Вирок № 29126991, 10.12.2012, Фастівський міськрайонний суд Київської області

Дата 10.12.2012

Справа№ 1027/4637/12

Номер провадження: 1/1027/386/12

Cуддя доповідач:

Головуючий суддя: Зебелян .Н. В.

№ 1/1027/386/12

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Зебелян Н.В., за участі секретаря судового засідання Древаль В.В., прокурора Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області Коваль Л.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, такого, що має на утриманні малолітню дитину, працюючого складальником поїздів у Фастівському мотор-вагонному депо, військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст.89 КК України не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2012 року, близько 20 годин 00 хвилин, ОСОБА_2 перебував в приміщенні мотор-вагонного депо станції Фастів-1 розташованого за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Галафеєва, 1, разом з ОСОБА_3, з яким мав неприязні стосунки та вирішив з'ясувати відносини.

Під час з'ясування відносин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникла сварка, під час якої, останній, діючи на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, умисно наніс ОСОБА_3 2-3 удари кулаком правої руки по нижній щелепі зліва, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді - двобічного відкритого перелому нижньої щелепи які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 75/104д від 29 серпня 2012 року відносяться до категорії середньої тяжкості , як такі що спричинили тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.

Відповідно до ст.299 Кримінально-процесуального кодексу України суд постановив провести повний порядок дослідження доказів, допитавши підсудного, допитати потерпілого, свідків, дослідити матеріали кримінальної справи.

Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, проте зазначив, що визнає позов стосовно відшкодування матеріальної шкоди, проте розмір моральної шкоди вважає завищеним. Крім цього, підсудний пояснив, що потерпілий першим спровокував бійку, а також зазначив, що вони з потерпілим працюють разом в одній зміні. Вкінці дня, близько 9 год.30 хв. був наданий наказ витягнути поїзд. Підсудний попросив потерпілого причинити двері, на що той зазначив, щоб підсудний робив свою роботу. Як пояснив підсудний потерпілий відреагував на прохання причинити двері поїзда агресивно та пізніше намагався з'ясувати відносини фізичною розправою. Зі слів підсудного сутичка між ними відбулася тричі: вперше - на денній зміні в цеху, вдруге - коли потерпілий відмовився подати для привітання з підсудним руку, втретє - в приміщенні депо, в коридорі. Підсудний зазначив, що потерпілий сказав йому: «Йди, я поясню, що ти там не зрозумів». Зі слів підсудного потерпілий першим вдарив його в тулуб, куди саме не пам'ятає, після цього вдарив підсудний. Бив не сильно, куди не пригадує. Потерпілий не падав, їх розборонив ОСОБА_4 Коштів на лікування потерпілому підсудний не надавав.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий зазначив, що працює маневровим машиністом, згідно посадової інструкції є відповідальним та старшим на поїзді. Підсудний почав лаятися, запитав чи хоче той (потерпілий) по бороді? Потерпілий запропонував вирішити конфлікт. Чому підсудний сприйняв це агресивно він не знає. Підсудний двічі схопив потерпілого за шию, потім потерпілий обхопив його ззаду за руки. Підсудний попросив вийти в коридор поговорити. Вони з підсудним вийшли в коридор, підсудний почав штовхатися, наносив удари, приблизно чотири в голову. Чому підсудний зупинився потерпілий не знає. Потерпілий пішов у медпункт, після чого його повезли до лікарні. Як зазначив потерпілий, кошти на лікування йому ніхто не давав, він позичив їх у головного інженера. Пізніше позичені кошти повернув. Потерпілий зазначив, що після лікування біль не пройшов, досі відчуває холод в районі підборіддя. Підсудний підходив лише запитати чи вирішив потерпілий щось із слідчим.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що працює черговим по депо, знає добре підсудного та потерпілого, по роботі до них претензій не має. Ввечері, після 8 години (дату не пригадує), на початку робочої зміни, після проведення «планьорки», йому зателефонував черговий фельдшер і повідомив, що у медпункті знаходяться ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Свідком був викликаний інженер депо, який відвіз ОСОБА_3 до стоматолога. Зі слів свідка, він не бачив самої сутички, але як йому повідомив фельдшер, у ОСОБА_3 йшла кров з роту. Свідок сказав, що йому було відомо, що підсудний та потерпілий з'ясовували стосунки, перед цим підсудний казав свідку, що потерпілий не закрив двері, тому він не був готовий витягувати поїзд, свідок сказав підсудному, щоб той підганяв потерпілого. Під час «планьорки» потерпілий з підсудним відносин не з'ясовували. До обов'язків підсудного входить отримати команду та підігнати тепловоз, а до обов'язків потерпілого - перевірити чи нікого вагонах немає та закрити двері.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що не пригадує якого числа, заступаючи на зміну, зайшов до чергової кімнати, побачив, що підсудний та потерпілий боролися, зробив їм зауваження, вони не відреагували, спробував їх розборонити, вони розійшлися, після того їх не бачив. Підсудний з потерпілим бились, схопили один одного за одяг, переміщалися по кімнаті, боротьба тривала хвилини три. Чи бачив ще хтось свідок не знає. Зі слів колег стало відомо, що ОСОБА_3 забрала швидка. Про причини бійки свідку ОСОБА_6 невідомо.

Відповідно до оголошених у судовому засіданні показань свідка ОСОБА_4 (а.с. 24) він працює машиністом у Фастівському мотор-вагонному депо. Він добре знайомий з ОСОБА_2 та ОСОБА_3. З цими особами перебував у добрих стосунках. 05.06.2012, близько 20 год., він проходив по коридору їхнього депо, біля кімнати чергового, та побачив бійку між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Як саме відбувалась бійка він не помітив, але після бійки у ОСОБА_3 виявили перелом нижньої щелепи.

Відповідно до Висновку експерта № 75/104д від 23 серпня 2012 року при судово-медичному обстеженні гр. ОСОБА_3, з урахуванням наданої медичної документації, встановлено, що в нього мав місце двобічний відкритий перелом нижньої щелепи, що виник в результаті дії тупого предмета, з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо при ударі кулаком, в час зазначений в постанові і має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров'я понад 21 добу.

Крім зазначеного вище, вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується наступним:

поясненням підсудного ОСОБА_2 (а.с. 7), згідно з яким він підтвердив нанесення потерпілому ОСОБА_3 ударів у обличчя правою рукою;

поясненнями потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 12) по факту нанесення ОСОБА_2 ударів в обличчя а щелепу;

копією акту судово-медичного обстеження від 27.07.2012 (а.с.13), згідно з яким при судово-медичному обстеженні гр. ОСОБА_3 з урахуванням наданої медичної документації, встановлено, що у нього мав місце двобічний відкритий перелом нижньої щелепи, що виник в результаті дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею і має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров'я, понад 21 добу.

заявою ОСОБА_3 (а.с. 16) Начальнику Фастівського МВ ГУ МВС України в Київської області про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності;

протоколом допиту свідка ОСОБА_4 (а.с. 24 - 26);

висновком експерта № 75/104д від 23.08.2012 (а.с. 29-30), гідно з яким при судово-медичному обстеженні гр. ОСОБА_3 з урахуванням наданої медичної документації встановлено, що в нього мав місце двобічний відкритий перелом нижньої щелепи, що виник в результаті дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо кулаком, в час, зазначений в постанові і має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров'я, понад 21 добу;

протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 (а.с.40 - 43), згідно з яким він підтвердив про те, що наніс потерпілому ОСОБА_3 2-3 удари по щелепі;

протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с. 50 -53), згідно з яким ОСОБА_2 пояснив, що вдарив потерпілого ОСОБА_3 кулаком в область щелепи.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що вина підсудного у скоєному злочині засіданні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України - за ознаками умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

З огляду на наведене, суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання у межах санкції, передбаченої ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире його каяття.

Відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що скоєний злочин відносяться до злочинів середньої тяжкості (ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України), особу підсудного, який свою вину визнав повністю, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, на спеціальних обліках не перебуває, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, працює, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, та вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим йому може бути встановлено іспитовий строк, згідно ст.75 Кримінального кодексу України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 Кримінального кодексу України.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку, передбаченому статтею 81 Кримінального кодексу України.

Судові витрати відсутні.

Фастівським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі: Білоцерківської міської лікарні № 1 заявлено позов про стягнення з підсудного ОСОБА_2 витрати у сумі 3841,56 грн., понесені лікарнею за перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3.

Витрати підтверджені довідкою від 04.09.2012 № 856, виданою головним лікарем Білоцерківської міською лікарнею № 1.

Потерпілим ОСОБА_3 також був заявлений позов про зобов'язання ОСОБА_2 сплатити на користь ОСОБА_3 1126, 06 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди та 25 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, разом 26 126, 06 грн. Витрати підтверджені наданими потерпілим фіскальними чеками та листком лікарських призначень. Судом встановлено, що заявлена до відшкодування потерпілим сума матеріальної шкоди підтверджена фіскальними чеками на 1106, 91 грн.

Завдану злочином моральну шкоду потерпілий обґрунтовує тим, що після отриманого лікування перелому щелепи покращення не настало, залишається оніміння та відчуття постійного холоду в підборідді. Душевні страждання, яких він зазнав, мають продовжуваний характер і будуть його переслідувати доки не пройдуть наслідки перелому щелепи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із відповідними змінами при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Оцінивши надані потерпілим пояснення, документи, враховуючи глибину страждань потерпілого ОСОБА_3 та зважаючи на вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4, суд вважає, що позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з підсудного 15 тисяч гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу та п.п. 11, 13 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 Кримінального кодексу України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном на 2 ріки, якщо протягом іспитового строку він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 Кримінального кодексу України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Іспитовий строк, встановлений засудженому ОСОБА_2 обчислювати з дня проголошення вироку, тобто з 10 грудня 2012 року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази у справі відсутні.

Позов Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Білоцерківської міської лікарні № 1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 витати, понесені на лікування ОСОБА_3, потерпілого від злочину, скоєного ОСОБА_2, в сумі 3 841,56 грн. (трьох тисяч восьмисот сорока однієї гривні п'ятдесят шести копійок) на користь Білоцерківської міської лікарні № 1 (р/р 35417004002033 ГУДКУ у Київські області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24880520).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 завдану злочином матеріальну шкоду в сумі 1106, 91 грн. (однієї тисячі ста шести гривень дев'яноста однієї копійки) та моральну шкоду в сумі 15 000 грн.(п'ятнадцяти тисяч гривень).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд, протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим в той же термін з часу вручення копії вироку.

Суддя Н.В. Зебелян