Рішення № 29112013, 06.02.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/5831/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"06" лютого 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Кашарайло А.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника Вознесенської міжрайпрокуратури ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи служби у справах дітей ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за підтриманим Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, служба у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міськради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини в якому вказував, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати неповнолітнього померла у 2001 році.

В той же час ОСОБА_6 протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків, а саме: не піклується про стан здоровя дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не займається вихованням, навчанням сина, не утримує його матеріально, на профілактичні бесіди компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до сина не реагує.

В звязку з таким відношенням до нього батька неповнолітній тривалий час проживає, знаходиться на утриманні та вихованні своєї бабусі ОСОБА_3

Враховуючи вказані обставини, позивач просив позбавити ОСОБА_6 батьківських прав щодо неповнолітнього сина, призначити піклувальником ОСОБА_7 його бабусю ОСОБА_3 та стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 22 січня 2013 року до участі в справі допущено Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 та представник третьої особи без самостійних вимог: служби у справах дітей ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували, підтвердили викладені в позові обставини.

Водночас ОСОБА_3 виявила бажання бути піклувальником неповнолітнього ОСОБА_5, вказуючи на те, що ОСОБА_5 фактично все життя проживав з нею, прихильно ставиться до неї, як і вона до онука, разом з тим ОСОБА_3 створила всі необхідні умови для проживання, виховання, навчання ОСОБА_5.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача та прокурор не заперечують проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_3, представника третьої особи служби у справах дітей ОСОБА_4, заслухавши в присутності педагога ОСОБА_8 думку неповнолітнього ОСОБА_5, а також думку представника Вознесенської міжрайпрокуратури ОСОБА_2, які вважали, що позов підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати дитини ОСОБА_9 померла 03 липня 2001 року.

ОСОБА_6 є дієздатною та працездатною особою, зареєстрований та проживає на території м. Вознесенська.

Однак, як вбачається з пояснень осіб, що беруть участь в справі та неповнолітнього ОСОБА_5, письмових доказів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 7, 13-15), відповідач протягом тривалого часу, а саме з 1999 року ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків відносно ОСОБА_5, а саме: не піклується про стан здоровя дитини, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не створив йому належних житлово-побутових умов, не цікавиться обставинами життя, не займається вихованням, навчанням сина, не утримує його матеріально, фактично не підтримує з сином жодних звязків.

На профілактичні бесіди та рекомендації компетентних органів щодо необхідності зміни відношення до сина відповідач не реагує.

В звязку з таким відношенням до нього батька неповнолітній з 1999 року проживає, знаходиться на утриманні та вихованні своєї бабусі ОСОБА_3, яка протягом значного часу виконувала опікунські функції щодо нього.

Водночас відповідач не надав суду жодних доказів, що підтверджують належне виконання ним батьківських обовязків або поважність причин їх невиконання в минулому та доказів, що свідчать про бажання виконувати ці обовязки в майбутньому.

Відповідно до вимог ст.ст. 150, 155, 180 СК України батьки зобовязані виховувати дитину, піклуватися про здоровя дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею освіти, що є найважливішими обовязками матері і батька, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обовязку батьківського піклування про неї.

Аналогічно статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обовязків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

За встановлених в судовому засіданні обставин, приймаючи до уваги думку неповнолітнього ОСОБА_5, письмовий висновок органу опіки та піклування виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 20 грудня 2012 року, суд вважає доцільним позбавити ОСОБА_6 батьківських прав щодо сина, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до вимог ч.ч. 3-4 ст. 167 СК України в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Суд враховує те, що неповнолітній ОСОБА_5 з 1999 року проживає, знаходиться на утриманні та вихованні своєї бабусі ОСОБА_3, яка позитивно відноситься до нього та протягом значного часу виконувала опікунські функції щодо дитини. ОСОБА_7 виявляє прихильність до бабусі, бажає, щоб остання була визнана його піклувальником.

Враховуючи ці обставини, виявлення ОСОБА_3 бажання бути піклувальником свого онука, наявність в матеріалах справи доказів, що остання за своїми моральними якостями, станом здоровя та матеріальним становищем може виконувати функції піклувальника, приймаючи до уваги подання опікунського органу від 20 грудня 2012 року, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 піклувальником ОСОБА_5

Разом з тим, згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Положення ч. 2 ст. 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.

Тому, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст.ст. 181 та 183 СК України передбачають, що за рішенням суду кошти (аліменти) на утримання дитини присуджується в частині від доходу її батька, матері або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, матері, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя, матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність на утриманні платника інших осіб, тощо.

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема задовільний стан здоровя ОСОБА_5, його матеріальне становище (отримання ним стипендії в мінімальному розмірі та відсутність інших доходів), а також відсутність в матеріалах справи доказів неможливості здійснення матеріального утримання відповідачем неповнолітнього сина та доказів, що б могли вплинути на розмір аліментів в сторону їх зменшення, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 має можливість сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З врахуванням положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 344,10 грн. (114,70 грн. позбавлення батьківських прав + 229,40 грн. стягнення аліментів).

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Підтримані Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області позовні вимоги органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, служба у справах дітей Вознесенської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, піклувальником неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_3 кошти (аліменти) на утримання його неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 грудня 2012 року і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_6 344 (триста сорок чотири) гривні 10 копійок судового збору на користь державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ 26498995, р/р 31210206700113).

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: