Постанова № 29119446, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р. Справа № 2а-1670/5111/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представників позивача Краснікова П.І., Медведкової А.Ю.

представника відповідача Біланенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/5111/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» (далі по тексту -позивач, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0004312301/122 та від 08.06.2012р. № 0009322301/79.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012, в задоволені позові відмовлено.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів , вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідив докази по справі вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну документальну позапланову перевірку ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» по питанню взаємовідносин з ТОВ « Енергоінвестпроект» за період з січня по лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2012 №1039/23-308/05756783.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0004312301/122, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 728 682,00 грн. та за штрафними санкціями 1,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначено податкового повідомлення-рішення, скарга позивача залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012р. без змін, та зобов'язано винести податкове повідомлення-рішення на суму зменшення суми від'ємного значення з ПДВ у розмірі 391 465,00 грн. за лютий 2011р.

08.06.2012р. Кременчуцької ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009322301/79,яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 391 465,00 грн. за лютий 2011р.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та неправомірне включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем вимог податкового законодавства доведений відповідачем, посилаючись на підтвердження податковим органом факту неприйняття податкової накладної податковим органом та відповідно визнання її такою, що не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 29.02.2008р. між позивачем та ТОВ « Енергооінвестпроект» укладено договір № 14ЄЄ-08, за умовами якого позивач придбав почасово електричну енергію.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операції позивачем надано договір, акт прийому-передачі електроенергії, податкові накладні, платіжні доручення.

ПАТ « Кременчуцький сталеливарний завод »до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у лютий 2011 року включило суму податку на додану вартість в розмірі 728 682,00 грн. сплачену в ціні за одержаний від ТОВ « Енергоінвестпроект» товар.

Податкова накладна, виписана ТОВ « Енергоінвестпроект» від 19.01.2011, була надана позивачу з- відміткою про включення до Єдиного реєстру податкових накладних , а також контрагентом позивача була надана квитанція № 1 із зазначенням відомостей про доставку звіту до центрального рівня ДПА України 10.02.2011р. Згідно квітнації № 1 від 10.02.2011р. зазначено, що документ збережено на центральному рівні. (а.с.95)

Видача такої квитанція продавцю передбачена пунктом 8 ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 та є підтвердження податкової накладної до реєстрації.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Суд першої інстанції, виходив з того, що податкова накладна № 38 від 19.01.2011р. не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, посилаючись на надання податковим органом квитанції № 2 від 10.02.2011р. про неприйняття податкової накладної від 19.01.2011р № 38, а тому вважав, що позивач не мав права на включення сум ПДВ по цій податковій накладній до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає такі висновки помилковими, з огляду на наступне.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що доказів направлення квитанція № 2 на адресу ТОВ « Енергоінвестпродукт» протягом операційного дня , тобто 10.02.2011р. матеріали справи не містять. Крім того, з листа ДПС України вбачається, що квитанція № 2 податковим органом була надіслана на адресу ТОВ « Енергоінвестпроект» лише 10.02.2012р., тобто майже через рік, після видачі квитанції № 1 про збереження документу на центральному рівні.(а.с.94)

Крім того, дата та час видачі (10.02.2011р. 15:24:10) квитанцій № 1 та № 2 податковим органом співпадають, що є не можливим. (а.с.95).

Таким чином, на час видачі податкової накладної від 19.01.2011р. № 38 у ТОВ « Енергоінвестпроект» були відсутні відомості про відмову в реєстрації податкової накладеної в Єдиному реєстрі, такі відомості були відсутні і у позивача під час формування податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що податкова накладна, на підставі якої було сформовано податковий кредит позивачем, була включена до Єдиного реєстру податкових накладних на час віднесення сум податку на додатну вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки, позивачем в повному обсязі були виконані вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, тому в податкового органу були відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції невірно з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку, що призвело до невірного вирішення справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

З огляду на зазначене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-1670/5111/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби № 0004312301/122 від 15.03.2012р. та № 0009322301/79 від 08.06.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2188,00 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст постанови виготовлений 28.01.2013 р.