Ухвала суду № 29112332, 05.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0604/2-1884/12 Головуючий у 1-й інст. Коломієць О.С.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Ямковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що 26.09.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0917/74/120109, за яким останній отримав 371 335,73 грн. строком на 240 місяців з 26.09.2007 року по 26.09.2027 року із сплатою 12,5% відсотків річних за користування кредитними коштами. З метою забезпечення своєчасного повернення наданих коштів, 28.09.2007 року з ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки. Крім того в забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 26.09.2007 року було укладено договір поруки, за якими остання взяла на себе зобов»язання перед позивачем відповідати за борговим зобов»язанням основного позичальника у повному обсязі. Оскільки ОСОБА_2 не виконує зобов"язання належним чином ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів на його користь заборгованість за кредитом у розмірі 411 530,87 грн., заборгованість за відсотками 87 465,10 грн., пеню за прострочення по тілу кредиту - 109 911,39 грн., пеню за прострочення відсотків по кредиту 114 127,20 грн., а всього 723 034,56 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2012 року позов ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредиту, яка станом на 10.02.2012 року складає 723 034,56 грн., з них: заборгованість по кредиту 411 530,87 грн., заборгованість за відсотками в сумі 87 456,10 грн., штрафні санкції (пеня) за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 109 911,39 грн., штрафні санкції (пеня) за відсотками 114 127,20 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі по 1609,50 грн. з кожного.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27 листопада 2012 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 24.07.2012 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без розгляду. Зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу у його відсутності, оскільки він не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Вказує, що судом не було враховано домовленість про добровільну передачу майна, яка є предметом застави, для реалізації. Посилаючись на те, що кредитний договір він укладав як фізична особа - підприємець, вважає, що даний спір мав розглядати господарський суд. Окрім того не погоджується з розміром та періодом нарахування суми штрафних санкцій, зазначає, що розмір пені безпідставно та необгрунтовано збільшений.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен банк Аваль" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0917/74/120109, за умовами якого Банк надав останньому кредит в сумі 371 335,73 грн. строком на 240 місяців - з 26.09.2007 року по 26.09.2027 року із сплатою 12,5% відсотків річних за користування кредитними коштами /а.с.7-9/.

З метою забезпечення своєчасного повернення наданих кредитних коштів 28.09.2007 року між позивачем та позичальником було укладено договір іпотеки, предметом якого став незакінчений будівництвом житловий будинок загальною площею 222,7 кв.м. та земельна ділянка площею 1,1109га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.18-19/ .

В забезпечення виконання зобов"язання за вказаним кредитним договором між Банком та відповідачем ОСОБА_3 26 вересня 2007 року було укладено договір поруки №014/0917/74/120109, відповідно до умов якого остання взяла на себе обов"язок нести перед Банком солідарну з позичальником відповідальність за невиконання ним /позичальником/ зобов"язань за кредитним договором. Згідно умов договору поруки поручитель відповідає за виконання зобов"язань позичальником за кредитним договором в тому ж розмірі, що і позичальник (а.с.16-17).

Окрім того, 28 вересня 2007 року між Банком та позичальником ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1, майнове право на земельну ділянку та після отримання Державного акту і саму земельну ділянку площею 0,1109га./а.с.18-19/.

Відповідно до ч.1. ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного судочинства.

Зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином /ст.599 ЦК України/.

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен банк Аваль" свої зобов"язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало ОСОБА_2 кредит в сумі 371335,73 грн.

Натомість позичальник ОСОБА_2 належним чином не виконує умови кредитного договору, зокрема, своєчасно не повертає кредитні кошти та не сплачує відсотки за користування ними, у зв"язку з чим станом на 10.02.2012 року виникла заборгованість в розмірі 723034,56 грн. /а.с. 4-6/.

Згідно ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов»язку . Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язань боржником. У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки поручитель ОСОБА_3 зобов»язалась перед кредитором відповідати за погашення боргу за кредитним договором на засадах солідарного боржника (а.с. 17).

Отже, кредитор має право вимагати виконання обов"язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 ЦК України), а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суми заборгованості за кредитним договором.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачеві не було вручено судову повістку, а розгляд справи за його відсутності не дозволив йому реалізувати свої процесуальні права та порушив принцип змагальності не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 двічі повідомлявся про час та місце розгляду справи. Судові документи та повідомлення про розгляд справи 29.05.2012 року повернулися на адресу суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання" /а.с.33/. При цьому судова повістка направлялась відповідачу на адресу його проживання, яке зареєстроване в установленому законом порядку, та вказана у кредитному договорі. Судова повістка про розгляд справи 24.07.2012 року була вручена відповідачу особисто, про що свідчить повідомлення про вручення йому поштового відправлення/а.с.39/. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, що узгоджується з вимогами ч.4 ст.169, ч.1 ст. 224 ЦПК України.

Окрім того, ОСОБА_2 не позбавлений був можливості надати докази, якщо такі були, на підтвердження своїх заперечень до суду апеляційної інстанції, однак на порушення вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України таких дій не вчинив.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що розмір санкцій /пені, штрафу/ банком збільшено безпідставно та необґрунтовано не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи /ч.1ст.57 ЦПК України/.

На підтвердження своїх вимог Банком надано розрахунок суми заборгованості по кредиту ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0917/74/120109 від 26.09.2007 року /а.с.4-6/. Натомість ОСОБА_2 не надано будь-яких доказів на спростування розрахунків Банку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 укладав кредитний договір як фізична особа - підприємець, а тому позов повинен вирішувати господарський суд, є безпідставним, оскільки зміст договору свідчить про те, що позичальник уклав договір не як підприємець, а як фізична особа/а.с.7-9/.

З огляду на наведене рішення суду є законним і обґрунтованим та таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді