Ухвала суду № 29124091, 27.12.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5442/12 27.12.2012 27.12.2012 27.12.2012

Справа № 22-ц/1490/3578/12 Суддя першої інстанції Боброва І.В.

Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 грудня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Яворської Ж.М., Царюк Л.М.,

при секретарі Левківській Н.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2012 року по справі за позовом обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (« надалі - КП «Миколаївоблтеплоенерго») до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги,-

В С Т А Н О В И Л А:

25 травня 2012 року КП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиті послуги по теплопостачанню.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що між ним та відповідачкою 19 грудня 2008 року були укладені договори про реструктуризацію заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно яких ОСОБА_3 у період з 1 грудня 2008 року по 1 листопада 2011 року зобов'язана своєчасно погашати заборгованість, що утворилася за періоди з 1 січня 2001 року по 1 жовтня 2006 року та з 1 жовтня 2006 року по 1 грудня 2008 року.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за зазначеними договорами у неї виникла заборгованість.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за вказаними договорами у розмірі 3363грн. 59 коп. та поточну заборгованість за опалення за період з 1 грудня 2008 року по 1 лютого 2012 року у сумі 3083 грн. 91 коп. з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, що разом складає 7254 грн. 36 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Миколаївоблтеплоенерго» борг за послуги теплопостачання за період з 1 грудня 2008 року по 1 лютого 2012 року в сумі 3083 грн. 91 коп., індексацію суми боргу в розмірі 309 грн. 58 грн. та 3 проценти річних в сумі 159 грн. 74 коп., а всього 3553 грн.23 коп., а також заборгованість за договором реструктуризації за період з 1 грудня 2008 року по 1 листопада 2011 року в сумі 3363 грн. 59 коп., індексацію суми боргу в розмірі 213 грн. 69 коп. та 3 проценти річних в сумі 123 грн.85 коп., а всього 3701 грн. 13 коп. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам у справі та прийшов вірного висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини з приводу надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, відповідно до яких сторони взяли на себе певні зобов'язання, але ОСОБА_3 не виконує своїх зобов'язань щодо сплати за надані КП «Миколаївоблтеплоенерго» послуги..

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 мешкає в квартирі АДРЕСА_1 з 1989 року та користується послугами з центрального опалення та постачання гарячої води, які з 1 червня 2006 року надає відповідач. За вказаною адресою станом на 8 лютого 2012 року також зареєстровані члени родини відповідачки - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 16).

19 грудня 2008 року між сторонами укладено два договори реструктуризації заборгованості за послуги теплопостачання № 24-6737 на погашення заборгованості за період з 1 січня 2001 року по 1 жовтня 2006 року у розмірі 1301 грн. 50 коп. та № 24/6737 на розстрочку заборгованості за період з 1 жовтня 2006 року по 1 грудня 2008 року на суму 2236 грн. 67 коп. зі строком розстрочки на 36 місяців, тобто до 1 грудня 2011 року, за якими ОСОБА_3 зобов'язалася сплачувати заборгованість за надані послуги, помісячно відповідно по 36 грн. та по 62 грн. (а.с. 17, 18). Проте, відповідачка умови договору не виконувала і погашення заборгованості згідно договору не проводила, внаслідок чого за розрахунками КП «Миколаївоблтеплоенерго» утворилася заборгованість у розмірі 3363 грн. 59 коп. (а.с. 11).

Заборгованість по поточним платежам ОСОБА_3 за вказані послуги з 1 грудня 2008 року по 1 лютого 2012 року склала 3083 грн. 91 коп. (а.с. 6).

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України ( ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( надалі - Закону) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі - Правил) розрахунком періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Оскільки судом встановлено, що відповідно до договірних відносин, що склалися між сторонами, позивач зобов'язаний надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої вод, а відповідачка - дотримуватися вимог Правил і своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії за діючими тарифами, а також сплачувати заборгованість за договорами реструктуризації, проте ОСОБА_3 не виконувала своїх зобов'язань, а тому суд правильно стягнув зі споживача заборгованість за договорами реструктуризації та поточними платежами за надані послуги.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що виникненні між сторонами зобов'язання є грошовими, а тому місцевий суд на підстав ч. 2 ст. 625 ЦК України правомірно стягнув з відповідача збитки від інфляційних процесів та 3% річних від простроченої суми боргу.

Про застосування такого виду цивільно-правової відповідальності до правовідносин, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, зазначено в Постанові Верховного суду України від 14 листопада 2011 року про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2011 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.ЕМ» до Особи 1 про стягнення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення боргу, оскільки користування комунальними послугами є конституційним правом громадян, а не обов'язком, а примусове стягнення оплати за ці послуги йде у протиріччя з нормами Конституції України, не заслуговують на увагу, оскільки ні відповідачка ні члени її родини не відмовлялися у встановленому порядку від надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води. Більш того, відповідачка частково здійснювала оплату вказаних послуг, а також уклала з позивачем договори реструктуризації заборгованості за ці спожиті послуги, тим самим визнавши обставини щодо споживання таких послуг та існування обов'язку по їх оплаті.

Твердження відповідачки, що судом при стягненні боргу не враховано, що дві особи, які зареєстровані в зазначеній квартирі, фактично не проживають і наданими послугами не користуються, також не заслуговують на увагу, оскільки оплата за послуги з центрального опалення нараховується виходячи з встановлених тарифів за 1 кв. м опалюваної площі квартири, яка за даними особового рахунку відповідачки складає 64.20 кв. м.

Посилання в апеляційній скарзі на невиконання судом обов'язку щодо роз'яснення відповідачці про можливість застосування позовної давності до спірних правовідносин є безпідставними, з огляду на загальні засади судочинства у цивільних справах.

Не можливо погодитися й з доводами апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для застосування при вирішенні спірних правовідносин постанов КМУ, оскільки цивільне процесуальне законодавство, зокрема ст. 8 ЦПК України, передбачає при вирішенні справи застосування крім Конституції України та законів, інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законами України.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: