Рішення № 29122326, 31.01.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/3280/12

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Оприск З.Л., при секретарях - Лемак А.М., Чернянчук К.П., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача Свида В.І., Бора Ю.І., представника третьої особи Гук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Виноградівської районної лікарні, третя особа Виноградівська районна організація профспілки працівників охорони здоров'я про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до Виноградівської районної лікарні про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та стягнення заробітної плати, що не була виплачена при звільненні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення та законне право позивача на працю та відпочинок, остаточного розрахунку не проведено, що завдало моральної шкоди позивачу. Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було свідомо та протизаконно встановлено такий режим праці позивача, що грубо порушує вимоги законодавства України та спричинило фізичне виснаження та моральні страждання від втрати життєвих сил. Позивачу необхідно прикладати додаткових зусиль для пошуку засобів для існування, оскільки позивач не має можливості працевлаштування за фахом у межах всього Виноградівського району, окрім як у штат Виноградівської районної лікарні, як монополіста по вказаному фаху у цілому районі. Запис у трудовій книжці зіпсував репутацію позивача, що унеможливить влаштуватись на роботу. Позивач втратив душевний спокій, постійно перебуває у знервованому стані стосовно майбутнього. Окрім цього, вказує на погрози від керівництва Виноградівської районної лікарні щодо надання негативної інформації про позивача наступним потенційним роботодавцям, що у майбутньому може негативно відобразитись на його здоров'ї. Тому позивач просить скасувати наказ № 820-К від 05 липня 2012 року та поновити його на посаді фельдшера швидкої медичної допомоги Виноградівської районної лікарні, стягнути в його користь з Виноградівської районної лікарні середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. Також позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути в свою користь з Виноградівської районної лікарні 1565,00 грн. заробітної плати, що не була виплачена при звільненні. Окрім цього, під час розгляду судом справи по суті позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати наказ № 820-К від 05 липня 2012 року по Виноградівській ЦРЛ про звільнення ОСОБА_5 з посади фельдшера відділення швидкої медичної допомоги, зобов'язати керівника Виноградівської лікарні, головного лікаря ОСОБА_6 виконати запис до трудової книжки ОСОБА_5 на підставі рішення суду наступним чином: поновлений на посаді фельдшера відділення швидкої медичної допомоги Виноградівської ЦРЛ. Підстава: рішення суду № від 2013 року, стягнути в свою користь з Виноградівської районної лікарні 35922,66 грн., в тому числі оплата за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2010 року по 15.01.2013 року у розмірі 12198,84 грн., не нарахована оплата відпрацьованих понаднормових годин у розмірі 2675,03 грн., не нарахована доплата за вислугу років у розмірі 38,13 грн., не нараховані відпускні та компенсації при звільненні у розмірі 292,36 грн., вирахувана при звільненні допомога на оздоровлення за період з 07.09.2011 року по 15.01.2013 року у розмірі 611,00 грн., відшкодування нанесеної моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., витрати на оплату судового збору при поданні заяви про витребування доказів у розмірі 107,30 грн. Окрім цього, під час розгляду судом справи по суті позивачем повторно подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить: скасувати наказ № 820-К від 05 липня 2012 року; змінити підстави звільнення із «звільнити від займаної посади по п.4 ст. 40 КЗПП України за прогул без поважної причини з 05.07.2012 року» на «розірвати трудовий договір за ч.3 ст. 38 КЗПП України внаслідок невиконання керівництвом лікарні законодавства про працю та умов колективного договору з «» року», датою розірвання трудового договору визначити дату винесення судом рішення; зобов'язати керівника Виноградівської лікарні, головного лікаря ОСОБА_6, внести зміни у запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_5 наступним чином: «розірвати трудовий договір за ч.3 ст. 38 КЗПП України внаслідок невиконання керівництвом лікарні законодавства про працю та умов колективного договору з «» року. Підстава: рішення суду по справі № від «» року; стягнути в користь ОСОБА_5 з Виноградівської районної лікарні 45620,13 грн., в тому числі вихідну допомогу у розмірі 6153,69 грн., оплату за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2010 року по 31.01.2013 року у розмірі 14432,94 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки по 31.01.2013 року у розмірі 1309,68 грн., не нараховану оплату відпрацьованих понаднормових годин у розмірі 2675,03 грн., не нараховану доплату за вислугу років у розмірі 38,13 грн., не нараховані відпускні та компенсації при звільненні у розмірі 292,36 грн., вирахувану при звільненні допомогу на оздоровлення за період з 07.09.2011 року по 15.01.2013 року у розмірі 611,00 грн., відшкодування нанесеної моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн., витрати на оплату судового збору при поданні заяви про витребування доказів у розмірі 107,30 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, але за участі його представника.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача у судове засідання з'явились, подали до суду заперечення проти позову та додаткове заперечення проти позову, позовні вимоги не визнали в повному обсязі, посилаючись на те, що позивача було звільнено за прогул, оскільки він протягом п'яти годин 03.07.2012 року був відсутній на робочому місці без поважних причин. Також представники відповідача вважають, що звільнення ОСОБА_5 відбулося у відповідності до вимог трудового законодавства, позивачу слід повернути в касу підприємства 78,74 грн., а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання, що відбулося 26.09.2012 року, з'явився, позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

ОСОБА_5 08.09.2011р. був прийнятий тимчасово на посаду фельдшера по прийому викликів ШМД на час відсутності основного працівника (ОСОБА_10.) у Виноградівську районну лікарню. Зазначена обставини підтверджується записом № 9 у трудовій книжці ОСОБА_5 НОМЕР_2 (а.с. 7).

У Виноградівській районній лікарні постійно діє професійна спілка працівників підприємства - Виноградівська районна організація профспілки працівників охорони здоров'я. ОСОБА_5 входив до складу членів Виноградівської районної організації профспілки працівників охорони здоров'я. Зазначені обставини визнані сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають.

Актом, складеним комісією, утвореною на підприємстві, встановлено, що ОСОБА_5 03.07.2012 року з 12.00 год. до 17.00 год. був відсутній на робочому місці (а.с. 37).

Твердження позивача про поважність відсутності на робочому місці 03.07.2012 року з 12.00 год. до 17.00 год. з огляду на накопичену втому від попередніх чергувань не підтверджено доказами. Вказана обставина спростовується показаннями свідка ОСОБА_8, яка показала, що в ході розмови позивач повідомив її про те, що він змучений від того, що цілу ніч провів на річці Тиса (а.с.143).

Наказом № 820-к від 05.07.2012 року позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку з прогулом без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 9, 57).

Позивач ознайомився з даним наказом та отримав трудову книжку 05.07.2012 року в першій подовині робочого дня. Зазначена обставина визнана сторонами у судовому засіданні, а тому доказуванню у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає.

Засідання об'єднаного профкому медичних працівників Виноградівського району по розгляду подання головного лікаря про дачу згоди на звільнення із займаної посади фельдшера ШМД ОСОБА_5 по п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважної причини відбулось 05.07.2012 року (а.с. 35,36). Вказане засідання відбулось після обіду, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9 (а.с.124).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Кодексу законів про працю України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Таким чином, позивач перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем, повинен дотримуватись трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 40, ст. 43 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений термін може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Розірвання трудового договору може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації. Питання про звільнення з посади розглядається за поданням власника, в присутності працівника.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

До застосування дисциплінарного стягнення порушник трудової дисципліни надав письмові пояснення (а.с. 34). Доказів застосування іншого дисциплінарного стягнення за дане порушення трудової дисципліни суду не надано. Стягнення було оголошене в наказі і повідомлено працівникові, який підписався про дане повідомлення (а.с. 57).

Як вбачається з витягу з протоколу засідання об'єднаного профкому медичних працівників Виноградівського району від 05.07.2012 року № 6 (а.с. 35,36), фельдшер ОСОБА_5 близько 12 години, взявши сумку з медикаментами, був відсутній на робочому місці п'ять годин. Прийшовши на роботу давав різні пояснення щодо своєї відсутності, які входили в протиріччя одне одному. Зауважень до ОСОБА_5 по роботі до цього випадку не було. Однак відсутність ОСОБА_5 з укладкою медикаментів бригади ШМД паралізувала роботу однієї бригади ШМД та поставила під загрозу своєчасність та адекватність надання невідкладної медичної допомоги. Таким чином, при обранні виду стягнення було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків достовірно встановлено, що ОСОБА_5 був тимчасово відсутній на робочому місці 03.07.12 року з 12.00 год. до 17.00 год. без поважних причин. Однак позивач ознайомився з даним наказом та отримав трудову книжку 05.07.2012 року до обіду, а засідання об'єднаного профкому медичних працівників Виноградівського району по розгляду подання головного лікаря про дачу згоди на звільнення із займаної посади фельдшера ШМД ОСОБА_5 по п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважної причини відбулось 05.07.2012 року після обіду.

У відповідності до приписів ч.1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 05.07.2012 року було звільнено з порушенням встановленого ч.1 ст. 43 КЗпП України порядку.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилюється, як на підставу своїх вимог, користуючись при цьому рівними процесуальними правами на засадах змагальності сторін, згідно до вимог ст. 10 ЦПК України.

На підставі вище викладеного, вимоги ОСОБА_5 про скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Сума нарахувань за попередні два місяці, що передували звільненню становить 5415,76 грн. Кількість відпрацьованих годин за попередні два місяці, що передували звільненню становить 420, відтак середній заробіток за годину складає 12,89 грн. Кількість робочих годин на місяць за період вимушеного прогулу з 06.07.2012р року по 31.01.2013 року складає за липень 2012 року - 126,40, за серпень 2012 року - 169,40, за вересень 2012 року - 154,00, за жовтень 2012 року - 177,10, за листопад 2012 року - 169,40, за грудень 2012 року - 161,70, за січень 2013 року - 161,70, а разом 1119,70 годин. У відповідності до вимог Постанови КМУ № 100 від 08.02.95 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» середній заробіток за час вимушеного прогулу становить: 1119,70 годин x 12,89 грн. за годину = 14432,94 грн.

За наведених вище обставин, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 14432 грн. 94 коп. як виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 при незаконному звільненні працівника, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи суд приходить до висновку про те, що звільнення ОСОБА_5 з порушенням порядку, завдало йому душевних переживань. Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Розглядаючи збільшені позовні вимоги ОСОБА_5 щодо стягнення з відповідача в користь позивача вихідної допомоги у розмірі 6153,69 грн., компенсації за невикористані дні відпустки по 31.01.2013 року у розмірі 1309,68 грн., не нарахованої оплати відпрацьованих понаднормових годин у розмірі 2675,03 грн., не нарахованої доплати за вислугу років у розмірі 38,13 грн., не нарахованих відпускних та компенсації при звільненні у розмірі 292,36 грн., вирахуваної при звільненні допомоги на оздоровлення за період з 07.09.2011 року по 15.01.2013 року у розмірі 611,00 грн., суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині з наступних підстав.

Як вбачається з розрахунку зарплати ОСОБА_5 (а.с.42) та листа Виноградівської лікарні від 12.07.2012 року № 610/08 (а.с. 43) позивачу слід повернути в касу підприємства 78,74 грн.

Представником позивача подано розрахунки вихідної допомоги у розмірі 6153,69 грн., компенсації за невикористані дні відпустки по 31.01.2013 року у розмірі 1309,68 грн., не нарахованої оплати відпрацьованих понаднормових годин у розмірі 2675,03 грн., не нарахованої доплати за вислугу років у розмірі 38,13 грн., не нарахованих відпускних та компенсації при звільненні у розмірі 292,36 грн., вирахуваної при звільненні допомоги на оздоровлення за період з 07.09.2011 року по 15.01.2013 року у розмірі 611,00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2012 року клопотання представника позивача про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи задоволено.

У листі НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області № 15/6603 від 31.10.2012 року вказано причину неможливості проведення судово-бухгалтерської експертизи, а саме відсутність матеріалів перевірки, а також необхідність зазначення суми, яку необхідно документально підтвердити чи спростувати (а.с. 147).

Ухвалою суду від 27.11.2012 року, зокрема, запропоновано позивачу усунути причину неможливості виконання судово-бухгалтерської експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (а.с.149, 150).

В судовому засіданні представник позивача вказав, що причину неможливості виконання судово-бухгалтерської експертизи не усунуто, тому що йому були невідомі вказані причини та запропонував для підтвердження правильності наданих розрахунків звернутись до фахівців державного органу відділу праці та соціальної політики. Представнику позивача було роз'яснено, що доказом в такому випадку є висновок експерта. На що представник позивача вказав, що надані ним розрахунки є законними та обґрунтованими, а виготовлення аудиторського висновку призведе до затягування часу та додаткових витрат, які будуть покладені на відповідача.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо вихідної допомоги у розмірі 6153,69 грн., компенсації за невикористані дні відпустки по 31.01.2013 року у розмірі 1309,68 грн., не нарахованої оплати відпрацьованих понаднормових годин у розмірі 2675,03 грн., не нарахованої доплати за вислугу років у розмірі 38,13 грн., не нарахованих відпускних та компенсації при звільненні у розмірі 292,36 грн., вирахуваної при звільненні допомоги на оздоровлення за період з 07.09.2011 року по 15.01.2013 року у розмірі 611,00 грн. не доведена належними доказами.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_5 щодо: зобов'язання керівника Виноградівської лікарні, головного лікаря ОСОБА_6 виконати запис до трудової книжки ОСОБА_5 на підставі рішення суду наступним чином: поновлений на посаді фельдшера відділення швидкої медичної допомоги Виноградівської ЦРЛ. Підстава: рішення суду № від 2013 року; змінити підстави звільнення із «звільнити від займаної посади по п.4 ст. 40 КЗПП України за прогул без поважної причини з 05.07.2012 року» на «розірвати трудовий договір за ч.3 ст. 38 КЗПП України внаслідок невиконання керівництвом лікарні законодавства про працю та умов колективного договору з «» року», датою розірвання трудового договору визначити дату винесення судом рішення; зобов'язати керівника Виноградівської лікарні, головного лікаря ОСОБА_6, внести зміни у запис про звільнення до трудової книжки ОСОБА_5 наступним чином: «розірвати трудовий договір за ч.3 ст. 38 КЗПП України внаслідок невиконання керівництвом лікарні законодавства про працю та умов колективного договору з «» року. Підстава: рішення суду по справі № від «» року, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині з наступних підстав.

Під час розгляду судом справи по суті позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій було змінено предмет позову - заявлено позовну вимогу про зобов'язання керівника виконати запис до трудової книжки про поновлення на посаді на підставі рішення суду. Згідно ч.2 ст. 31 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов. Представник позивача письмові заяви, якими змінив предмет позову, подав під час розгляду судом справи по суті, що в силу імперативності приписів ч.2 ст. 31 ЦПК України не допускається.

Позивачем понесено документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору при поданні заяви про витребування доказів у розмірі 107,30 грн. (а.с. 23). У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду на те, позов задоволено частково, у розмірі 14432 грн. 94 коп. від заявлених 45620 грн. 13 коп. судові витрати слід присудити позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 33 грн. 95 коп.

Враховуючи той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення з Виноградівської районної лікарні на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності до вимог пунктів 2, 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23 ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 40, ч.1 ст. 43, ст.ст. 139, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 31, 59, 60, 61, 79, 88, 143, 212, 214, 215, п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати наказ Виноградівської районної лікарні № 820-к від 05 липня 2012 року.

Поновити ОСОБА_5 на посаді фельдшера швидкої медичної допомоги Виноградівської районної лікарні.

Стягнути з Виноградівської районної лікарні (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Лікарняна, 13, ЄДРПОУ 01992506) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14432 грн. 94 коп. (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дві грн. 94 коп.).

Стягнути з Виноградівської районної лікарні (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Лікарняна, 13, ЄДРПОУ 01992506) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) моральну шкоду в сумі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча грн. 00 коп.)

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Виноградівської районної лікарні (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Лікарняна, 13, ЄДРПОУ 01992506) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 33 грн. 95 коп.

Стягнути з Виноградівської районної лікарні (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Лікарняна, 13, ЄДРПОУ 01992506) на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийЗ. Л. Оприск