Рішення № 29109243, 04.02.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 0528/13881/2012

Провадження № 2/234/53/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Клімова В.В.

при секретарі Бритві Д.О.

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справа за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми нарахованої, але не виплаченої основної заробітної плати у розмірі 2000,00 грн., суму нарахованої, але не виплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 157,14 грн., середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з 28.07.2012 року, розрахував розмір середнього заробітку підлеглого сплаті, з розміру 102,61 грн. в день, по дату ухвалення рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період часу з 28.05.2012 року по 27.07.2012 року вона працювала у Краматорський філії ПАТ КБ «Приватбанк» на посаді спеціаліста з активного продажу кредитних продуктів РІП у БРТП. 27.07.2012 року вона була звільнена за угодою сторін відповідно п.1 ст.36 КЗпП України. У травні 2012 року вона отримала заробітну плату у розмірі 160,00 грн., у червні 2012 року вона отримала заробітну плату у розмірі 2200,00 грн., у липні 2012 року заробітна плата їй не виплачувалась. ПАТ КБ «Приватбанк» в порушення статті 116 КЗпП України, в день звільнення не були виплачені належні їй кошти, а саме: заробітна плата за липень 2012 року у розмірі 2000,00 грн., компенсація за невикористану відпустку (пропорційно відпрацьованому часу) у розмірі 157,14 грн., а всього у розмірі 2157,14 грн. Крім того, при її звільненні, незважаючи на її вимога, ПАТ КБ «Приватбанк» їй не було надано довідку про суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. При цьому керівництвом ПАТ КБ «Приватбанк» було усно підтверджено, що залишок належних їй, але не виплачених коштів, що складаються із заробітної плати за липень 2012 року, а також компенсації за невикористану відпустку, складають у загальній сумі 2157,14 грн., та які будуть виплачені їй найближчим часом. Враховуючи, що до середини серпня 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» не були виплачені належні їй за період роботи на даному підприємстві кошти, 17.08.2012 року нею було направлено до ПАТ КБ «Приватбанк» та додатково до Краматорської філії ПАТ КБ «Приватбанк» цінними листами заяви з наступними вимогами: не пізніше наступного дня після отримання даної вимоги надати їй довідку про розмір належних їй нарахованих, але не виплачених коштів, станом на день звільнення 27.07.2012 року (з обовязковим зазначенням щомісячних сум заробітної плати, а також розміру компенсації за невикористану відпустку); не пізніше наступного дня після отримання даної вимоги виплатити їй належну нараховану, але не виплачену суму за період роботи у ПАТ КБ «Приватбанк», не пізніше наступного дня після отримання даної вимоги надати довідку про розмір її середньоденної заробітної плати за час роботи у ПАТ КБ «Приватбанк». Дані листи з вимогою було отримано ПАТ КБ «Приватбанк» 23.08.2012 року, а Краматорською філією ПАТ КБ «Приватбанк» - 29.08.2012 року. Проте до теперішнього часу вказана заборгованість із належних нарахованих, але не виплачених їй коштів не сплачена, відповідні документи за вказаною заявою надані не були. Враховуючи, що від ПАТ КБ «Приватбанк» не надійшло жодної відповіді на вищезазначені листи, тому вважає, що дане підприємство визнає своє зобовязання щодо виплати їй суми заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку. 06.09.2012 року вона звернулася до Краматорського міського суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ КБ «»Приватбанк» на її користь нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 07.09.2012 року по справі № 2н/0528/3540/2012, що набрала законної сили 13.09.2012 року, у прийнятті заяви про видачу судового наказую про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати з ПАТ КБ «Приватбанк», було відмовлено, оскільки заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право. Середньоденний заробіток ОСОБА_3С, за час роботи у ПАТ КБ «Приватбанк», на момент звільнення складає 102,61 грн.

Просить стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, 50) на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, суму нарахованої, але не виплаченої основної заробітної плати у розмірі 2000,00 грн.; суму нарахованої, але не виплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 157,14 грн.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з 28.07.2012 року, розрахував розмір середнього заробітку, підлеглого сплаті, з розміру 102,61 грн. в день, по дату ухвалення рішення, судові витрати.

03.01.13 року представником позивача було надано заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» суму не виплаченої основної заробітної плати у розмірі 1196,00 грн., суму не виплаченої компенсації за невикористану відпустку у розмірі 346,48 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, починаючи з 28.07.2012 року, розрахував розмір середнього заробітку, підлеглого сплаті, з розміру 73,45 грн. в день, по дату ухвалення рішення, судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але надала суду заяву з проханням справу розглядати в її відсутності за участю її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача був допитаний відповідно до окремого доручення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Згідно протоколу судового засідання від 04.12.2012 року представник відповідач позовні вимоги не визнала, просила в задоволенні позову відмовити та надала письмові заперечення відповідно до яких вбачається, що 28.05.2012 року Наказом № Э.DO-КП-2012/1-7550113 ОСОБА_3 була прийнята на роботу в Приватбанк/Адміністрація/Регіональні підрозділи/Краматорський філіал/Бізнес по роботі з торговими підприємствами на посаду спеціаліста з активних продаж кредитних продуктів РІП ГРУ,РУ,СФ. Підставою прийому на роботу слугувала заява ОСОБА_3 від 08.05.2012 року. Наказом № СП-2010-1330 від 09.12.2010 року «Про актуалізацію принципів оплати праці та прийому на роботу спеціалістів РІП Бізнесу по роботі з торговими підприємствами» затверджені зміни, якими майбутньому працівнику при прийомі на роботу в ПАТ КБ «Приватбанк» надається можливість обрати між схемою відрядної оплати праці та схемою застосування посадової категорії. Оскільки в заяві на імя директора Краматорського філіалу від 08.05.2012 року позивачем власноруч зазначена обрана категорія 0,00, рівень 0, група преміювання 29, відтак наказом про прийом на роботу № Э.DO-КП-2012/1-7550113 від 28.05.2012 року затверджено посадовий рівень некотегорируємий працівник, оклад 0. Наказом № СП-2010-1330 від 09.12.2010 року «Про актуалізацію принципів оплати праці та прийому на роботу спеціалістів РІП Бізнесу по роботі з торговими підприємствами» затверджені також зміни до штатного розкладу Бізнесу по роботі з торговими підприємствами РП, згідно яких обрана позивачем посада спеціаліста з активних продаж кредитних продуктів РІП ГРУ,РУ,СФ з кодом 00012897 відноситься до рівня управління Front-office. Система оплати праці працівників Front-office Бізнесу по роботі з торговими підприємствами 29 групи преміювання, до якої належала позивач, затверджена Наказом № СП-2012-6592012 від 03.04.2012 року «Про актуалізацію методики мотивації Бізнесу по роботі з торговими підприємствами». Дохід працівника РІП Бізнесу по роботі з торговими підприємствами складається із двох складових: фіксованого бонусу 1000 грн. та бонусів за видані працівником кредити. Обидві складові виплачуються на підставі окремих наказів після закінчення розрахункового місяця, тобто в наступному місяці: фіксований бонус - до 5 числа, бонуси за видані кредити до 20 числа. Заява про звільнення за згодою сторін на підставі п.1ст.36 КЗпП України, з останнім робочим днем 27.07.2010 року створена позивачем власноруч в системі електронного документообігу ПриватДок 23.07.2012 року. В цей же день позивач набула статусу працівника, що звільняється з системи Банку, про що було внесено відповідні відомості в програмний комплекс Банку ПриватПерсонал. 23.07.2012 року заява про звільнення затверджена підписом директора СФ ОСОБА_4, як наслідок автоматично системою електронного документообігу ПриватДок було сформовано Наказ про звільнення позивача № Э.КТ-УВ-2012-178-п від 23.07.2012 року. Крім цього, виплата конусної винагороди є правом, а не обовязком. На момент формування наказів про виплату преміальної винагороди за висновками липня 2012 року позивач набула статус працівника, який звільняється з системи банку, відтак втратила право на отримання фіксованого бонусу у розмірі 1000 грн. У загальному наказі на виплату по 29 групі преміювання за липень 2012 року у результаті технічної помилки всі бонуси позивача автоматично були обнулені. Наказом NPR/2-2012-6912631 від 10.09.2012 р. зазначені недоліки операційної системи були усунені, позивачу виплачено бонусну частину преміальної винагороди за видані нею кредити, тобто фактично за виконану працівником роботу. Факт виплати підтверджується відомостями розрахункового листка за жовтень 2012 року, випискою з рахунку картки Універсальна за 09.10.2012 року. Особам, які працюють за трудовим договором Конституція, КЗпП, Закон «Про відпустки» гарантують відпустки визначеної тривалості із збереженням на їх період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги). Розмір грошової компенсації за невикористані дні відпустки визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати робітника за розрахунковий період на кількість днів невикористаної відпустки. Нормативний документ, який регулює розрахунок середньої заробітної плати затверджено Постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року. Позивач перебувала в трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк» з 28.05.2012 року по 27.07.2012 року, відповідно при розрахунку середньої заробітної плати слід керуватися ч.2п.2 Постанови №100, в якому зазначено, що працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. В даному випадку першим числом місяця після оформлення на роботу є 1 червня 2012 року до першого числа місяця в якому виплачується компенсація 1 липня 2012 року, тобто розрахунковим періодом є червень 2012 року, в якому 28 календарних днів, відповідно 256,36 грн. нарахованого та отриманого позивачем у червні 2012 року доходу слід розділити на 28 календарних днів (за винятком вихідних) отримуємо середньоденну заробітну плату 9,16 грн. множимо її на 4 дні невикористаної відпустки отримуємо 36,64 грн. компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка була виплачена позивачу 27.07.2012 року, тобто в день звільнення. Остаточний розрахунок з позивачем було проведено 09.10.2012 року, відповідно вимога про стягнення середнього заробітку по день ухвалення рішення судом, який розглядає справу суперечитиме вимогам чинного трудового законодавства України. Вимоги щодо сплати судового збору є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Порядок розрахунку середньоденної заробітної плати визначений Постановою №100, в п.3 ч.2 якої зокрема зазначено, що працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. При цьому календарний місяць це місяць за календарем (січень, лютий, березень і т.д.) тобто період з першого по останній день кожного місяця у календарному році (з1 по 31 (30 число). Позивач прийнята на роботу 28.05.2012 року, звільнена 27.07.2012 року, тобто позивач пропрацювала в ПАТ КБ «Приватбанк» 40 робочих днів: 4 дні в травні 2012 року, 18 днів в червні 2012 року, 18 днів в липні 2012 року. Відповідно, для розрахунку середньої заробітної плати позивача необхідно керуватися виплатами за фактично відпрацьований час. за виключенням: виплат за виконання окремих доручень, одноразових виплат, соціальних та компенсаційних виплат, таким чином середня заробітна плата позивача складатиметься із: 81,36 грн.+175,00грн.+1219,82 грн.+10 грн.+1000 грн.+452 грн.=2938,18 грн. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 2938,18/40 днів=73,45 грн. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що у наданому позивачем розрахунку заробітної плати міститься вимога про стягнення 94 грн. різниці між виплаченим фіксованим бонусом у розмірі 1000 грн. і встановленою мінімальною заробітною платою за червень 2012 р. у розмірі 1102 грн. Відповідач не погоджується із вказаним твердженням, оскільки заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Загальна сума заробітної плати, виплаченої ОСОБА_3 за червень 2012 року, склала 2681,82 грн., де 1000 грн. та 452 грн. складає фіксований бонус, 1219,82 грн. бонус за видані кредити за 29 групою преміювання, 10 грн. ідентифікація клієнта. Зазначені виплати є складовою частиною заробітної плати, встановлюються підприємствами самостійно та виплачуються у порядку, встановленому нормативно-правовими актами, якими визначено умови та розмір виплати премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат тощо. Крім того, відповідно до заяви про прийом на роботу позивачем власноруч зазначена обрана категорія 0,00 рівень 0, група преміювання 29, відтак наказом про прийом на роботу № Э.DO-КП-2012/1-7550113 від 28.05.2012 року затверджено посадовий рівень «некатегорируемый» працівник, оклад 0. Наказом № СП-2010-1330 від 09.12.2010 року «Про актуалізацію принципів оплати праці та прийом на роботу спеціалістів РІП бізнесу по роботі з торговими підприємствами» затверджені також зміни до штатного розкладу Бізнесу по роботі з торговими підприємствами РП, згідно з якими обрана Позивачем посада спеціаліста з активних продажів кредитних продуктів РІП ГРУ, РУ, СФ з кодом 00012897 відноситься до рівня управління Front-office. Система оплати праці працівників Front-office Бізнеса по роботі з торговими підприємствами 29 групи преміювання, до якої належала позивач, затверджена Наказом № СП-2012-6592012 від 03.04.2012 року «Про актуалізацію методики мотивації Бізнесу по роботі з торговими підприємствами», яким встановлено формулу розрахунку оплати праці зазначеної категорії працівників. Таким чином, оскільки загальний розмір виплати позивачеві за місяць 2681,82 грн. був вищим за встановлений розмір мінімальної заробітної плати 1094 грн., порушень з боку роботодавця у розмірі заробітної плати не вбачається. Також за підсумками роботи у липні 2012 року позивачеві було нараховано бонус за видані кредити у розмірі 465,47 грн., допомогу за період тимчасової непрацездатності у розмірі 25,62 грн. Виплата фіксованого бонусу в розмірі 1000 грн. за липень 2012 року не була здійснена відповідно до Методики мотивації бізнесу по роботі з торговими підприємствами, затвердженої зазначеним вище Наказом № СП-2012-6592012 від 03.04.2012 р., згідно з якою фіксований бонус виплачується всім працівникам РІП, які працюють за відрядною оплатою праці, окремим наказом в місяці, який слідує за розрахунковим за умови перебування працівника в трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк» на момент розрахунку суми преміальної винагороди. Фіксований бонус виплачується на підставі окремих наказів після закінчення розрахункового місяця, тобто в наступному місяці, до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Працівником було подано заяву про звільнення в системі електронного документообігу «ПриватДок» 23.07.2012 р. із зазначенням дати звільнення 27.07.2012 р. В цей же день 23.07.2012 року заява про звільнення була затверджена підписом директора СФ ОСОБА_5 Як наслідок, автоматично системою електронного документообігу «ПриватДок» було сформовано Наказ про звільнення № Э.КТ-УВ-2012-178-п від 23.07.2012 року. Таким чином, на момент формування наказів про виплату преміальної винагороди за підсумками липня 2012 року позивач набула статус працівника, який звільняється з системи Банку, відтак втратила право на отримання фіксованого бонуса у розмірі 1000 грн. Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що виплата заробітної плати ОСОБА_3 Г,С. була здійснена у відповідності до обумовлених при прийомі на роботу розмірів оплати праці та внутрішніх документів, якими регламентовано форми та системи оплати праці зазначеного переліку працівників. Позивач вважає, що розмір компенсації за 4 дні невикористаної нею щорічної відпустки становить 346,48 грн., виходячи із загального розміру отриманих доходів у липні 2012 року за червень 2012 року, шляхом ділення суми доходів за червень 2012 року (2681,82 грн.) на кількість календарних днів у червні 2012 року (28 днів) та множення на кількість календарних днів невикористаної відпустки (4 дні). Проте такий розрахунок суперечить чинному законодавству. Відповідно до абз.1,2 п.2 Постанови №100, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передають місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Позивач перебувала в трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк» з 28.05.2012 року по 27.07.2012 року. В даному випадку першим числом місяця після оформлення на роботу є 1 червня 2012 року, до першого числа місяця, в якому виплачується компенсація 1 липня 2012 року, тобто розрахунковим періодом є червень 2012 року, в якому 28 календарних днів (за винятком святкових днів). У червні 2012 року відповідно до розрахунку листів та довідки про заробітну плату та доходи Позивачем було отримано 256,36 грн. Відповідно, зазначену суму нарахованого та отриманого позивачем у червні 2012 року доходу слід розділити на 28 календарних днів (за винятком святкових днів) отримуємо середньоденну заробітну плату 9,16 грн., множимо її на 4 дні невикористаної відпустки отримуємо 36,64 грн. компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка була виплачена позивачеві 27.07.2012 року, тобто в день звільнення. Таким чином, роботодавцем було нараховано та виплачено компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 36,64 грн. відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи із виплат у червні 2012 року, тому порушень у даному випадку не вбачається. Остаточний розрахунок з позивачем було проведено 09.10.2012 року. Крім цього, у відповідності з доповненнями до заперечень вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати ґрунтуються на хибному розумінні позивачем структури заробітної плати, встановленої позивачу згідно з умовами трудового договору. Так, на думку позивача, встановлений йому фіксований бонус в розмірі 1000,00 грн. відноситься до основної заробітної плати, у звязку з чим не може бути нижчим, ніж розмір мінімальної заробітної плати, а нараховані бонуси за видані кредити у розмірі 1219,82 грн. та у розмірі 465,47 грн. є доплатами, що не включаються до мінімального розміру заробітної плати. Керуючись зазначеною позицією позивачем розрахована сума заборгованості з заробітної плати у розмірі 1194 грн. Відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на помилковість викладеної позивачем позиції з огляду на наступне. Система оплати праці працівників Front-office Бізнеса по роботі з торговими підприємствами на 29 групі преміювання, до якої належала позивача, затвердження Наказом № СП-2012-6592012 від 03.04.2012 р. «Про актуалізацію методики мотивації Бізнесу по роботі з торговими підприємствами». Згідно затвердженої Методики працівникам на 29 групі преміювання встановлено пряму відрядну оплату праці, що передбачає прямо пропорційно залежність розміру оплати праці від обсягу виконаної роботи. Суть відрядної системи оплати праці полягає в тому, що розмір оплати праці працівника визначається кількістю одиниць виготовленої ним продукції певної якості з урахуванням кваліфікації та умов праці. Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає в себе тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Право вибору і системи оплати праці надано підприємству. У кожному окремому випадку застосовується саме та форма оплати праці, яка найбільше відповідає організаційно-технічним умовам виробництва і тим самим сприяє поліпшенню результатів трудової діяльності. Відрядна форма оплати праці, як правило, використовується на дільницях (в бригадах) і видах робіт, де можливі нормування та облік індивідуального або колективного трудового вкладу і кінцевого його результату, а збільшення обсягу робіт необхідної якості залежить від досвіду та вміння (кваліфікації) працівника. У випадку застосування на підприємстві відрядної форми оплати праці розмір основної заробітної плати визначається обсягом виконуваної роботи. При відрядній оплаті праці працівник не звільняється від обовязку виконувати встановлену норму робочого часу. Але при такій формі заробітної плати додержання норми робочого часу залишається лише елементом дисципліни праці, здатним впливати на розмір оплати праці лише побічно (через систему преміювання невиконання норми робочого часу може бути підставою для позбавлення премії повністю чи частково). При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. При цьому виплата працівникові заохочень, винагород у вигляді премій та бонусів є право, а не обовязком роботодавця. Роботодавець має право відмовитися від їх виплати, якщо у працівника не виникло право на їх отримання. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Наказом від 28.05.2012 року № Э.DO-КП-2012/1-7550113 ОСОБА_3 була прийнята на посаду спеціаліста з активних продажів кредитних продуктів РІП в БРТП на підставі її заяви з посадовим рівнем «некотигорируємий» працівник, з окладом 0 (а.с. 34-35).

Наказом від 23.07.2012 року № Э.КТ-УВ-2012-178 ОСОБА_3 була звільнена за угодою сторін (а.с.37-38).

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебувала в трудових відносинах з ПАТ КБ «Приватбанк» з 28.05.2012 року по 27.07.2012 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Як вбачається з наданих суду довідки та розрахункових листків (а.с. 40-43) відповідач не має заборгованості перед позивачем по заробітній платі.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У звязку з тим, що заробітна плата позивачці була виплачена в повному обсязі та позивачкою не було доведено іншого, суд вважає, що вимоги стосовно виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку не підлягають задоволенню.

Крім цього позивачка власноручно заповнювала заяву про прийняття на роботу, вказавши обрану категорію 0,00, рівень 0, групу преміювання 29 з окладом 0, про що свідчить її підпис.

Таким чином, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачкою суду не було доведено, що у відповідача перед нею є заборгованість по заробітній платі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8,10,60,213,215 ЦПК України, ст.ст. 21, 116 КЗПП України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Якщо апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст. 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Рішення ухвалене й надруковано у нарадчий кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя ОСОБА_6