Постанова № 29126493, 06.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. №27/31

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2013 року № 826/835/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві 3-я особа проПублічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" визнання дії та бездіяльність незаконними Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання незаконними (протиправними) дій Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві по поновленню виконавчого провадження №20931746 і саму постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 10.01.13 р. та скасування цієї постанови; визнання незаконною (протиправною) бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві по нез'ясуванню наявності прав неповнолітніх дітей на користування переданою ним для продажу квартирою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, а також невстановленню ним наявності неповнолітньої дитини, яка на час передачі майна на реалізацію та на цей час має право на користування квартирою та не звернення відповідача до органів опіки і піклування за дозволом на продаж квартири та неотримання такого дозволу.

В судовому засіданні 04.02.13 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився представник 3-ї особи, повідомленої належним чином про час та місце розгляду справи; судом заслухано пояснення представників сторін; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.10 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу винесено виконавчий напис за №2883 про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №39.29-50/27ок від 02.06.06 р., укладеного ОСОБА_1 з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", та передачею нерухомого майна в іпотеку за іпотечним договором №39.29-50/119і від 02.06.06 р. в забезпечення зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії.

За вказаним виконавчим листом постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову ВП №20931746 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 984848, 27 грн. шляхом звернення стягнення на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

13.12.10 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої накладено арешт на вказане нерухоме майно.

19.05.11 р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, згідно якого накладено арешт на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з постановою державного виконавця від 19.05.11 р. про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні 30.06.11 р. до Відділу надійшло висновок з незалежної оцінки майна, і 05.12.11р. між Відділом та Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" укладено договір №К-449-ШВ про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки), за яким вказане нерухоме майно передане на реалізацію.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.11 р. у справі №2-12118/11 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вжито заходів до забезпечення позову у вигляді заборони Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві вчиняти виконавчі дії по виконавчому провадженню ВП №20931746, направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1, заборони Приватному підприємству "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" проводити прилюдні торги із продажу квартири.

21.12.11 р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження до розгляду по суті справи №2-12118/11.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.12 р. у справі №2-12118/11 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.12.12 р. судове рішення І-ї інстанції залишене без змін.

Постановою державного виконавця від 10.01.13 р. поновлене виконавче провадження відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

25.01.13 р. Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" направлено повідомлення учасникам виконавчого провадження про проведення реалізації арештованого майна 13.02.12 р.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає поновлення виконавчого провадження незаконним з таких підстав.

Копія постанови від 10.01.13 р. направлена позивачу 14.01.13 р., а отримана 17.01.13р., після чого позивач, в межах передбаченого ст. 181 КАС України строку, звернувся до суду.

Поновлюючи виконавче провадження, державний виконавець не прийняв до уваги, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.11 р. у справі №2-12118/11 про вжиття заходів до забезпечення позову не скасована і є чинною, що унеможливлює поновлення виконавчого провадження.

Крім того, поновлюючи виконавче провадження ВП №20931746, державний виконавець не вчинив дії, передбачені п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.12р., щодо з'ясування наявності неповнолітніх дітей, які мають право власності або користування на нерухоме майно, тоді як у квартирі зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також державним виконавцем не зроблено жодних звернень до органу опіки і піклування щодо отримання дозволу на продаж квартири.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач посилається на положення ст. 154 ЦПК України, які не зобов'язують суд виносити ухвалу про скасування заходів до забезпечення позову у випадку прийняття судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо посилання позивача на п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, то вказане положення було відсутнє на момент передачі квартири АДРЕСА_1 на реалізацію, оскільки на той час діяла Інструкція в іншій редакції.

Відповідно, на думку відповідача, вимоги п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень не стосуються даного нерухомого майна, яке передане на реалізацію на початку грудня 2011 р., до зупинення виконавчого провадження.

3-я особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" - пояснень на позов не надав; представника до судового засідання не скерував.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Постанова про зупинення виконавчого провадження від 21.12.11 р. ВП №20931746 винесена державним виконавцем на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якого виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом реалізації арештованого майна.

Згідно ст. 39 Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.

Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 6-10 і 12-14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2-5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин.

Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.12.12 р. залишено без змін рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.12 р. у справі №2-12118/11 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Згідно ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Вказане положення ЦПК України, як і інші положення Кодексу та інших законів України є обов'язковими як для державного виконавця, так і для інших осіб, підприємств та організацій, які виступають учасниками правовідносин, у яких застосовуються положення ЦПК України.

Оскільки прямою нормою Закону чітко визначено момент закінчення дії заходів до забезпечення позову, то в даному випадку скасування заходів до забезпечення позову шляхом прийняття окремого процесуального документа не вимагається.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 20.12.12 р. набрала законної сили з моменту проголошення і була направлена до відповідача супровідним листом від 25.12.12 р.

У зв'язку з закінченням строку дії обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець виніс постанову про поновлення виконавчого провадження від 10.01.13 р.

Вказана постанова винесена згідно вимог законодавства, і будь-які підстави для визнання її незаконною відсутні.

Щодо застосування до правовідносин сторін положень п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.12 р., суд зазначає наступне.

Згідно п. 4.5.9 Інструкції у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, державний виконавець звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Якщо судом не встановлено (змінено) спосіб і порядок виконання, державний виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

Вказана Інструкція набула чинності у квітні 2012 р. після її затвердження наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.12 р., тобто, під час зупинення виконавчого провадження ВП №20931746 згідно постанови від 21.12.11 р.

Згідно матеріалів виконавчого провадження станом на час його зупинення нерухоме майно було передано на реалізацію Приватному підприємству "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" згідно договору від 05.12.11 р. і виставлені на прилюдні торги 29.12.11 р.

Вказані торги не відбулися у зв'язку з вжиттям заходів до забезпечення позову ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.11 р.

Згідно п. 4.5.9 Інструкції попередній дозвіл органів опіки та піклування отримується до передачі майна на реалізацію, і за відсутності цього дозволу майно на реалізацію не передається.

Оскільки в даному випадку станом на час набрання чинності Інструкцією майно вже було передано на реалізацію, то застосування до його реалізації процедур, не існуючих станом на час передачі, не потрібне.

Згідно п. 5 наказу Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.12 р. цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Можливість застосування до вже проведених процедур виконавчого провадження положень Інструкції не передбачена.

Відповідно, у Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві не було підстав не виконувати договір №К-449-ШВ про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмет іпотеки) від 05.12.11 р., укладений з Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", та відкликати передане на реалізацію майно.

Окремо суд зазначає, що звернення стягнення на передане в іпотеку майно не є видом відповідальності в розумінні ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), а є примусовим виконанням взятих на себе позивачем зобов'язань за цивільно-правовим договором, тому положення щодо зворотньої дії нормативно-правового акту в часі на дані правовідносини не поширюється.

Також суд зазначає, що під час розгляду Шевченківським районним судом м. Києва справи №2-12118/11 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, з'ясовувалося питання щодо дотримання прав малолітньої дитини під час вчинення виконавчого напису №2883 від 20.04.10 р. і встановлено, що згідно довідки форми 3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прописаний у квартирі АДРЕСА_1 з 14.08.09 р., тоді як іпотечний договір було укладено 02.06.06 р., тобто, до того як прописано малолітню дитину, тому підстави, зазначені позивачем щодо порушення прав малолітньої дитини, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 181, 186 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя О.В. Головань

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 06.02.13 р.