ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/6207/12
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій , -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) №5316 від 11 вересня 2012 року.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-транс 2004" перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
На підставі направлення від 15.06.2012 року №1216, виданого управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому головним спеціалістом відділу з контролю за надходженням та цільовим використанням коштів Скибою Р.О. на підставі ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" проведена планова перевірка, результати якої оформлено актом №262 від 02 липня 2012 року.
На підставі вказаного акту перевірки управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому винесло рішення №5316 від 11.09.2012 року про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення прийнято законно та правомірно, обґрунтування позовних вимог на які посилається позивач є безпідставними та не ґрунтуються на нормі закону.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
П. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, визначено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.
Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 4.3.7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Перевіркою встановлено, що в період з березня 2011 року по квітень 2012 року позивачем виплачувалась заробітна плата та винагорода фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами. При цьому, разом з виплатою заробітної плати платником не сплачено нарахований на ці виплати єдиний внесок.
Позивач, вказуючи на незаконність рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, зазначає про неправомірність застосування штрафних санкцій, оскільки при виплаті заробітної плати єдиний внесок вже було сплачено повністю і своєчасно відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень 2011 року - квітень 2012 року та долучених до матеріалів справи платіжних доручень.
Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б сплату єдиного внеску в повному обсязі в строки, визначені абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тобто до 20 числа наступного звітного періоду.
Долучені позивачем до матеріалів справи платіжні доручення свідчать про сплату позивачем єдиного внеску з порушенням зазначених строків.
Згідно з додатком до акту перевірки у позивача станом на час здійснення виплати заробітної плати (січень 2011 року - квітень 2012 року) рахувалась недоїмка зі сплати єдиного внеску.
Таким чином станом на час виплати заробітної плати єдиний внесок не був сплачений в строки, визначені абз.1 ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а актом перевірки не було встановлено переплати вказаного внеску, а відтак єдиний внесок підлягав сплаті разом із виплатою заробітної плати у встановлені Законом строки.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому було правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів).
Судом першої інстанції не було досліджено надані позивачем докази та не надано їм оцінку. Разом з тим, суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, а тому підстав для його скасування немає.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Транс 2004" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.
Судове рішення № 29113493, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/6207/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: