Постанова № 29109918, 06.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 р. Справа № 821/345/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні про захист порушених прав,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі-відповідач, ВДВС), у якому просить захистити порушені права шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№ 36141335 від 18.01.2013р. про примусове виконання вимоги УПФУ в м. Херсоні № Ф-209 від 09.11.2010р. про сплату боргу в сумі 857,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 18.01.2013 р. державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ м. Херсона винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні від 09.11.2010р. № Ф-209.

Позивач вважає постанову від 18.03.2013 р. протиправною в зв'язку з тим, що УПФУ не є органом державної влади, рішення якого підлягають виконанню державною виконавчою службою, вимога УПФУ про сплату недоїмки не є виконавчим документом, а тому відповідач, прийнявши оскаржувану постанову, діяв всупереч наданих йому повноважень.

Посилаючись на частину 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема абзац 2, позивач стверджує, що відповідач не має право примусово стягувати внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування із фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування.

Крім того, зазначена вимога Управління Пенсійного фонду України не значиться у визначеному Законом України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999р. (далі-Закон №606-ХІV) переліку видів виконавчих документів, отже вона не є документом, на підставі якого провадяться стягнення, а УПФУ не є органом, який має право стягувати заборгованість.

Виходячи з цього, вважає дії державного виконавця неправомірними, а постанову ВДВС від 18.01.2013р. ВП№36141335 такою, що підлягає скасуванню із підстав невідповідності її чинному законодавству.

Також позивач просить закрити виконавче провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, у судове засідання не прибув. Просить справу розглянути за її відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні подало відповідачу заяву про примусове виконання вимоги про сплату боргу від 09.11.2010р. № Ф-209.

Постановою державного виконавця ВДВС від 18.01.2013р. ВП№36141335 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні № Ф-209 від 09.11.2010р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ боргу у сумі 857,46 грн. При цьому боржнику було надано строк для її виконання у добровільному порядку до 25.01.2013 р.

Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні є органом виконавчої влади, який здійснює повноваження, покладені на нього п.12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-VІ (далі -Закон № 1058-VІ), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001.

У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-VІ у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001.

Згідно зі ст.1 Положення про Пенсійний фонд України, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні є державним органом.

Згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Стаття 25 Закону № 606-XIV встановлює, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону № 606-XIV, передбачено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, згідно п. 8 ч. 2 вказаної статті, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону № 2464-VI, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Згідно п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 2464-VI недоїмка -сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом.

Таким чином, прийнята УПФУ на підставі Закону України № 2464-VІ вимога про сплату єдиного соціального внеску за своїм правовим характером та з урахуванням положень Закону України № 606-ХIV є виконавчим документом, який підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Дослідивши вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про сплату боргу № Ф-209 від 09.11.2010р., суд встановив, що даний виконавчий документ видано на підставі ст.25 Закону України №2464-VІ і повністю відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження ", а тому правомірно був прийнятий до виконання державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона.

Щодо вимоги позивача про закриття виконавчого провадження суд зазначає наступне : Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає такого виду виконавчих дій як закриття виконавчого провадження.

Не можна прийняти до уваги вимогу позивача про те, що суд повинен зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження з примусового виконання вимоги УПФУ, оскільки приймаючи рішення про зобов'язання відповідача прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження, суд фактично візьме на себе повноваження, що надані лише органам виконавчої служби.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і вважає необхідним відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2,12,17,18,19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Братичак У.В.

кат. 11.5