Постанова № 29121392, 30.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 р.Справа № 2-а-11544/09/1570

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гончарука А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами (раніше Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області до Одеської залізниці про стягнення необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 6295 грн. та штрафу у розмірі 12590 грн.,

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області звернулася до суду з позовом до Одеської залізниці про стягнення необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 6295 грн. та штрафу у розмірі 12590 грн. (а.с. 2-4).

Свої вимоги позивач обґрунтував порушенням відповідачем вимог «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 р. № 551 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого Міністерством юстиції України від 01.12.1999 р. № 828/4127, та «Збірника на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги» затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 р. № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 р. № 340/16356, наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 «Правила оформлення перевізних документів», п.22 розділу 4 «Правил користування вагонами і контейнерами», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, під час стягнення відповідачем з вантажовласника підвищеної плати за користування вагонами, у наслідок чого відповідач отримав необґрунтовану виручку в розмірі - 6295 грн.

Ухвалою суду від 30 листопада 2009 роком Одеським окружним адміністративним судом провадження по справі було зупинено до набрання законної сили рішення по справі № 2а-11292/09/1570 за позовом Одеської залізниці до Державної інспекції з контролю за цінами у Миколаївській області про скасування рішення № 107 від 18.08.2009 року та припису № 10/15-2123 від 18.08.2009 року, винесеного за результатами перевірки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2011 року провадження у справі було поновлено у зв'язку із набранням законної сили рішення по справі № 2а-11292/09/1570.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року у задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області було відмовлено повністю (а.с. 101-104).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна інспекція з контролю за цінами в Миколаївській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відмовляючи повністю у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

- У своїй діяльності Державна інспекція з контролю за цінами керується, зокрема, Конституцією України, Законом України «Про ціни і ціноутворення», Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, яке затверджене постановою КМУ від 13.12.2000 р. № 1819.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі по тексту Закон) в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Статтею 7 Закону передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно ст. 8 Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Згідно статтею 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

На підставі посвідчення від 17 липня 2009 року за № 354, виданого Держінспекцією цін в Миколаївській області начальнику відділу Половенко Н.В., заступнику начальника відділу Копиленко О.Г. відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 13.12.1990 р. № 507-12, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819 «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами» та пункту 2.1.5 Плану роботи державної інспекції з контролю за цінами у Миколаївській області на 3 квартал 2009 р. була проведена планова перевірка Відокремленого структурного підрозділу станція Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці щодо дотримання державної дисципліна цін при перевезенні вантажів залізничним транспортом у межах України та зборів за пов'язані з ними послуги.

За наслідками проведеної перевірки позивачем було складено акт перевірки від 12 серпня 2009 року за №147 відповідно до якого встановлено необґрунтоване стягнення з вантажовласників підвищеної плати за користування вагонами у разі виявлених пошкоджень, а також було встановлено, що відповідачем застосовано ставки за користування вагонами в завищеному розмірі та безпідставно було завищено збір на зберігання вантажів у вагонах.

На підставі акту перевірки від 12 серпня 2009 р за № 147 заступником начальника держінспекції цін С.В.Аверковою було винесення рішення № 107 від 19 серпня 2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким було вирішено вилучити у Одеської залізниці в доход держави 6295 грн. та штраф у розмірі 12590 грн.

Вказане рішення було направлені юридичній особі - Управління Одеської залізниці.

Суд першої інстанції зазначив, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2010 року було скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області № 107 від 18.08.2009 року та скасовано припис № 10/15-2123 від 18.08.2009 року, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність підстав для стягнення з відповідача необґрунтованої виручку в розмірі - 6295 грн. та штрафу у розмірі - 12590 грн. відсутні.

Також судом першої інстанції встановлено, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року станом на 10.08.2011 р. не оскаржена та набрала законної сили.

У відповідності до ч. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, судом враховано, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року по справі № 2а-11292/09/1570 встановлена відсутність порушень з боку позивача норм діючого законодавства під час надання послуг, про що було зазначено в Акті № 147 від 12 серпня 2009 р., та на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог у даній справі.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи рішення від 18 серпня 2009 року № 107 про вилучення у відповідача необґрунтовано одержаної виручки в сумі 6295 грн. і стягнення штрафу в сумі 12590 грн., позивач, як суб'єкт владних повноважень, порушив принципи діяльності суб'єктів владних повноважень, встановлені ч. 3 ст. 2 КАС України, тобто діяв не на підставі закону, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Таким чином його позовні вимоги є безпідставним.

Проте, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2010 року по справі № 2а-11292/09/1570 адміністративний позов Одеської залізниці до державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області був задоволений частково. Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області № 107 від 18.08.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині стягнення в доход державного бюджету код 21081100, Заводською району, р/р 31118106700003, УДК в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096 у розмірі 3323 грн. 54 коп. та в доход державного бюджету штраф код 21081100. Заводського району, р/р 31118106700003, УДК в Миколаївській області. МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096 розмірі 6647 грн. 08 коп. Скасовано припис № 10/15-2123 від 18.08.2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушення державної дисципліни цін в частині вимоги усунути застосування чіп (тарифів) станцією Миколаїв-Вантажний на послуги оформлення внутрішнього транзитного документу та його електронної копії, які не передбачені «Збірником на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послугами» затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 26.03.2009 року № 317, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 15.04.2009 року № 340/16356 та суперечать наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 «Правила оформлення провізних документів». В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Враховуючи, що всупереч посиланням суду першої інстанції по справі № 2а-11292/09/1570 була винесена постанова про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають необґрунтована виручка в розмірі: 6295 грн. - 3323,46 грн. = 2971,46 грн., а штраф підлягає стягненню в розмірі: 12590 грн. - 6647,08 грн. = 5942,92 грн.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

З огляду на таке апеляційна скарга Державної інспекції України з контролю за цінами підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної інспекції України з контролю за цінами - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов Державної інспекції України з контролю за цінами до Одеської залізниці про стягнення необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 6295 грн. та штрафу у розмірі 12590 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Одеської залізниці в доход Державного бюджету необґрунтовано отриману виручку в розмірі 2971,46 грн. та штраф у розмірі 5942,92 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов