Ухвала суду № 29120281, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" січня 2013 р. м. Київ Справа № 2а-31204/08/2070

к/с №К-37224/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 року по справі № 2а-31204/08/2070 за позовом Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» до: 1)Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, 2)Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, 3)Управління Державного казначейства у Вовчанському районі головного управління Державного казначейства України у Харківській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на його користь відшкодування податку на додану вартість у розмірі 488 711,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі результатів позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у травні та у червні 2008 року Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2008 року № 0000652301/0.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі висновків перевірки, якою встановлено порушення пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Сума бюджетного відшкодування, як правильно зазначено судами, залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, правильність визначення яких підтверджено довідкою №16328 від 20.10.2008 року та актом перевірки №1101/16-14309847 від 17.11.2008 року.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Відповідно до п.п.7.7.5 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 року по справі №2а-31204/08/2070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 -239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписБухтіярова І.О. підписПриходько І.В.