Постанова № 29126488, 05.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2013 року 12:26 № 826/45/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Компанія «Імпульс»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки № 1399 від 25.10.2012 р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005882260 від 30.11.2012 рокуЗа участю представників сторін:

від позивача: Хомишин М.А. (довіреність № 2 від 27.12.2012 р.)

від відповідача: Павліченко К.В. (довіреність № 1/9/10 від 03.01.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична Компанія «Імпульс» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки № 1399 від 25.10.2012 р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005882260 від 30.11.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/45/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.02.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС про проведення перевірки № 1399 від 25.10.2012 року;

- визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС № 0005882260 від 30.11.2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в лютому 2012 р. на суму 80 412 грн. за наслідками взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Детемо» (код за ЄДРПОУ 37563821).

На думку позивача, у відповідача не було законодавчо визначених підстав для прийняття наказу про проведення такої перевірки ТОВ «Енергетична Компанія «Імпульс», та висновки, викладені в Акті даної перевірки, не відповідають дійсності, суперечать нормам чинного законодавства, а тому наказ про проведення такої перевірки є прийнятим неправомірно, а податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 05.02.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

Так, відповідач зазначив, що при проведенні позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Імпульс» з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних за лютий 2012 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в лютому 2012 р. на суму 80 412 грн. за наслідками взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Детемо» (код за ЄДРПОУ 37563821).

В обґрунтування своїх заперечень відповідач наголосив на тому, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було правомірно та на законних підставах прийнято наказ про проведення позапланової документальної перевірки позивача згідно вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки, як підтверджується наявними матеріалами справи, за наслідками отриманих даних від контрагента позивача ТОВ «Детемо», податковим органом було виявлено розбіжності даних податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (виписаних ТОВ «Детемо» на адресу позивача), що відповідно є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Також, як було зазначено відповідачем щодо правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було безпідставно та необґрунтовано здійснено коригування кількості податкових накладних, та сум в таких податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ «Детемо», що не реєструвалися контрагентом при їх первинному виданні в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте як саме на підставі первинно отриманих податкових накладних від ТОВ «Детемо» позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ у лютому 2012 р., та крім того необхідність заміни первинно отриманих податкових накладних іншими податковими накладними (в яких було змінено грошові суми, а також змінено саму кількість податкових накладних) не підтверджується жодними підставами, передбаченими п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач послався на те, що суми грошових зобов'язань за такими податковими накладними (суми ПДВ по яких включені до складу податкового кредиту ще в лютому 2012 р.), фактично не були сплачені позивачем на користь контрагента навіть станом на час розгляду справи по суті (а відповідно і суми ПДВ за такими правовідносинами не були визначені контрагентом до сплати в Державний бюджет), оскільки оплата за домовленістю сторін мала здійснюватися простим векселем № 02/23 від 01.02.2012 р. на суму 515 215,39 грн., яким взагалі не визначено дати погашення такого векселя, а отже внаслідок зазначеного станом на час розгляду справи по суті завдається шкоди Державному бюджету, оскільки до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Детемо» позивачем було включено суму ПДВ фактично не сплачену ні контрагенту в складі вартості отриманого товару ні відповідно контрагентом до Державного бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 25.10.2012 р. № 1618 та наказу від 25.10.2012 р. № 1399 Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Імпульс» з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних за лютий 2012 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 07.11.2012 р. № 525/22-604/37825664, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в лютому 2012 р. на суму 80 412 грн. за наслідками взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Детемо» (код за ЄДРПОУ 37563821).

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- № 0005882260 від 30.11.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 100 515, 00 грн., в т.ч. 80 412, 00 грн. за основним платежем та 20 103,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Однак, вважаючи протиправним наказ Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 25.10.2012 р. № 1399 про проведення перевірки, а також вважаючи протиправним саме податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС № 0005882260 від 30.11.2012 року, позивач оскаржив такий наказ та зазначене податкове рішення в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Згідно вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та не було допустимими доказами заперечено позивачем, до управління податкового контролю юридичних осіб відповідача від управління оподаткування юридичних осіб відповідача надійшов висновок № 217/15-214 від 24.04.2012 р. до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року № 9013314892 від 20.03.2012 р., виписаної ТОВ «Детемо» на адресу ТОВ «Енергетична компанія «Імпульс», та в результаті співставлення з даними Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом було встановлено, що постачальником ТОВ «Детемо» виписані на адресу позивача податкові накладні (№ 51, дата виписки 23.02.2012 р., сума ПДВ - 10 688 грн.; № 59, дата виписки 28.02.2012 р., сума ПДВ - 18 106 грн.; № 61, дата виписки 29.02.2012 р., сума ПДВ - 19 148 грн.; № 62, дата виписки 29.02.2012 р., сума ПДВ - 15 517 грн.; та № 57, дата виписки 27.02.2012 р., сума ПДВ - 16 953 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані.

Таким чином, за наслідками отриманих даних від контрагента позивача ТОВ «Детемо», податковим органом було виявлено розбіжності даних податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (виписаних ТОВ «Детемо» на адресу позивача), що відповідно є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, згідно положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо порядку оформлення результатів перевірки, то згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не заперечувалося позивачем в позовній заяві, до початку перевірки позивача ознайомлено з направленням на перевірку № 1618 від 25.10.2012 р. та вручено копію наказу № 1399 від 25.10.2012 р. під розписку головному бухгалтеру підприємства Курчаковій Лідії Олегівні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що у відповідності до вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем до моменту початку проведення такої (документальної позапланової) перевірки було надано позивачу під розписку копію рішення про проведення зазначеної перевірки (наказ № 1399 від 25.10.2012 р.), а також направлення про проведення документальної позапланової перевірки № 1618 від 25.10.2012 р., тобто така перевірка без вручення позивачу відповідних, передбачених ПКУ документів, відповідачем не проводилася.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку порушень з боку контролюючого органу щодо прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки позивача - не було, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Як було зазначено вище, до управління податкового контролю юридичних осіб відповідача від управління оподаткування юридичних осіб відповідача надійшов висновок № 217/15-214 від 24.04.2012 р. до податкової декларації з ПДВ за лютий 2012 року № 9013314892 від 20.03.2012 р., виписаної контрагентом позивача ТОВ «Детемо» на адресу позивача ТОВ «Енергетична компанія «Імпульс».

Згідно даного висновку, суб'єктом господарювання (позивачем) було сформовано податковий кредит у лютому 2012 року на загальну суму 80 412, 00 грн. на підставі податкових накладних, отриманих від постачальника ТОВ «Детемо»:

- № 51, дата виписки 23.02.2012 р., сума ПДВ - 10 688 грн.;

- № 59, дата виписки 28.02.2012 р., сума ПДВ - 18 106 грн.;

- № 61, дата виписки 29.02.2012 р., сума ПДВ - 19 148 грн.;

- № 62, дата виписки 29.02.2012 р., сума ПДВ - 15 517 грн.;

- № 57, дата виписки 27.02.2012 р., сума ПДВ - 16 953 грн.

Так, в результаті співставлення даних по вищезазначених податкових накладних з даними Єдиного реєстру податкових накладних, контролюючим органом було встановлено, що постачальником ТОВ «Детемо» вищезазначені податкові накладні, виписані на адресу позивача, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані.

Як також підтверджується наявними матеріалами справи, в ході перевірки було встановлено, що між ТОВ «Енергетична компанія «Імпульс», надалі - покупець, в особі директора Глиняний С.К. , який діє на основі Статуту з однієї сторони та ТОВ «Детемо», надалі - продавець, в особі директора Сатиренко С.М., який діє на основі Статуту з другої сторони, було укладено Договір поставки № 02/23 від 01.02.2012 р., згідно якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар (електричні прилади), а покупець зобов'язався прийняти такий товар та оплатити його на умовах Договору.

Отже, на виконання зазначених договірних зобов'язань контрагентом позивача ТОВ «Детемо» були виписані на адресу ТОВ «Енергетична компанія «Імпульс» наведені вище податкові накладні (№ 51, дата виписки 23.02.2012 р., сума ПДВ - 10 688 грн.; № 59, дата виписки 28.02.2012 р., сума ПДВ - 18 106 грн.; № 61, дата виписки 29.02.2012 р., сума ПДВ - 19 148 грн.; № 62, дата виписки 29.02.2012 р., сума ПДВ - 15 517 грн.; та № 57, дата виписки 27.02.2012 р., сума ПДВ - 16 953 грн.) на загальну суму ПДВ 80 412, 00 грн., що була включена позивачем до складу податкового кредиту в лютому 2012 р.

Однак, до перевірки позивач ТОВ «Енергетична компанія «Імпульс» надав відповідачу інші податкові накладні, виписані ТОВ «Детемо», а саме:

- № 51 від 23.02.2012 р., сума ПДВ - 7 337,9 грн.;

- № 57 від 27.02.2012 р., сума ПДВ - 8 502,73 грн.;

- № 59 від 28.02.2012 р., сума ПДВ - 9 766,82 грн.;

- № 61 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 9 314,28 грн.;

- № 62 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 7 847,20 грн.;

- № 75 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 3 350,00 грн.;

- № 76 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 8 450,00 грн.;

- № 77 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 8 339,67 грн.;

- №78 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 9 833,33 грн.;

- № 79 від 29.02.2012 р., сума ПДВ - 7 670,00 грн.

Таким чином, як було встановлено перевіркою та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем у вересні 2012 р. було здійснено заміну (зняття з обліку) попередніх податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «Детемо» на інші податкові накладні від ТОВ «Детемо» (занесено до обліку).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума ПДВ за новими (зміненими) податковими накладними, а саме 80 412, 00 грн., не відрізняється від загальної суми ПДВ за первинними податковими накладними від ТОВ «Детемо», проте як загальна кількість таких податкових накладних та суми по окремих податкових накладних було змінено таким чином, щоб суми ПДВ по нових податкових накладних не перевищували 10 000 грн., та відповідно до позивача не застосовувався б п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на що власне позивач також посилався, як на підставу неправомірності видання наказу про проведення перевірки.

Крім того, в судовому засіданні представником позивача не було допустимими доказами доведено наявність підстав для здійснення такого коригування кількості податкових накладних, та сум в таких податкових накладних, отриманих від контрагента ТОВ «Детемо», що не реєструвалися контрагентом при їх первинному виданні в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте як саме на підставі первинно отриманих податкових накладних від ТОВ «Детемо» позивачем було сформовано податковий кредит з ПДВ у лютому 2012 р.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не заперечувалось позивачем, зміна первинно отриманих податкових накладних на інші податкові накладні від ТОВ «Детемо» не була викликана зміною в грошових зобов'язаннях позивача перед контрагентом, чи не виконанням контрагентом будь-яких послуг або поверненням отриманого товару.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Коригування реєстру виданих та отриманих податкових накладних відбувається згідно «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1002.

Відповідно до п. 8.3 зазначеного Порядку, записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) (z1401-10), здійснюються у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно вимог п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Проте, як було зазначено вище, та не було жодними допустимими доказами спростовано позивачем, зміна (коригування) первинно отриманих податкових накладних на інші податкові накладні від ТОВ «Детемо» не була наслідком зміни грошових зобов'язань позивача перед контрагентом, чи наслідком не виконанням контрагентом будь-яких послуг або поверненням отриманого товару чи попередньо перерахованих коштів.

Крім того, необхідність заміни первинно отриманих податкових накладних іншими податковими накладними (в яких було змінено грошові суми, а також змінено саму кількість податкових накладних) не підтверджується жодними підставами, передбаченими Податковим кодексом України, зокрема п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Враховуючи вимоги наведених норм податкового законодавства, та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що таке коригування реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивачем не було обґрунтованим, та здійснювалося за відсутності необхідних підстав, визначених чинним законодавством.

Згідно вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодекс».

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

- понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

- понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

- понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

- понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, первинно виписані ТОВ «Детемо» податкові накладні на загальну суму ПДВ 80 412, 00 грн., були віднесені позивачем до реєстру податкових накладних за лютий 2012 року, який подано з декларацією на податок на додану вартість до ДПІ у Подільському районі м. Києва, проте не внесені до Єдиного реєстру податкових накладних продавцем - ТОВ «Детемо», чим відповідно було порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями, згідно якого: «Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, податкова накладна надається покупцю тільки після її реєстрації продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідно покупець при формуванні податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, зобов'язаний перевірити факт внесення таких податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами заперечено позивачем, суми грошових зобов'язань за такими податковими накладними (суми ПДВ по яких включені до складу податкового кредиту ще в лютому 2012 р.), фактично не були сплачені позивачем на користь контрагента навіть станом на час розгляду справи по суті (05.02.2013 р., тобто через рік після формування податкового кредиту), а відповідно і суми ПДВ за такими правовідносинами не були визначені контрагентом до сплати в Державний бюджет, оскільки оплата за домовленістю сторін мала здійснюватися простим векселем № 02/23 від 01.02.2012 р. на суму 515 215,39 грн., яким взагалі не визначено дати погашення такого векселя, а отже внаслідок зазначеного станом на час розгляду справи по суті завдається шкоди Державному бюджету, оскільки до складу податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Детемо» позивачем було включено суму ПДВ фактично не сплачену ні контрагенту в складі вартості отриманого товару ні відповідно контрагентом до Державного бюджету.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Отже, законодавець передбачив правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку. Таким чином, платник податків не може розраховувати на податковий кредит (що надається за рахунок коштів отриманих Державним бюджетом), у випадку не поступлення відповідних коштів до Державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми чинного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Таким чином, відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним наказу проведення перевірки № 1399 від 25.10.2012 р., та правомірність винесеного за наслідками такої перевірки та встановлених в Акті перевірки порушень законодавства, податкового повідомлення-рішення № 0005882260 від 30.11.2012 року.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.02.2013 р.