Ухвала суду № 29119886, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-11619/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-11619/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Посад"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Посад" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 11.10.2012 року № 0001332220 на загальну суму 41043,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року зазначений позов задоволено .

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 11.10.2012 року № 0001332220.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Мірель Компані" код ЄДРПОУ 35920561 за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 27.09.2012 р. за №1955/2220/21229267.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Мірель Компані" код ЄДРПОУ 35920561 за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року на суму 27361,58 грн.

На підставі акту перевірки від 27.09.2012 р. за №1955/2220/21229267 ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення - рішення № 0001332220 від 11.10.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 41043,00 грн., з яких 27362,00 грн. за основним платежем та 13681,00грн. штрафні санкції, за порушення п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями.

З дослідженого акту перевірки від 27.09.2012 р. за №1955/2220/21229267 судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ із змінами та доповненнями і винесення спірного податкового повідомлень - рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ "Мірель Компані", яке в перевіряємий період було контрагентом позивача. Даний висновок зроблений відповідачем на підставі інформації інших органів державної податкової служби.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Довідкою АА №127833 з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Посад" займається наступними видами діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, пакування, виробництво прянощів та приправ, виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості, роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями, роздрібна торгівля тютюновими виробами.

Відповідно до договору №83 від 26.03.2010 р., укладеного між ТОВ "Мірель Компані" (Постачальник) та ТОВ Фірма "Посад" (Покупець), Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця товар у терміни та в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

На підставі вказаної угоди позивачем отримані видаткові накладні № 10191, № 10192, № 10511, № 10900, № 10899, № 10923, № 11326, № 11325, № 11798 та податкові накладні № 15, № 14, № 81, № 164, № 163, № 172, № 278, № 277, № 365, які містяться в матеріалах справи.

Також позивачем до матеріалів справи надано сертифікати якості товару, висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи на товар.

У грудні 2011 року позивач отримав товар від ТОВ "Мірель Компані" на основі договору поставки № 83 від 26.03.2010 року. Товар було доставлено та оприбутковано на склад по адресу: м. Харків, 2-гий Вологодський вїзд,2, де зберігався товар, відповідно до договору суборенди від 20.10.2011 року № ТДО224-11А.

Транспортування товару здійснювалось відповідно до умов договору поставки № 83 від 26.03.2010 року, що підтверджується товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались в безготівковій формі, згідно до умов договору, про що свідчать платіжні доручення, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

У відповідності до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що виконання угод між позивачем та ТОВ "Мірель Компані" підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, сертифікатами якості товару, висновками державної санітарно - епідеміологічної експертизи на товар, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, договір укладений між позивачем та ТОВ "Мірель Компані" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

У відповідності до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Фірма "Посад" та ТОВ "Мірель Компані" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Колегія суддів зазначає, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "Мірель Компані" був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних. Колегія суддів звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам, закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-11619/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.