Ухвала суду № 29122771, 05.02.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7340/12

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Сушка О.О.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

представника позивача: Подлевського О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору , -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про стягнення із Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Хмельницького обласного відділення виконавчого збору від 21.11.2012 року (реєстраційний номер в/п 34824207), яка прийнята заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області Лабчуком Р.М.

Обґрунтовуючи позов, позивач акцентував на те, що виконання винесеної державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №34824207 від 17.09.2012 року здійснено виконавчою дирекцією в добровільному порядку, а тому вимоги щодо стягнення виконавчого збору є неправомірними.

19 грудня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом постановлено у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норми закону внаслідок невірного тлумачення нормативно-правового акту, просить скасувати постанову суду першої інстанції, винести нову, якою задовольнити позов.

До суду апеляційної інстанції, в судове засідання призначене на 05.02.2013 року, прибув представник позивача, який доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи до суду апеляційної інстанції свого уповноваженого представника не направив, що у відповідності з вимогами частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 вересня 2012 року управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову ВП №34824207 про відкриття виконавчого провадження, на підставі виконавчого листа №2270/2552/12, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 12.09.2012 року.

Відповідно до відмітки на супровідному листі №3827 від 17.09.2012 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 17 вересня 2012 року отримана позивачем 01.11.2012 року. Згідно пункту 2 цієї постанови строк добровільного виконання сім днів з моменту отримання постанови.

Платіжним дорученням №1705 від 13.11.2012 року позивач перерахував ПП "Макс Стар" 13358,52 гривень, тобто виконав постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року по справі №2270/2552/12, яка набрала законної сили на підставі ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року.

21 листопада 2012 року управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову ВП №34824207 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1335,85 гривень, яка отримана позивачем 21.11.2012 року (відмітка на супровідному листі №4346 від 21.11.2012 року).

Власне, незгода позивача з якою стала підставою для звернення з цим позовом до суду.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За правилами частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За правилами частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Відповідно до ч.3 цієї ж статті, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Аналіз наведених норм дає право для висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" передбачає семиденний строк для самостійного виконання рішення суду, який починається з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто, в цій справі він почався 17.09.2012 року. З урахуванням цього, позивач повинен був до 24.09.2012 року надати документальне підтвердження виконання рішення суду по виконавчому листу №2270/2552/12 від 12.09.2012 року, однак постанову виконано - 13.11.2012 року.

При цьому, якщо рахувати строк самостійного виконання постанови суду з дати отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.09.2012 року - 01.11.2012 року, то позивачем пропущений семиденний строк для виконання рішення суду, оскільки його виконано - 13.11.2012 року.

Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач при винесені постанови ВП №34824207 від 21.11.2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином вимоги Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є безпідставними, в зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статтей 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 лютого 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Гонтарук В. М.

Сушко О.О.