Вирок № 29110444, 11.01.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року м. Фастів№ 1/381/51/13Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Зебелян Н.В., секретаря судового засідання Древаль В.В., прокурора Фастівської міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_1В,, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, 13.09.1950, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працює головним спеціалістом з охоронної діяльності ПП «Шатл М»м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

05.11.2011, близько 18 год. 25 хв., ОСОБА_2, маючи посвідчення водія категорії «В», видане 15.04.1973, керував технічно справним транспортним засобом - власним автомобілем «ГАЗ 33021», реєстраційний номер 24-52 КХВ. Рухаючись по автодорозі по вул. Якубовського в м. Фастові Київської області, зі швидкістю близько 40-50 км/годину, на даному автомобілі за вищевказаних обставин, ОСОБА_2 допустив неуважність, змінив напрямок свого руху, виїхавши на зустрічну смугу руху, грубо порушуючи своїми діями вимоги ПДР України, зокрема: п.2.3, згідно якого «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: б/ бути уважним, стежити за дорожньої обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатись від керування транспортним засобом у дорозі», п.10.1, згідно якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п.11.2, згідно якого «Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини», п.11.3, згідно якого «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

Виїхавши на зустрічну для себе смугу руху, ОСОБА_2 допустив зіткнення із зустрічним транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «AVIA»ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №49/168д від 17.07.12 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої хребетно-спинно-мозкової травми з компресійним переломом тіл 12-го грудного і 2-го поперекового хребців, синцем поперекової області, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як викликають тривалий розлад здоровя, терміном понад 21 добу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав повністю та підтвердив надані ним під час досудового слідства показання. Так, у судовому засіданні на судовому слідстві підсудний ОСОБА_2 пояснив, що дійсно він 05.11.2011 близько 18.00 години на власному автомобілі «Газель»повертався додому, рухаючись по вул. Якубовського в м. Фастові. Він зателефонував дружині та попередив, що їде додому. Їдучи по дорозі, він звернув увагу на молодь, що стояла на автобусній зупинці, та подумав аби ніхто випадково не вискочив на проїжджу смугу. Відїхавши трохи далі, підсудний відчув себе зле. Все, що він памятає, це спалах яскравого світла та удар. А потім лікарів у лікарні. Як сталася дорожньо-транспортна пригода пояснити не може. Швидкість автомобіля була невеликою, в межах 50 км/год. У тому, що сталося підсудний ОСОБА_2 щиро розкаювався, пояснив, що злочин скоїв ненавмисне, наміру виїжджати на зустрічну смугу руху не мав, схильності до суїциду не має, а також зазначив, що відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, завдану злочином, попросив у нього вибачення. Як доказ цього підсудний надав розписки потерпілого ОСОБА_4 по отримання від підсудного коштів на суму 15 000 грн.

Присутній у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що претензій до підсудного не має, оскільки той дійсно відшкодував шкоду, завдану його здоровю. Тому, потерпілий від цивільного позову відмовився, надавши суду відповідну заяву.

У судовому засіданні визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, відповідно до ч. 3 ст. 299, 301-1 Кримінально-процесуального кодексу України, а саме показань свідків, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції підсудного. Підсудний не заперечував проти скороченого розгляду справи та зазначив, що йому зрозумілі обмеження щодо можливості оскаржити вирок у звязку зі скороченим розглядом справи. Тому суд обмежився поясненнями підсудного та дослідженням даних, що характеризують його особу.

Оціненими доказами, що зібрані в судовому засіданні, повністю підтверджується вина підсудного ОСОБА_2 у скоєному злочині. Тому дії підсудного, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує особу підсудного, який працює, має позитивну характеристику за місцем роботи та місцем проживання, злочин скоїв вперше, скоєний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, відшкодував потерпілому шкоду, завдану злочином шкоду, щиро розкаявся.

Відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України обставинами, що помякшують покарання підсудному є щире його каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілому шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд вважає, що підсудному необхідно обрати покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст.286 Кримінального кодексу України, без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. Незастосування судом до підсудного додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами обґрунтоване наявністю помякшуючих обставин, характеристикою особи підсудного його поведінкою після скоєння злочину, ставленням до скоєного злочину та спричинених ним наслідків, а також необережною формою вини підсудного у скоєному злочині.

Питання про речові докази у справі вирішити в прядку, передбаченому ст.81 Кримінально-процесуального кодексу України. Потерпілий ОСОБА_4 від цивільного позову відмовився.

Заявлений прокурором позов в інтересах держави в особі Дорожньої клінічної лікарі № 1 станції ОСОБА_4 та Інституту нейрохірургії ім. акад. ОСОБА_5 АМН України в розмірі 1 199,34 грн. (довідка № 410 від 07.07.2012) та 3 136,00 грн. (довідка № 268/04 від 04.07.2012) згідно ст.93-1 Кримінально-процесуального кодексу України слід задовольнити, стягнувши з підсудного ОСОБА_2 відповідну суму витрат.

Питання про судові витрати вирішити відповідно до статті 91, 92 та 93-1 Кримінально-процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.323, 324 Кримінально-процесуального кодексу та п.п.11,13 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 4 250 (чотири тисячі двісті пятдесят) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, 13.09.1950 підписку про невиїзд з постійного місця проживання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Судові витрати (а.с.73) за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи в сумі 1 176,96 грн. (однієї тисячі сто сімдесят шість гривень девяносто шість копійок) стягнути ОСОБА_2, 13.09.1950, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (код ЗКПО 25574713, реєстраційний рахунок 31250272210700, банк одержувача УДК у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи).

Судові витрати за проведення експертизи та дослідження (а.с. 80) в сумі 1 176,96 грн. (однієї тисячі сто сімдесят шість гривень девяносто шість копійок) стягнути ОСОБА_2, 13.09.1950, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (код ЗКПО 25574713, реєстраційний рахунок 31250272210700, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за проведення експертизи та дослідження).

Цивільний позов Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дорожньої клінічної лікарі № 1 станції ОСОБА_4 та Інституту нейрохірургії ім. акад. ОСОБА_5 АМН України про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4 в розмірі 1 199,34 грн. (довідка № 410 від 07.07.2012) та 3 136,00 грн. (довідка № 268/04 від 04.07.2012) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Інституту нейрохірургії ім. акад. ОСОБА_5 АМН України 3 136,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дорожньої клінічної лікарі № 1 станції ОСОБА_4 1 199,34 грн.

Речові докази по справі автомобіль НОМЕР_2 (а.с.97) повернути власнику ОСОБА_2.

Речовий доказ по справі автомобіль НОМЕР_3 (а.с. 88, 90) повернути власнику Центральній залізничній автобазі ДТГО «Південно-західна залізниця».

Скасувати арешт, накладений постановою заступника начальника СВ Фастівського МВ ГУ МВС України в Київській області 14.08.2012 на майно, що належить ОСОБА_2, а саме на будинок №22 по вул. Леніна в с. В.Снітинці Фастівського району Київської області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд, протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя Н.В. Зебелян