Постанова № 29110880, 15.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини) м. Миколаїв

15.11.2012 р. Справа № 2а-5327/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Асафово О.Д.,

представника позивача: Панченко С.В., довіреність б/н від 27.06.2012 року,

представника відповідача: Заяць Г.М., довіреність №81/10-00 від 02.31.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»(Громадський узвіз, 1, каб. 58, м. Миколаїв, 54002)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 10.10.2012р. № 000053007,

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 10.10.2012р. № 000053007 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія» (Громадський узвіз, 1, каб. 58, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 31012697) понесені судові витрати у сумі 2 146,00 грн. з Державного бюджету України, сплачені відповідно до платіжного доручення № 209 від 17.10.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15.11.2012 р. Справа № 2а-5327/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., за участю секретаря судового засідання Асафово О.Д.,

представника позивача: Панченко С.В., довіреність б/н від 27.06.2012 року,

представника відповідача: Заяць Г.М., довіреність №81/10-00 від 02.31.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»(Громадський узвіз, 1, каб. 58, м. Миколаїв, 54002)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029)

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 10.10.2012р. № 000053007,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія», звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.10.2012р. № 000053007 Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби оскільки перевірка, за наслідками якої складено спірне повідомлення-рішення проведена без правових підстав, передбачених законодавством; первинні документи, що вказують на отримання від контрагента ПАТ «Криворіжаглобуд»послуг є в наявності; позивач повністю розрахувався за надані послуги ; на момент видачі податкових накладних контрагент мав свідоцтво платника ПДВ та був включений до ЄДР; доказів визнання угоди фіктивною, у встановленому законодавством порядку, відповідачем не надано.

Відповідач проти позовних вимог заперечує , вказуючи на те, що при перевірці не було встановлено фактів наданні послуг від ПАТ «Криворіжаглобуд», укладений між позивачем та контрагентом правочин є нікчемними.

Під час розгляду справи, представники позивача та відповідача підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу.

У судовому засіданні 15.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

З 17.09.2012 року по 18.09.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»з питань взаємовідносин з контрагентом Публічним акціонерним товариством «Криворіжаглобуд»за червень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2924/15-419/31012697 від 25.09.2012 року (а.с.18-41).

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»п.п. 198.3ст. 198, п. 200.1, абз. «а»200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 491 470,00 грн.

Заперечення позивача на акт перевірки (а.с.42-47) залишені ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва без задоволення (а.с.48-54).

На підставі акту перевірки, 10.10.2012 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000530070, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 491 470,00 грн., в тому числі за червень 2011 року на суму 448,00 грн. за липень 2011 року на суму 491 022,00 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 122 867,50 грн. (а.с.55).

Не погоджуючись з прийнятим ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Відтак, не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача та результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із аналізу положень підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пп. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом досліджено питання щодо реального вчинення спірного правочину та за наявності доказів: договору підряду № 81 від 22.11.2010р., актів виконаних підрядних робіт за травень та червень 2011 року , податкових накладних № 139 та 140 від 31.05.2011 р.. , та № 35 від 15.06.2011 року, документів про їх оплату -платіжні доручення № 135 від 02.06.2011 року та № 154 від 17.06.2011 року, встановлено факт реального вчинення позивачем господарської операції, за наслідками якої сформовано спірний податковий кредит і відсутність підстав для висновку про нікчемність такого договору.

При цьому, суд зазначає, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками послуг у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом.

Податковий орган не довів при вирішенні справи у суді те, що правочини вчинено позивачем з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судом не встановлено відповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012р. № 000053007, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 10.10.2012р. № 000053007 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дунайська судноплавно-стівідорна компанія»(Громадський узвіз, 1, каб. 58, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 31012697) понесені судові витрати у сумі 2 146,00 грн. з Державного бюджету України, сплачені відповідно до платіжного доручення № 209 від 17.10.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 20 листопада 2012 року.