Рішення № 29110840, 11.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/15031-2012 11.01.13

за позовом Київської регіональної митниці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33»

про стягнення 29 823,75 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Чабан О.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська регіональна митниця звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33» (далі - ТОВ «Крона-33») про стягнення 29 823,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору реалізації майна, що перейшло у власність держави, укладеного між Київською регіональною митницею та ТОВ «Крона-33», позивач передав матеріальні цінності для подальшої реалізації. При проведенні інвентаризації майна була виявлена нестача на загальну суму 31 648,35 грн. Відповідач частково повернув майно, відсутнє при інвентаризації на суму 1 821,26 грн., але на даний час залишається не повернутим майно на суму 29 823,75 грн. (з врахуванням попередньої оплати в розмірі 3,34 грн.). Позивач звернувся до останнього з претензією. У зв'язку з тим, що дана претензія не задоволена відповідачем, позивач просить стягнути з останнього вартість неповернутого майна в розмірі 29 823,75 грн. у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/15031-2012 та призначено її до розгляду на 15.11.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про відсутність справи за аналогічним позовом в інших судах України. Представник відповідача в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду не виконав. Суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи.

18.12.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи на виконання ухвали суду від 29.10.2012 р. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Суд оголосив ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.12.2012 р. та зобов'язав позивача надати офіційні дані про місцезнаходження відповідача.

У наступному судовому засіданні представник позивача надав доповнення до позовної заяви та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст. 69 ГПК України. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Суд задовольнив заявлене клопотання та відклав розгляд справи.

11.10.2013 р. у судовому засідання представник позивача надав документи на вимогу суду та підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

У зв'язку з поверненням поштової кореспонденції з адреси відповідача без вручення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи № 5011-17/15031-2012.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2007 р. між Київської регіональної митницею та товариством з обмеженою відповідальності «Крона-33» (далі - ТОВ «Крона-33») було укладено договір реалізації майна, що перейшло у власність держави № 5 (далі - Договір). Даний договір переукладався в подальшому 01.01.2008 р., 12.02.2009 р., 18.02.2010 р. та 24.01.2011 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору замовник передає, а виконавець приймає з метою подальшої реалізації майно, що в установленому порядку перейшло у власність держави (далі - Майно).

Згідно з п. 1.2. Договору перелік майна, його кількість та вартість встановлюється в актах опису, оцінки та передачі майна, які за умови підписання їх сторонами стають невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що замовник зобов'язаний повідомити виконавця про наявність у нього майна, яке є предметом Договору, передати виконавцю для реалізації майно, своєчасно оформити акт опису, оцінки та передачі майна, отримати кошти, виручені виконавцем від реалізації майна, та оплатити виконавцю вартість послуг по реалізації майна.

Відповідно до пунктів 2.2.1. та 2.2.2. Договору замовник має право проводити інвентаризацію переданого на реалізацію виконавцю майна та взаємозвірки з останнім.

Згідно з 2.2.4 Договору замовник має право вимагати від виконавця безумовного виконання покладання на нього умовами Договору обов'язків.

Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний прийняти майно за місцем його знаходження попредметно, згідно з актом опису, оцінки та передачі майна та в установленому законодавством порядку реалізувати майно.

Відповідно до п. 4.4. Договору кошти, одержані від реалізації майна, перераховуються виконавцем на рахунок замовника на наступний день від продажу. У разі несвоєчасного перерахування належних сум за реалізовані товари, виконавець сплачує пеню у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення з належної до сплати суми або відповідна сума стягується згідно з законодавством.

Згідно з п. 5.2. Договору у випадку втрати чи псування виконавцем майна, останній у повному обсязі сплачує замовнику вартість майна.

На підставі Договору актом № 32 опису, оцінки та передачі товарно-матеріальних цінностей від 29.11.2007 р. та актом № 26 опису, оцінки та передачі товарно-матеріальних цінностей від 16.11.2009 р. ТОВ «Крона-33» було передано матеріальні цінності, а саме: міксери на батарейках (без елементів живлення) в кількості 4 380 шт., наручні електроні годинники на батарейках з секундоміром в кількості 1 944 шт., наручні електроні годинники на батарейках без секундоміра в кількості 1 150 шт., відеосигналізаційна камера СРВ-1301 СА в кількості 4 шт., відеосигналізаційна камера СРВ-1300 РА в кількості 2 шт., відеосигналізаційна камера СРВ-4301СА в кількості 1 шт.

05.01.2012 р. інвентаризаційною комісією Київської регіональної митниці була проведена інвентаризація залишків майна, переданого ТОВ «Крона-33» для реалізації. Під час інвентаризації було виявлено нестачу майна на суму 31 648,35 грн., що зафіксовано інвентаризаційним описом матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) для реалізації від 05.01.2012 р., який підписаний обома сторонами.

18.01.2012 р. відповідач повернув частину відсутнього майна на момент проведення інвентаризації, а саме: наручні годинники без секундоміра в кількості 10 шт., наручні годинники з секундоміром 54 шт., міксер (без елементів живлення) 126 шт., крісло - ліжко 1 шт. та офісне крісло 1 шт. на загальну суму 1 821,26 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією на суму 29 823,75 грн. (вих. 14/1-16/27/3 від 21.02.2012 р.), але на даний час остання не задоволена.

Враховуючи передню оплату ТОВ «Крона-33» в сумі 3,34 грн., на момент звернення до суду відповідачем не повернуто матеріальні цінності на суму 29 823,75 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості в розмірі вартості відсутнього майна, перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1021 Цивільного кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 29 823,75 грн., підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-33» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 9, кв. 39, код 32775609) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства Київської регіональної митниці (03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8а, код 00137331) 29 823 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 75 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова