Рішення № 29125394, 05.02.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 2-62/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Кулініченко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Рудніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом приватне акціонерного товариства "Лізинг інформаційний технологій" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що 07 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є позивач, та відповідачем, ОСОБА_1, був укладений договір про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. Для забезпечення виконання умов даного договору позивачем був укладений договір поруки з іншими відповідачами -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Отримавши дане обладнання відповідач, ОСОБА_1, був зобов'язаний сплачувати орендні платежі, але в порушення укладеного договору свої зобов'язання виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 7673 грн. 78 коп. Позивач неодноразово надсилав відповідачам претензії, але останніми вони ігноруються, а тому просить в судовому порядку стягнути з відповідачів солідарно на його користь дану заборгованість та судові витрати сплачені при зверненні до суду.(а.с.2-5)

В судове засідання позивач, будучі повідомлений про час, місце розгляду справи своєчасно, що підтверджується поштовим повідомленням, не з'явився, але подав письмове клопотання (вхідний №1692/13 від 28 січня 2013 року) (а.с.58), що просить справу розглядати за їх відсутністю та не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1, подавши письмові заперечення (а.с.65-67), в судовому засіданні пояснив, що дійсно між ним та позивачем був укладений договір на отримання обладнання, яке він з часом отримав. Після отримання обладнання він сплачував позивачу відповідні платежі. Будь-яких письмових претензій він від останнього не отримував, а тому квитанції про оплату знищив. При укладенні договору позивач його з правилами та пакетом надання послуг не ознайомив, тим самим він прав позивача не порушував. З часу виконання договору пройшло більше трьох, а тому просить застосувавши строк позовної давності відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач, ОСОБА_2, подавши письмові заперечення (а.с.62-64), в судовому засіданні зазначив, що він дійсно, як і ОСОБА_1, отримував від позивача обладнання, але він не був поручителем у останнього, так як з ним позивач не укладав відповідного договору. Він і інші відповідачі разом звернулися до позивача щодо отримання обладнання і їм було роз'яснено про можливість його отримання при укладенні договорів з певною кількістю осіб, так як це сприятиме нарахуванню меншого відсотку за користування обладнанням -на що вони і поголились. Будь-яких претензій від позивача він не отримував, прав останнього не порушував, поручителем у ОСОБА_1 не був, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, будучі повідомлені про час, місце розгляду справи, що підтверджується відповідними розписками, в судове засідання не з'явились, про поважність неявки суд не повідомили.

Суд заслухавши відповідачів, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив.

07 грудня 2007 року позивачем та відповідачем, ОСОБА_1, було укладено договір № 07120708 про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaselT, згідно якого зобов'язувався надати відповідачу обладнання, а останній, взяв на себе обов'язок передбачений п.3.1. та п. 5.4.2. договору, сплачувати платежі згідно з Пакетом LeaselT та договором в строк до 20 числа поточного місяця, що підтверджується копією договору.(а.с.6)

07 грудня 2007 року відповідач, ОСОБА_1, подав позивачу заявку на отримання обладнання, інших товарів та послуг №20083137, а саме монітору TFT Samsung SyncMaster 206BW, двох системних блоків, акустичної системи, вебкамери на загальну суму 5492 грн.. з урахуванням ПДВ, що підтверджується копією заявки. (а.с.14)

18 грудня 2007 року відповідач, ОСОБА_1, отримав від позивача обладнання визначене у його заявці від 07 грудня 2007 року, що підтверджується копією накладної (а.с.15-17) та не спростовується відповідачем.

Суд встановивши обставини справи вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо отримання відповідачем від позивача обладнання та сплати щомісячних платежів за його користування, тим самим фінансового лізингу.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, а згідно зі ст.2 вказаного Закону відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а як встановлюється з пояснень відповідача, ОСОБА_1, матеріалів справи, останній свої зобов'язання перед позивачем в частині оплати отриманого обладнання виконував неналежним чином, що сприяло виникненню заборгованості даного відповідача перед позивачем.

Підтвердження неналежного виконання відповідачем, ОСОБА_1, своїх зобов'язань в частині оплати позивачу за отримане обладнання перед останнім підтверджується розрахунком грошових нарахувань та надходжень №2012121311 від 13 грудня 2012 року (а.с.19,20), який належними і допустимими доказами відповідачем не спростовується.

При визначенні розміру заборгованості відповідача, ОСОБА_1, перед позивачем, суд крім вищезазначеного розрахунку, вважає за необхідне прийняти до уваги договір укладений між сторонами та правила отримання обладнання (а.с.6-13), а саме п.14.2, згідно якого не встановлено нарахування індексації з врахуванням долару США до української національної валюти -гривни, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з даного відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 3685 грн. 92 коп.

Відповідач, ОСОБА_1, просить відмовити в задоволенні позову з застосуванням строку давності, але суд вважає дану позицію відповідача хибною, так як відповідно до пакету LeaselT, який є невід'ємною частиною договору, вид договору визначено, як фінансовий лізинг, а згідно ч.2 ст.786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Судом встановлено, що обладнання, яке відповідач, ОСОБА_1, отримав на умовах договору, позивачу повернуто не було, а тому відповідно до зазначених вимог закону перебіг строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення заборгованості не розпочався.

Крім того відповідно до п.16.1 даних правил встановлено, що укладений між сторонами договір діє протягом строку, на який його укладено, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(а.с.12)

На момент звернення до суду відповідач, ОСОБА_1, свої зобов'язання не виконав, а відтак договір є чинним, а тому застосування судом строку позовної давності є безпідставним та таким що не ґрунтується на вимогах закону.

Позивач просить стягнути заборгованість солідарно, крім з ОСОБА_1, також з інших відповідачів, так як останні поручалися перед ним за виконання зобов'язань відповідачем, ОСОБА_1, але це на думку суду суперечить законодавству та обставинам справи.

Згідно статті 553 ЦК України встановлено, що «за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку», а згідно статті 554 ЦК України встановлено, що «у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя», таким чином між сторонами повинен бути укладений договір поруки.

Такий договір між сторонами відсутній, а взаємний договір поруки визначений позивачем (а.с.18) не відповідає вищезазначеному, так як в ньому відсутні дані про поручителів, а зазначено перелік клієнтів-учасників.

Крім цього не підтверджується та не конкретизується, що всі відповідачі є поручителями відповідача, ОСОБА_1, а зазначено, що кожен із учасників групи, не зрозуміло якої виступають поручителями інших учасників, тим самим судом не встановлені підстави виникнення солідарної відповідальності відповідачів разом з ОСОБА_1, а тому суд вважає за необхідне в даний частині солідарного стягнення заборгованості відмовити.

Позивач поніс витрати при зверненні до суду, а тому дані витрати, відповідно до статті 88 ЦПК України повинні бути стягнути з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.526,541,543,553,554,555 ЦК України, ст.ст.10,15,59,88,213,215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов приватне акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь приватне акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»(код ЄДРПОУ 33149830 р/р №26009037217801, МФО 351005) заборгованість в сумі 3685 грн. 92 коп. та судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп., а всього 3900 грн. 52 коп..

В інший частині позову відмовити.

Дане рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача поданою на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя