Ухвала суду № 29121483, 29.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р.Справа № 2а-3857/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Орікс" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Орікс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2012 року Приватне підприємство "Орікс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м.Херсоні з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Орікс" на підставі наказу "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Орікс" від 09.08.2012 р. № 768, скасування податкового повідомлення - рішення від 27.08.2012 р. № 0006232200, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 66391,66 грн., у тому числі за основним платежем на 53113,33 грн. та за штрафними санкціями на 13278,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки. Крім того, при здійснені господарських відносин позивача з ПП "Шеду" у вересні 2011 року виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Орікс" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення від 27.08.2012 р. № 0006232200 - відмовлено.

В апеляційній скарзі Приватного підприємства "Орікс" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Приватного підприємства "Орікс", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що в період з 09.08.2012р. по 14.08.2012р. відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ПП "Орікс" з питання підтвердження правових відносин з ПП "Шеду" за вересень 2011 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП "Шеду", за результатами якої складено акт від 09.08.2012 р. № 1597/22-7/32391581.

У висновках акту перевірки зазначено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за вересень 2011 року в сумі 53113,33 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 27.08.2012 р. № 0006232200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 66391,66 грн., з яких за основним платежем на 53113,33 грн., за штрафними санкціями на 13278,33 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість визначення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з ПП "Шеду".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, по відносинам з ПП "Шеду" позивач сформував податковий кредит у сумі 53113,33 грн. за податковими накладними № 93008 від 30.09.2011 р., № 91503 від 15.09.2011 р., № 90205 від 02.09.2011 р., № 93006 від 30.09.2011 р., № 91203 від 12.09.2011 р., № 90605 від 06.09.2011 р.. За наданими документами ПП "Шеду" задокументувало надання позивачеві послуг щодо виготовлення та ремонту тентів, зварювання металевого каркасу, зварювальних робіт, обслуговування придомової території, будівельно-монтажні роботи, оплата за послуги здійснена у готівковому порядку.

В свою чергу, як встановлено податковим органом при проведенні перевірки, ПП "Шеду" не мало у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного надання послуг по виконанню ремонтних, будівельно-монтажних робіт у вересні 2011 року, а лише документувало надання цих послуг, відповідно до додатків податкової декларації з ПДВ за ІІ-ІV квартали 2011 року ПП "Шеду" не заповнено в додатках до податкової декларації з ПДВ рядки - амортизація основних засобів, нематеріальні активи, Звіт 1-ДФ до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС ПП "Шеду" у 2011 році не подавало.

Отже, з урахуванням вище вказаних матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки правильно зазначив про відсутність підтвердження фактичного отримання позивачем послуг від ПП "Шеду" з урахуванням фактично встановленої відсутності у останнього необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, оскільки правильність формування податкового кредиту вимагає наявності безпосереднього зв'язку понесених витрат платника податків з його господарською діяльністю, а також підтвердження формування зазначених витрат первинними документами, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», чого при розгляді даної справи ні в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги встановлено не було.

В свою чергу, апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів та належних доказів, які б спростовували вище зазначені висновки суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні та висновки податкового органу про визначення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість за операціями з ПП "Шеду".

Крім того, з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин щодо проведення перевірки позивача та складання акту перевірки, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги законодавства були дотримані відповідачем, а протилежне позивачем (апелянтом) не доведено.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні та застосуванні апелянтом норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Орікс" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: