Рішення № 29110156, 29.01.2013, Приморський районний суд м. Одеси

29.01.2013

Справа № 1522/26367/12

Номер провадження 2/522/4106/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Свяченій Ю.Б.

при секретарі Шеян І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, третя особа, що не заявляє самостійних вимог з боку відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФАР» про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

АТ «ПроКредит Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір застави транспортного засобу з майновим поручителем, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 29.03.2006 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1708 (надали Договір застави), у відповідності до умов якого у заставу наданий транспортний засіб: мікроавтобус пасажирський, марка IVECO, модель 35.10, випуску 1997 року, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № ш.ZCFC3570105140695, VIN: 3570105140695, реєстраційний №02935OA (надалі Предмет застави). Договір застави був укладений в забезпечення зобовязань ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФАР» перед позивачем за Рамковою угодою № 5.399229 від 29 липня 2004 року та укладеними на її підставі договорами про надання траншу: № 5.7409/3992 від 24.10.2005 р., № 5.8615/3992 від 29.03.2006 р., № 5.9216/3992 від 26.04.2006 р., № 5.9735/3992 від 24.05.2006 р., № 5.10497/3992 від 31.07.2006 р. (надалі рамкова угода та договори про надання траншів разом іменуються Кредитний договір). У зв'язку з тим, що ТОВ «ФАР» не виконував належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 1 324 412,76 грн., АТ «ПроКредит Банк» набув право на звернення стягнення на заставлений транспортний засіб. Але виявилось, що Предмет застави був незаконно відчужений відповідачем, що позбавило позивача задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставлений транспортний засіб. Противоправні дії відповідача спричинили позивачу шкоду, що дорівнює вартості Предмета застави (яка відповідно до п. 1.2. Договору застави складає 32 825 грн.). Зазначену суму позивач просить стягнути ОСОБА_1.

У судовому засіданні представник позивача - АТ «ПроКредит Банк» позов підтримав, просив його задовольнити і надав пояснення у відповідності до обставин, що викладені у позовній заяві, також просив суд винести заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та представник третьої особи ТОВ «ФАР» в судове засідання не з'явились, повідомлялись, про причини не явки суду не повідомили, заяви про слухання справи у своїй відсутності до суду не надходило, заяву про відкладення справи до суду також не надавалося.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача, вважає за можливе розглянути справу заочно у відповідності до правил ст. ст. 169, 224 ЦПК України, приймаючи до уваги, що представник позивача проти цього не заперечує.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши обставини, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

29 березня 2006 року між Закритим акціонерним товариством ПроКредит Банк (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк») та ОСОБА_1 був укладений Договір застави транспортного засобу з майновим поручителем, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 29.03.2006 р. та зареєстрований в реєстрі за № 1708, у відповідності до умов якого у заставу надане наступне майно: транспортний засіб: тип мікроавтобус пасажирський, марка IVECO, модель 35.10 випуску 1997 року, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № ш.ZCFC3570105140695, VIN: 3570105140695, реєстраційний №02935OA. Договір застави був укладений в забезпечення зобовязань ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «ФАР» перед Кредитором за Рамковою угодою № 5.399229 від 29 липня 2004 року (надалі «Рамкова угода»), відповідно до умов якої Позивач зобов`язувався здійснювати кредитування Боржника у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми кредитування: еквівалент 400 000 (чотириста тисяч) доларів США, ліміт строку кредитування: 120 (сто двадцять) місяців. На підставі та в межах Рамкової угоди позивач та ТОВ «ФАР» уклали: Договір про надання траншу № 5.7409/3992 від 24.10.2005 р., згідно умов якого ТОВ «ФАР» отримав кредит в розмірі 50000 (пятдесят тисяч) доларів США на строк користування 49 місяців із сплатою відсотків в розмірі 14,5 % на рік; Договір про надання траншу № 5.8615/3992 від 29.03.2006 р., згідно умов якого ТОВ «ФАР» отримав кредит в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень на строк користування 45 місяців із сплатою відсотків в розмірі 18,5 % на рік; Договір про надання траншу № 5.9216/3992 від 26.04.2006 р., згідно умов якого ТОВ «ФАР» отримав кредит в розмірі 250000 (двісті пятдесят тисяч) гривень на строк користування 44 місяці із сплатою відсотків в розмірі 18,5 % на рік; Договір про надання траншу № 5.9735/3992 від 24.05.2006 р., згідно умов якого ТОВ «ФАР» отримав кредит в розмірі 258500 (двісті пятдесят вісім тисяч пятсот) гривень на строк користування 43 місяці із сплатою відсотків в розмірі 18,5 % на рік; Договір про надання траншу № 5.10497/3992 від 31.07.2006 р., згідно умов якого ТОВ «ФАР» отримав кредит в розмірі 181800 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот) гривень на строк користування 40 місяців із сплатою відсотків в розмірі 18,5 % на рік.

Відповідно до розрахунків суми заборгованості за договорами про надання траншів з зазначенням сум за основним кредитом, відсоткам та пені, загальна сума заборгованості склала 1 324 412,76 грн. (один мільйон триста двадцять чотири тисячі чотириста дванадцять гривень 76 коп.).

У звязку із невиконанням зобовязань за Рамковою угодою та договорами про надання траншів, АТ «ПроКредит Банк» звертався до відповідача з повідомленням про наявність заборгованості та вимогою про збереження заставленого транспортного засобу та надання доступу представникам АТ «ПроКредит Банк» до Предмету застави. Відповідей на свої звернення АТ «ПроКредит Банк» не отримував.

29.03.2011 р. в Приморський районний суд м. Одеси була подана позовна заява АТ «ПроКредит Банк», зокрема, до ОСОБА_1 про звернення стягнення на Предмет застави.

В судовому процесі було зясовано, що заставлений транспортний засіб ОСОБА_1 вже не належить, в частині позовних вимог до Заставодавця АТ «ПроКредит Банк» було відмовлено.

05.07.2011 року АТ «ПроКредит Банк» звернулося із листом до керівника УДАІ ГУМВС України в Одеській області для отримання відомостей про власників транспортних засобів, які перебувають у заставі згідно Договорів застави та даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У відповідності до листа з УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 20.07.2011 року стало відомо, що Предмет застави знятий з обліку та в РЕП ДАІ Одеської області на облік не поставлений.

Таким чином, відповідачем було порушено умови Договору застави, а саме пункту 4.1.3., у відповідності до якого здійснення дій, що повязані зі зміною права власності на предмет застави допускається тільки за письмовою згодою Заставодержателя.

У відповідності до ч.2 ст. 586 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу», заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

На підставі ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, за рахунок якого має можливість задовольнити свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Дії відповідача по зняттю з обліку Предмета застави, вчинені в порушення норм законодавства та Договору застави, призвели до неможливості для позивача скористатись своїм правом погашення частини заборгованості ТОВ «ФАР» за рахунок звернення стягнення на Предмет застави.

Вартість заставленого транспортного засобу, а отже й сума, не отримана позивачем в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ФАР», згідно п. 1.2. Договору застави складає 32 825 грн.

Таким чином, розмір збитків, завданих АТ «ПроКредит Банк» незаконними діями ОСОБА_1, становить 32 825 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять пять) грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Згідно ст. 88 ЩІК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовною заявою в сумі 328,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 581, 586, 589, 590, 610, 611, 612, 623 ЦК України, ст.ст. 88, 208, 209, 212, 215, 218, 224, 225, 226, 227 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код за ЄДРЮОтаФОП 21677333) завдані збитки в розмірі 32 825 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять пять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (код за ЄДРЮОтаФОП 21677333) судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовною заявою в сумі 328,25 грн. (триста двадцять вісім гривень 25 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ю.Б. Свячена