Ухвала суду № 29121431, 29.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р.Справа № 2-а-5294/11/1470

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Гарник А.С.,

за участю: представника позивача - Коровіної Тетяни Миколаївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Юг" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Магістраль-Юг" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій щодо визначення в акті перевірки від 21 червня 2011 року за №788/23-400/31096185 нікчемним і недійсним договір купівлі-продажу товарів за №21/05-1 від 21 травня 2010 року, укладеного між ТОВ Компанія "Інгулагро-сервіс" і ТОВ "Магістраль-Юг" та договорів укладених позивачем з покупцями згідно списку, а також з вимогою про зобов'язання відповідача не вносити викладену в акті інформацію стосовно наведених договорів до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що викладенні в акті перевірки висновки про нікчемність правочинів суперечить нормам цивільного законодавства та не входить до повноважень органів Державної податкової служби.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо визнання в акті перевірки від 21 червня 2011 року за №788/23-400/31096185, нікчемним і недійсним в силу закону договір купівлі-продажу товарів №21/05-1 від 21 травня 2010 року, укладеного між ТОВ Компанія "Інгулагро-сервіс" та ТОВ "Магістраль-Юг" та договорів укладених ТОВ "Магістраль-Юг" з покупцями-контрагентами, зазначеними в акті.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва в період з 14 червня 2011 року по 20 червня 2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Магістраль-Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ Компанія "ІНГУЛАГРО-СЕРВІС" за період ІІІ квартал 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 21 червня 2011 року №788/23-400/31096185, яким встановлено порушення позивачем ч.1 та ч.5 cт.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч.1 ст.ст.628, 629, 655, 658, 662, ч.2 ст.689, ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійсненних ТОВ "Магістраль-Юг" з постачальниками та покупцями. Враховуючи вищенаведене, податковим органом зроблено висновок, що усі операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) за участю товариства з контрагентами, відображеними в акті перевірки, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Такі висновки були зроблені на підставі отриманого від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва акту № 1158/23-200/3357392 від 06 квітня 2011 року "Про неможливість проведення документальної виїзної перевірки ТОВ Компанія "ІНГУЛАГРО-СЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними правочинів укладених Товариством з постачальником та покупцями, ТОВ "Магістраль-Юг" звернулося до суду.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій ТОВ Компанія "ІНГУЛАГРО-СЕРВІС" та з контрагентами зазначеними в акті перевірки, ТОВ "Магістраль-Юг" надано суду первинні документи - договори купівлі продажу, специфікації, рахунки фактури, видаткові накладні, податкові накладні, акти списання, калькуляції, акти здачі робіт.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що висновки про нікчемність правочинів відноситься виключно до компетенції суду, а не податкових органів, а тому є протиправними. Також суд вважав, що дії відповідача, які полягають, зокрема, в наданні в акті перевірки висновків щодо нікчемності угод ТОВ "Магістраль-Юг" не відповідають нормам чинного законодавства України та порушують законні права позивача та тягнуть за собою реальні негативні правові наслідки, в тому числі і на майбутнє, та покладають на позивача певні обов'язки.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи в апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, що позивач фактично оскаржує акт перевірки, який за своєю суттю не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом розгляду адміністративним судом, а також те, що згідно положень ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, у разі визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, згідно ч.ч.1, 2 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Також, у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Тому, колегія суддів вважає, що обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентом є нікчемними. Відповідачем, також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Щодо доводів апеляційної скарги про непідсудність спірних правовідносин адміністративному суду, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 статті 17 КАС України, передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження не тільки його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), а також дій чи бездіяльності.

Також, у контексті ч.3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження дій суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, і що було встановлено судом першої інстанції, предметом даного спору є неправомірність дій Податкового органу під час проведення перевірки.

Тому, в межах спірних правовідносин, податковий орган діяв як суб'єкт владних повноважень, реалізуючи владні управлінські функції. Перевірка є способом реалізації таких повноважень. Однак, в даному випадку, податковий орган привласнив собі неналежні йому повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом.

Також, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки дійсно створюють певні правові наслідків, оскільки встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки як для конкретної особи, так і в межах податкових правовідносин. Акт перевірки є підставою для внесення змін в АС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", як для особи що перевіряється так і для задіяних у процесі перевірки осіб. Саме з цією обставиною пов'язаний обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Тому, підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: