Постанова № 29110375, 30.01.2013, Марківський районний суд Луганської області

УКРАЇНА

МАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 417/6/13

ПОСТАНОВА

30.01.2013 смт Марківка Марківський районний суд у складі головуючого судді Логвіненка Т.Г.

секретаря Грибєнік О.В.

прокурора Радченка Ю. І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Марківка кримінальну справу про обвинуваченню

н/л ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: с. Вітрогон, Біловодського району Луганської області, українець, громадянство України, освіта неповна середня, учень 2-го курсу Марківського ПАЛ, не одружений, не військовозобов'язаний, раніше не судимий, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід -підписка про невиїзд, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України

В С Т А Н О В И В:

3 жовтня 2012 року, приблизно о 22 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем ВАЗ-21011 держномер НОМЕР_2, що зареєстрований на ім*я ОСОБА_3 та належить ОСОБА_4, не маючи права на керування транспортними засобами, рухався по вул.Леніна с.Марківка Марківського района Луганської області по напрямку від центру селища, і в районі будинку № 275 вул. Леніна потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої відбулося зіткнення вказаного автомобіля під його керуванням з велосипедистом ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку. В даній дорожній ситуації, дії велосипедиста ОСОБА_5, згідно висновку автотехнічної експертизи, знаходилися у причинному зв*язку із виникненням аварійної ситуації та настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди. В ході ДТП велосипедист ОСОБА_5 в момент зіткнення, яке відбулося передньою частиною велосипеда об передню частину автомобіля, впав на проїзну частину дороги, при цьому н/л водій ОСОБА_2 бачив розвиток дорожньо-транспортної пригоди і міг передбачити її наслідки, а саме те, що велосипедист ОСОБА_5, з яким відбулося зіткнення, постраждав у вказаній ДТП і потребував негайної медичної допомоги.

Згідно висновку судово-медичної експертизи, потерпілий ОСОБА_5 в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження, і знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні Марківського РТМО з діагнозом: «ЗЧМТ. Ушиб речовини головного мозку важкого ступеню. Мозкова кома 2. Закритий вивих лівого стегна. Обширна гематома правої поперекової зони», в поліклініці Марківського РТМО йому був встановлений діагноз: «Комбінована травма. ЗЧМТ. Ушиб речовини головного мозку тяжкого ступеню. Закритий розрив акроміально-ключичного з*єднання зправа. Обширна підшкіряна гематома правої поперекової зони. Розчавлення м*яких тканин верхньої третини та середньої третини правого стегна. Садна правого стегна. Ушиблені рани обличчя», які по ступеню тяжкості розмежовані наступним чином: закритий вивих лівого стегна, обширна гематома правої поперекової зони, розчавлення м*яких тканин верхньої та середньої третини правого стегна в своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалості розладу здоров*я строком більш ніж 3 тижні; забиті рани обличчя, садна правого стегна, як в сукупності так і ізольовано одне від одного, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; закритий розрив акроміально-ключичного з*єднання зправа оцінити не виявилось можливим в зв*язку з недостатньо описаною клінічною симптоматикою та не проведеним рентгенологічним методом дослідження; ЗЧМТ, ушиб речовини головного мозку з розвитком мозкової коми не був підтверджений відповідною клінічною картиною описаною невропатологом в динаміці та не підтверджений даними додаткових методів дослідження, тому на даний момент оцінити його за ступенем тяжкості не виявилось можливим.

Однак, неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел на залишення у небезпеці постраждалу у ДТП особу -ОСОБА_5, завідомо залишив його без допомоги і відразу після зіткнення зник з місця ДТП, чим порушив вимоги п.2.10 ПДР, у якому вказано:

П.2.10. -«У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).»

Таким чином, н/л ОСОБА_2, в порушення п.2.10 Правил дорожнього руху України , згідно якого він був зобов*язаний піклуватися про потерпілу в ДТП особу шляхом надання їй першої медичної допомоги і мав реальну можливість надати їй таку допомогу, свідомо залишив без допомоги потерпілого в ДТП ОСОБА_5, який після ДТП залишився лежати на проїзній частині дороги у безпорадному стані, що виник в наслідок отриманих ним в результаті ДТП тілесних ушкоджень, в силу чого потерпілий ОСОБА_6 не міг прийняти заходи до самозбереження, так як був без свідомості і в наслідок отриманих тілесних ушкоджень не міг самостійно пересуватися, тоб-то знаходився в небезпечному для життя стані. Тим самим, своїми діями н/л ОСОБА_2 залишив ОСОБА_5 у небезпеці.

Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного н/л ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочині, передбаченому ч.1 ст. 135 КК України визнав повністю, дав суду докладні свідчення щодо обставин скоєного, які не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та добровільності, та не протирічать обвинуваченню. В скоєному щиросердечно розкаюється.

Представник служби у справах дітей Курячій В. І. у судовому засіданні пояснив, що н/л підсудний ОСОБА_2 раніше на обліку у службі не перебував та позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

Адвокат, захисник н/л підсудного ОСОБА_1, заявив клопотання про звільнення н/л підсудного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків, оскільки він позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, вчинив злочин невеликої тяжкості і щиросердно розкаявся та провадження по справі закрити.

Законний представник н/л підсудного ОСОБА_2 - ОСОБА_8 в судовому засіданні прохала передати неповнолітнього сина під нагляд батьків.

Законний представник потерпілого ОСОБА_9 не заперечив проти передачі н/л підсудного під нагляд батьків.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти застосування до н/л ОСОБА_8 заходів виховного характеру, у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, оскільки він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості та щиросердно розкаявся.

Проаналізувавши показання н/л підсудного, суд приходить до висновку що його дії обгрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 135 КК України, а саме, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок свого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу.

Дослідивши матеріали справи, зокрема про особу н/л підсудного ОСОБА_2 - позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, навчається в Марківському Професійно-аграрному ліцеї, не перебуває на обліку у лікаря- нарколога та психіатра, раніше не судимий, заслухавши думку прокурора, захисника, законного представника, представника потерпілого, представника служби у справах дітей Марківської РДА, а також враховуючи те, що він вчинив злочин невеликої тяжкості і щиросердно розкаявся, то суд вважає, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання, а тому до н/л підсудного слід застосувати примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків, до досягнення ним повноліття, звільнивши від покарання та провадження по справі закрити з наступних підстав.

Відповідно до ст.97 КК України - неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу.

Згідно ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють та ін.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 447 КПК України, коли суд при розгляді кримінальної справи, що надійшла з обвинувальним висновком, прийде до висновку про можливість виправлення неповнолітнього, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, без застосування кримінального покарання, він виносить ухвалу, а суддя - постанову про закриття кримінальної справи і вирішує питання про застосування до неповнолітнього одного з примусових заходів виховного характеру, передбачених частиною другою статті 105 Кримінального кодексу України.

Згідно п.3 ч.1 ст. 7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому статтею 447 цього Кодексу.

Запобіжний захід, обраний н/л ОСОБА_2 на досудовому слідстві у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити у порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по кримінальній справі слід стягнути з н/л підсудного.

Враховуючи те, що по справі заявлений цивільний позов до двох відповідачів, н/л підсудного ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_4 суд вважає за доцільне залишити його без розгляду, роз'яснивши позивачу право звернутися до суду з цим позовом в цивільному провадженні.

Керуючись ст. 7-1, 9, 447 КПК України, ст.97, 105 КК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_2 заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, до досягнення ним повноліття та звільнити від покарання.

Провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст. 135 КК України закрити.

Запобіжний захід, обраний н/л ОСОБА_2 на досудовому слідстві у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Речові докази:

- автомобвіль ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_1, фрагмент решітки радіатора автомобіля, стікер до страхового полісу, автомобільна ікона, які зберігаються в Марківському РВ ГУМВС, повернути власникові, ОСОБА_4;

- велосипед «Україна», одяг потерпілого ОСОБА_5 - куртка, джинси, кросівки, светр, сорочка, майка, труси який зберігається в Марківському РВ ГУМВС, повернути ОСОБА_5

- фрагменти осипу скла, фрагменти лако-фарбового покриття у 3-х конвертах та 2-х пактах, які зберігаються в Марківському РВ ГУМВС, знищити.

Судові витрати по кримінальній справі:

- вартість експертизи лакофарбового покриття в сумі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) гривень 00 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Луганській області

Банк: ГУДКУ в Луганській області

МФО 804013

ОКПО 25574305

Код платежу 25010100

р/рахунок 31252272210167.

за експертні послуги 00-10654

- вартість транспортно-трасологічної експертизи в сумі 613 (шістсот тринадцять) гривень,

- вартість автотехнічної експертизи в сумі 674 (шістсот сімдесят чотири) гривень 30 копійок

стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганського відділення ДНДІСЕ.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до апеляційного суду Луганської області.

Суддя Т. Г. Логвіненко