Ухвала суду № 29113505, 31.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/6220/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" до Хмельницької митниці про визнання протиправним і скасування рішення, картки відмови та стягнення коштів , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про скасування рішення про визначення митної вартості товару №400000004/2012/000015/1 від 10 серпня 2012 року та картки відмови у митному оформленні товару №400050000/2/00449 від 10 серпня 2012 року, стягнення з Державного бюджету України суму переплати податку на додану вартість та мита на загальну суму 16915,30 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 27 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи провести в порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" 20.04.2011 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Довідка з ЄДРПОУ від 20.09.2012 року).

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту №2 від 17.05.2012 року, укладеного з фірмою "ХМК" (Туреччина) на умовах СРТ Хмельницький, позивач придбав килимові вироби моделі Кадділак та Сирена загальною договірною вартістю 67626,55 дол. США.

10.08.2012 року декларантом позивача до митного оформлення зазначеного товару подана ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року з рівнем митної вартості імпортованого товару 67626,55 дол. США, визначеної за договірною ціною, яка у гривнях складає 540539,01 грн. Для підтвердження заявленої у декларації митної вартості окрім контракту з додатком від 04.07.2012 року, позивач надав відповідачеві акт митного огляду товару від 05.08.2012 року, повідомлення про намір увезення товару від 02.08.2012 року, міжнародну товарно-транспорту накладну (ЦМР) 000153 від 01.08.2012 року. рахунок-фактуру (інвойс) 000104 від 01.08.2012 року, пакувальні листи та два види продукції та сертифікат походження товару від 01.08.2012 року.

Після вивчення зазначених вище документів, відповідач у графі "для відміток митного органу) декларації митної вартості до ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року зазначив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (витрати на транспортування, страхування і навантаження) і зобов'язав позивача у відповідності до п. 3 ст.53 МК України подати додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; інформацію біржових організацій про вартість сировини. Ознайомившись з переліком документів, які додатково вимагались митним органом, представник позивача 10.08.2012 року письмово повідомив останнього про те, що додаткові документи позивач надавати не буде. Зазначене підтверджується підписом представника позивача на декларації митної вартості та листом позивача від 10.08.2012 року №10/8.

З'ясувавши, що позивач не має наміру подати додаткові документи, відповідач прийняв спірне рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості, яким визначив митну вартість товару (килимів машинного способу виробництва) в сумі 74776,01 дол. США (597684,72 грн.) на рівні 7,4629 дол. США за одиницю товару, та картку відмови в митному оформленні товару №400050000/2/0449 від 10.08.2012 року.

Не погоджуючись з визначеною відповідачем митною вартістю, позивач 14.08.2012 року подав відповідачеві додаткові документи для підтвердження митної вартості (договір продажу №015753 між виробником товару і продавцем, калькуляцію вартості товару та фактуру серії А №055192, а 15.08.2012 року звернувся з проханням про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов'язання. Листом від 15.08.2012 року №10/3-16/4761 відповідач погодив митне оформлення товару "килими машинного виробництва" за митною вартістю, визначеною у рішенні № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року під гарантійне зобов'язання.

В результаті опрацювання додаткових документів, наданих позивачем 14.08.2012 року, відповідач дійшов висновку, що не має підстав для скасування рішення № 400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості, оскільки договір купівлі-продажу між виробником товару та продавцем не містить інформації про предмет договору та його вартість, а визначена на основі калькуляції вартості ціни продажу одного метра килимів (моделі Кадділак складає 6,667 дол. США і моделі Селена - 5,552 дол. США ) загальна вартість продажу 7515,75 кв.м. килимів моделі Садділак та 2503,95 кв.м. килимів моделі Селена складає 58421,21 дол. США, не відповідає інформації наведеній у фактурі №055192 від 30.07.2012 року, та повідомив про це позивача листом від 22.08.2012 року №10/3-14/4958.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведена правомірність рішення №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року, картки відмови у митному оформленні товару №400050000/2/00449 від 10.08.2012 року, відтак і сплати позивачем до бюджету митних платежів в сумі 16915,3 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, поставка товару здійснювалась на умовах Інкотермс 2000 СРТ Хмельницький, а тому декларант зобов'язаний був подати митному органу документи, які підтверджують вартість перевезення товару, яка є складовою митної вартості.

Ні подана позивачем декларація митної вартості до ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року, ні ЦМР 000153 (у графі 15) не містять відомостей про вартість перевезення товару, яка за умовами поставки (СТР Хмельницький) включена до вартості товару.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Перевіривши правильність визначення митної вартості товару, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення, про що зробив відповідну відмітку на декларації митної вартості (а. с. 106) та зобов'язав позивача надати додаткові документи у відповідності до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Позивач відмовився надати додаткові документи, про що зроблено запис на декларації митної вартості та підтверджується листом-відмовою №10/8 від 10 серпня 2012 року (а. с. 108).

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Позивач відмовився надати митному органу додаткові документи, необхідні останньому для перевірки числового значення заявленої в ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року митної вартості та її складових, а тому відповідач правомірно прийняв рішення №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року про коригування митної вартості.

Як встановлено судом з рішення про коригування митної вартості товару (а. с. 7), для визначення митної вартості товарів, задекларованих позивачем в ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року відповідач застосував шостий метод, який полягав у врахуванні вартості транспортних витрат

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Перший метод визначення митної вартості товару не був застосований у зв'язку з відмовою позивача надати додаткові документи.

Факт проведення консультацій з митним органом підтверджується відміткою на декларації митної вартості до ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року.

Метод 2-3 не застосовано через відсутність інформації в декларанта та митного органу щодо оформлення ідентичних та подібних товарів.

Метод 4-5 не застосовано через відсутність основи для віднімання та додавання вартості.

Таким чином, відповідачем було правомірно застосовано для визначення митної вартості товару 6 - резервний метод.

Враховуючи, що відповідач правомірно прийняв спірне рішення про коригування митної вартості, то, відповідно, картка відмови у прийнятті та митному оформленні ВМД №400050000/2012/011913 від 10.08.2012 року винесена ним правомірно.

Відповідно до ч. 7-9 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Листом №10/3-16/4761 від 15.08.2012 року Хмельницька митниця повідомила позивача про погодження митного оформлення товару "килими машинного способу виробництва", код згідно УКЗЕД 5702429000, за митною вартістю, визначеною у Рішенні про коригування митної вартості товарів №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року. Строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

Позивач надав митному органу додаткові документи, якими обґрунтовується заявлена товариством митна вартість товару, а саме: договір продажу №015753 (між виробником та продавцем), калькуляцію вартості товару, фактуру серії А №055192.

Опрацювавши надані позивачем документи, Хмельницька митниця прийняла рішення про визначення митної вартості товару згідно з Рішенням про коригування митної вартості товарів №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року, оскільки наданий договір продажу між виробником та продавцем не містить інформації про предмет договору, а також вартості товарів - предметів договору. Згідно з калькуляцією вартості ціна продажу одного квадратного метра килима моделі Кадділак складає 6,667 дол. США, моделі Селена- 5,552 дол. США. Таким чином загальна вартість продажу 7 515,75 квадратних метрів килимів моделі Каділлак та 2 503.95 квадратних метрів килимів моделі Селена складає 58 421,27 дол. США, що не відповідає інформації наведеній у фактурі від 30.07.2012 № 055192 (67626,55 дол. США як з податком на додану вартість, так і без).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Оскільки достовірних відомостей про визначення митної вартості товару позивач не надав митному органу, Хмельницькою митницею було правомірно прийнято рішення про визначення митної вартості товару згідно з Рішенням про коригування митної вартості товарів №400000004/2012/000015/1 від 10.08.2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рагс-Віта" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.