. 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, р/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, Код ЄДРПОУ 21642228) – 7657 ( сім тисяч шістсот п’ятдесят сім) грн. 20 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 (п’ятдесят одну) грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 8/380 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Капацин Н.В.

Судді Синиця О.Ф.

Розваляєва Т.С.

30.11.06 (відправлено)