Рішення № 29110837, 28.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/166-54/409 28.01.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» доПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» простягнення 23 530 344,40 грн. заборгованості за послуги з підвищення тиску холодної води

Головуючий суддя - Сташків Р.Б. Судді: Літвінова М.Є. Грєхова О.А.

Представники: від позивача - Матвеєва В.П. (представник за довіреністю);від відповідача - Плясун О.І. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач або ПАТ «Київенерго») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - відповідач або ПАТ «Київводоканал») 23530344,40 грн. заборгованості за послуги, які надавалися за період з 01.01.2006 до 09.10.2007 згідно з договором про надання послуг з підвищення тиску холодної води від 01.07.2005 № 661 (далі - Договір про надання послуг).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг щодо оплати вартості отриманих від позивача послуг з підвищення тиску холодної води за вищевказаний період.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Договір про надання послуг припинив свою дію на підставі відповідного листа відповідача від 24.11.2005. Послуга з підкачування води є складовою тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому вона не може бути одночасно складовою тарифу на послуги з централізованого водопостачання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2011, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011, позов було задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011, зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справа передана на новий розгляд.

Вказана постанова мотивована тим, що висновки судів про чинність Договору про надання послуг є передчасними, оскільки не дана належна оцінка наданим відповідачем доказам про повідомлення позивача про припинення дії цього Договору. Судами не було досліджено хто повинен перераховувати позивачу кошти за підвищення тиску води, хто фактично перераховує позивачу ці кошти у спірний період, яким чином проводилися розрахунки за Договором про надання послуг. Судами не досліджувалось питання про порядок формування тарифів, не з'ясовано, чи є послуга з підкачування води складовою тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Під час нового розгляду справи, її розгляд неодноразово відкладався, склад суду змінювався.

04.10.2012 позивачем подано через канцелярію суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 9279819,48 грн. заборгованості за Договором про надання послуг.

Вказана заява мотивована тим, що під час судового розгляду, внаслідок здійсненого перерахунку наданих послуг на підставі кошторису витрат та з урахуванням часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг, станом на 01.10.2012 сума заборгованості відповідача за Договором про надання послуг за період з 01.01.2006 до 09.10.2007 становить 9279819,48 грн., що підтверджується доданим до цієї заяви розрахунком заборгованості.

Ухвалою суду від 26.11.2012 дану справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Сташків Р.Б. (головуючий), Літвінова М.Є. та Грєхова О.А.

У судових засіданнях призначених на 26.11.2012 і 16.01.2013 оголошувались перерви до 16.01.2013 та 28.01.2013, відповідно.

У судовому засіданні 28.01.2013 позивач підтримав позов у межах заяви про зменшення позовних вимог від 04.10.2012, у сумі 9 279 819,48 грн.

Відповідач проти позову в зазначеній сумі заперечень не висунув, тим самим визнавши позов на суму 9 279 819,48 грн.

Сторони зазначили, що вказана сума заборгованості була погоджена між ними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005 між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 20.12.2010 змінено назву на ПАТ «Київводоканал») (Замовник) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів від 13.04.2011 зареєстровано нову назву - ПАТ «Київенерго») (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг, предметом якого є надання позивачем відповідачу послуг з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями та зобов'язання відповідача прийняти та оплатити ці послуги.

Порядок визначення вартості послуг, наданих позивачем, передбачено розділом 2 вказаного Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору про надання послуг, вартість послуг за цим договором з підвищення тиску холодної води становить 3,3% від вартості послуг, наданих відповідачем з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Києві, з урахуванням ПДВ з розрахунку за місяць.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору про надання послуг, вартість послуг, які відповідач зобов'язався сплатити позивачу, становить 3,3% від коштів, які надійшли на рахунок відповідача від усіх споживачів м. Києва за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідач зобов'язався оплачувати вартість наданих позивачем послуг з підвищення тиску холодної води протягом 10 днів з моменту підписання акта прийому-передачі цих послуг.

Пунктом 3.1 цього Договору передбачено, що для забезпечення позивачу можливості розрахувати вартість наданих послуг за звітний місяць відповідач до 15 числа місяця, наступного за звітним, надсилає йому інформаційну довідку про фактичні обсяги наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Києві за звітний місяць у грошовому вимірі та фактичне надходження коштів від усіх споживачів м. Києва у звітному місяці.

Згідно з пунктом 3.2 Договору про надання послуг, акт прийому-передачі наданих послуг за даним договором складається виконавцем щомісячно не пізніше 17 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг та передається замовника. Замовник зобов'язується протягом 3 робочих днів з моменту отримання від виконавця акта прийому-передачі виконаних робіт підписати його або надіслати виконавцю мотивовану відмову від його підписання в цей же термін.

Пунктом 3.3 Договору про надання послуг передбачено, що у разі, якщо замовник у термін встановлений пунктом 3.2 даного договору, не підписав і не повернув виконавцю акт або не надіслав мотивовану відмову, послуги вважаються прийнятими замовником без зауважень і це є підставою для проведення відповідних нарахувань в бухгалтерському обліку і розрахунків.

Позивач належним чином, у рамках зобов'язання за Договором про надання послуг, здійснював у спірний період надання відповідачу послуг з підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями, однак у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати зазначених послуг на умовах і в порядку, передбаченому цим Договором, за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла за послуги з підвищення тиску холодної води, що надавалися в період з 01.01.2006 до 09.10.2007, у загальній сумі 9279819,48 грн.

Вказаний розмір заборгованості сторонами не оспорюється.

При розгляді спору по суті судом враховано, що на виконання вимог Договору про надання послуг, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, 02.06.2011 відповідачем було отримано Акт прийому-передачі наданих за спірний період послуг. Вказаний Акт було сформовано на підставі інформаційної довідки, обов'язок надання якої передбачений пунктом 3.1 Договору надання послуг, та яка була підготовлена відповідачем на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2007 у справі №6/582-42/258 і отримана позивачем 18.01.2011 (вх. №10/822 від 18.01.2011).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодеку України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 2.3 (з урахуванням положень пункту 3.3) Договору про надання послуг строк, так і станом на момент вирішення спору, своїх зобов'язань щодо оплати отриманих від позивача послуг з підвищення тиску холодної води на загальну суму 9279819,48 грн. не виконав.

Судом встановлено, що непогашена заборгованість ПАТ «Київводоканал» перед ПАТ «Київенерго» за послуги з підвищення тиску за Договором про надання послуг за період з 01.01.2006 до 09.10.2007 складає 9279819,48 грн. (18328877,74 грн. (загальна вартість спожитих послуг з підвищення тиску холодної води з 01.01.2006 до 09.10.2007) - 9049058,26 грн. сплачених за дані послуги коштів).

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що позов є законним та обґрунтованим, і таким, що підлягає задоволенню у зазначеній сумі.

На виконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2011, судом встановлено також наступне.

Розділом 6 Договору про надання послуг передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2005 (пункт 6.1). Термін дії договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за Договором за місяць до закінчення терміну його дії не повідомить іншу сторону у письмовій формі про намір припинити дію Договору або змінити його умови (пункт 6.2). Договір припиняється у разі закінчення терміну дії Договору, коли будь-яка зі сторін за місяць до закінчення терміну дії у письмовій формі повідомить іншу сторону про намір припинити дію Договору або змінити його умови, а також у разі набрання чинності законодавчих чи нормативних актів органів центральної чи місцевої влад, які регулюють питання надання послуг з підвищення тиску холодної води (пункт 6.3).

На обґрунтування доводів про припинення дії спірного Договору про надання послуг відповідач подав суду копію листа від 24.11.2005 № 2082/05.09-13/8-05, адресованого позивачу, та копію реєстру на відправку листів від 24.11.2005.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає що вони не можуть бути визнані належними доказами повідомлення позивача про намір відповідача припинити дію Договору про надання послуг виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сам по собі поданий відповідачем суду лист від 24.11.2005 № 2082/05.09-13/8-05 про намір припинити дію спірного договору, без належних і допустимих доказів відправлення та отримання його позивачем не може бути доказом належного повідомлення.

Подана відповідачем суду копія реєстру на відправку листів від 24.11.2005 не може бути належним доказом ані отримання позивачем листа відповідача 24.11.2005 №2082/05.09-13/8-05, ані доказом відправки цього листа з огляду на таке.

Пунктом 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155 (у редакції чинній на 24.11.2005; надалі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг прийняття та пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що відповідає вимогам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідачем не надано суду передбаченого пунктом 36 Правил розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку.

Пунктом 91 Правил передбачено, що працівник об'єкта поштового зв'язку під час приймання поштових відправлень (поштових переказів) після відповідної перевірки оформляє список у встановленому порядку, розписується на примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Поданий відповідачем реєстр на відправку листів від 24.11.2005 в порушення пункту 91 Правил не містить підпису працівника об'єкта поштового зв'язку.

Поданий відповідачем, у якості доказу надіслання позивачу листа від 24.11.2005 №2082/05.09-13/8-05, реєстр на відправку листів від 24.11.2005 не містить інформації ані про прийняття органом поштового зв'язку на відправку саме названого листа, ані про направлення цього листа саме позивачу або його структурному підрозділу.

Так, пунктом 58 Правил передбачено, що на поштових відправленнях, адресованих юридичній особі зазначається повне її найменування.

Натомість поданий відповідачем реєстр на відправку листів не містить ані назви позивача, ані назви його структурного підрозділу. Затверджена наказом Держкомзв'язку України від 12.07.2002 № 139 форма № 103-1 (Список згрупованих внутрішніх листів) також містить вимогу про зазначення найменування підприємства - отримувача кореспонденції.

Зазначений реєстр на відправку листів містить лише прізвище та ініціали фізичної особи із вказівкою адреси структурного підрозділу позивача, тому ця відправка вважається адресованою особисто фізичній особі, а не юридичній особі в якій працює адресат-фізична особа.

На підтвердження факту неотримання листа відповідача від 24.11.2005 №2082/05.09-13/8-05 позивачем надано суду:

- акт від 24.11.2011 службового розслідування по факту неотримання листа від 24.11.2005 №2082/05.09-13/8-05, яким встановлено, що названий лист до філіалу «Житлотеплоенерго» ПАТ «Київенерго» не надходив;

- довідку департаменту організаційного забезпечення позивача від 22.11.2011 №Д12/1-72 про те, що лист ВАТ «АК «Київводоканал» від 24.11.2005 № 2082/05.0 13/8-05 на адресу АК «Київенерго» не надходив.

Таким чином, належних та допустимих доказів припинення спірного Договору про надання послуг в установленому порядку суду не надано.

При дослідженні порядку формування тарифів, судом встановлено наступне.

Пунктом 26 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 560) передбачено, що витрати на освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води включаються до складу тарифу на комунальну послугу з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Проте, названим Порядком врегульовано формування тарифів виключно на утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і ним не регулюється питання обслуговування об'єктів централізованого теплопостачання та централізованого питного водопостачання.

Водночас, Порядком передбачено, що тариф на послуги з утримання житлових будинків і прибудинкових територій визначається із розрахунку витрат на утримання будинку, прибудинкової території та інженерного обладнання будинку, а теплові пункти позивача у яких відповідачу надається послуга з підвищення тиску холодної води не відносяться до будинкового інженерного обладнання, не знаходяться на прибудинкових територіях і є окремими об'єктами системи централізованого теплопостачання від яких надається послуга з підвищення тиску холодної води не окремому будинку, а групі об'єктів серед яких крім житлових будинків також є значна кількість нежитлових споруд (школи, дитячі садки, нежитлові, адміністративні будівлі, у т.ч. будівлі судів та усі інші об'єкти) до яких також холодна вода постачається відповідачем.

Примітками до тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної і гарячої води, які вироблялися відповідачем (затверджені розпорядженнями КМДА: № 1576 (ч. 3 п. 3 приміток до тарифів Додатку 1 та п. 8 приміток до тарифів Додатку 2); № 640 (п. 8 приміток до тарифів Додатку 2 та ч. 3 п. 3 приміток до тарифів Додатку 3); № 1127 (ч. 3 п. 3 приміток до тарифів Додатку 1 та п. 17 приміток до тарифів Додатку 2)), передбачено, що в тарифах для ВАТ «АК «Київводоканал» враховано витрати на оплату послуг з підвищення тиску у центральних теплових пунктах, а також у прибудовах до них у розмірі 5,5% від коштів, отриманих від населення за комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, і ці кошти відраховуються на рахунки підприємств, які експлуатують та обслуговують насосне обладнання у центральних теплових пунктах, а також у прибудовах до них, відповідно до укладених договорів.

Виходячи з вищевикладеного, витрати на оплату послуг з підвищення тиску у центральних теплових пунктах були закладені у тарифах для відповідача.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код: 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 9 279 819,48 грн. (дев'ять мільйонів двісті сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень 48 копійок), а також 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.02.2013

Головуючий суддяР.Б.Сташків СуддіМ.Є.Літвінова О.А.Грєхова