Рішення № 29125574, 07.02.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/4815/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"07" лютого 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарях - Некрасовій А.О., Кожухар О.М., Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача Виставного В.В., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 20 жовтня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір №NKVZAK0602716A, відповідно до якого банк надав останньому на придбання автомобіля та внесення страхових платежів кредитні кошти (відкрив непоновлювальну кредитну лінію) в загальному розмірі 64 359 грн. на строк до 19 жовтня 2013 року включно, а відповідач зобов'язався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1,34 % на місяць від суми залишку заборгованості та комісію за обслуговування в розмірі 0,14 % на місяць від суми кредиту.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право позивача вимагати від нього дострокового повернення всієї суми кредиту, сплати на прострочену суму підвищених процентів - 3,10 % на місяць та сплати боржником неустойки (пені) в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в зв'язку з чим станом на 13 липня 2012 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 36 118,06 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту - 15 270,47 грн.;

- заборгованість по процентам - 10 500,26 грн.;

- заборгованість по комісії - 2 150,40 грн.;

- нарахованої пені - 8 196,93 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_2 в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача Виставний В.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.

Свої заперечення проти позову обґрунтовували належним та повним виконанням позичальником умов кредитного договору, зокрема відсутністю у позичальника кредитної заборгованості перед банком, яка, на їх думку, разом з залишком кредитних коштів була повністю погашена в грудні 2009 року за рахунок продажу банком предмета застави - автомобіля.

Заслухавши пояснення представника позивача Виставного В.В., відповідача ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 20 жовтня 2006 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_2 кредитний договір №NKVZAK0602716A в якому сторони узгодили всі його умови.

Відповідно до договору банк зобов'язався видати, а в подальшому видав відповідачу на придбання автомобіля та сплату страхових платежів кредитні кошти (відкрив непоновлювальну кредитну лінію) в загальному розмірі 64 359 грн. на строк 19 жовтня 2013 року включно.

Зі своєї сторони позичальник зобов'язався щомісячно частинами повертати отриманий кредит, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 1,34 % на місяць від суми залишку заборгованості та комісію за обслуговування в розмірі 0,14 % на місяць від суми кредиту.

Наслідками порушення умов договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є право позивача вимагати від нього дострокового повернення всієї суми кредиту, сплати на прострочену суму підвищених процентів - 3,10 % на місяць та сплати боржником неустойки (пені) в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочення.

В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору 20 жовтня 2006 між сторонами додатково було укладено договір застави за яким відповідач передав позивачу в заставу придбаний ним за кредитні кошти автомобіль «FAW CA 1031K2L2R5», 2006 року випуску, реєстр. номер НОМЕР_1, узгодженою заставною вартістю 51 200 грн.

В подальшому банк в зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні за власною ініціативою в односторонньому порядку збільшив позичальнику розмір базової та підвищеної процентних ставок за користування кредитними коштами до 27,48 % та 60 % річних відповідно, про що повідомив останнього листом від 25 грудня 2008 року.

Рішення про підвищення ставок було прийняте банком до законодавчого введення заборони на вчинення такої дії, вказана дія повністю узгоджується з умовами укладеного сторонами кредитного договору (п. 2.3.1), мала під собою економічне обґрунтування та вчинена за узгодженою сторонами в договорі процедурою.

Разом з тим з пояснень відповідача ОСОБА_2 та матеріалів справи (а.с. 5-6) вбачається, що позичальник прийняв нові умови, погодився з ними та протягом значного періоду продовжував сплачувати проценти за новою ставкою.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, внести інші платежі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строки та в порядку, що встановлені договором, а в разі прострочення повернення чергової частини платежу - достроково.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбаченому договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також сплати відсотків за користування ним та комісії.

В зв'язку з цим на 13 липня 2012 року виникла заборгованість по кредитному договору, зокрема:

- заборгованість по кредиту - 15 270,47 грн.;

- заборгованість по процентам - 10 500,26 грн.;

- заборгованість по комісії - 2 150,40 грн.;

- нарахованої пені - 8 196,93 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу.

Суд не приймає до уваги заперечення сторони відповідача проти позову щодо відсутності у нього заборгованості по кредиту та її погашення позичальником разом з поверненням залишку кредитних коштів за рахунок продажу банком предмета застави, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами.

Наявність кредитної заборгованості повністю підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості в якому відображене внесення банком коштів від реалізованого предмета застави, на які посилається відповідач, а саме в розмірі 38 000 грн. в рахунок погашення боргу і з моменту їх внесення заборгованість по кредиту, процентам, іншим платежам зменшилася на цю суму.

Кошти були розподілені банком відповідно до узгодженого сторонами в договорі порядку (п. 3.3).

Разом з тим внесені кошти не покрили кредитну заборгованість в цілому, залишок відображений в розрахунку заборгованості.

З врахуванням обставин справи, ПАТ КБ «ПриватБанк» повністю доведено наявність та розмір кредитної заборгованості відповідача, а тому борг на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 361,18 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №NKVZAK0602716A від 20 жовтня 2006 року, що утворилася станом на 13 липня 2012 року в розмірі 36 118 (тридцять шість тисяч сто вісімнадцять) гривень 06 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 361 (триста шістдесят одну) гривню 18 копійок судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв