Рішення № 29108776, 23.01.2013, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 0311/7118/2012

Провадження по справі: 2/164/6/2013

Категорія: 2.53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого суддіПокидюка М. В.

при секретаріКаращук В.С.

з участю: представника позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк Українив особі Волинського обласного управління до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків,-

В С Т А Н О В И В:

1 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство ,,Державний ощадний банк Українив особі Волинського обласного управління (далі - Банк) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків.

Позивач вимоги обгрунтував тим, що 22 вересня 2011 року із територіально - відокремленого безбалансового відділення № 10002/044 в смт. Маневичі до Банку надійшло повідомлення про нестачу 1 500 доларів США від загальної кількості 40 000 доларів США, які о 14 - й годині того ж дня були передані працівником філії ОСОБА_4 завідуючій касою відділення ОСОБА_2 за прибутково - видатковим касовим ордером. Після отримання вказаної суми грошей відповідач ОСОБА_2, порушуючи вимоги ,,Порядку організації касової роботи в установах АТ ,,Ощадбанк, без проведення перерахунку грошей, передала їх контролеру - касиру ОСОБА_5 для реалізації валюти. Вході проведення операції з валютою касир ОСОБА_5 виявила нестачу доларів США в сумі 1 500, про що повідомила відповідача.

Посилаючись на зазначені обставини та приймаючи до уваги, що оскільки ОСОБА_2, будучи матеріально - відповідальною особою і виконуючи неналежним чином функціональні обовязки завідуючої касою операційної частини відділення, допустила недбале ставлення до довірених їй матеріальних цінностей, що спричинило нестачу вказаної суми грошових коштів, то позивач просив суд стягнути з неї в його користь 1 500 доларів США та відшкодувати понесені Банком судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги, із підстав викладених в позовній заяві, підтримав, пояснив, що нестача грошових коштів виникла внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2, як матеріально - відповідальною особою, з якою укладений 29 червня 2011 року договір про повну матеріальну відповідальність, вимог чинних інструкцій Банку та нормативно - правових документів, які повязані з прийманням та видачею готівки і валютних цінностей. Просить суд стягнути з неї в його користь 1 500 доларів США та відшкодувати понесені Банком судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позов заперечили, вини відповідача у виникненні нестачі валютних цінностей не вбачають, мотивуючи це тим, що 22 вересня 2011 року вона з готівкою не працювала, а тому не могла своїми діями чи бездіяльністю заподіяти позивачу матеріальні збитки. Просять в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов безпідставний і до задоволення не підлягає.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно вимог ст. 138 цього Кодексу для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 КЗпП України.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року ,,Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникамисуди, вирішуючи питання про покладення матеріальної відповідальності на працівника та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, зясовують: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обовязки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Судом, дослідженим в судовому засіданні наказом № 319 - к філії ВАТ ,,Державний ощадний банк України в особі Волинського обласного управління від 15 червня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_2 з 29 червня 2011 року було переведено із контролера - касира операційної частини ТВБВ № 10002/044 на посаду завідувача каси операційної частини цього відділення у звязку з чим цього ж дня між нею і відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Судом також доведено, що 22 вересня 2011 року у другій половині дня у Маневицькому ТВБВ № 10002/044 завідувачем касою ОСОБА_2 та контролером - касиром ОСОБА_5 було виявлено в одній із доларових пачок із цілісною упаковкою, що надійшли із філії Банку, недостачу банкнот номіналом 100 доларів США в кількості 15 штук на суму 1 500 доларів США, про що складено відповідний акт та повідомлення позивача.

Дана обставина, крім визнання її представником позивача ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2, стверджувальними показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтверджується, дослідженими судом, терміновим повідомленням про нестачу № 10/202 від 23 вересня 2011 року (а. с. 61) та актом про розбіжності від 22 вересня 2011 року (а. с. 69), в яких знайшов своє письмове закріплення зазначений факт.

Судом з поясненнь відповідача ОСОБА_2, показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також встановлено, що відповідач в день виявлення недостачі грошей, які поступили з філіїї Банку їх не отримувала, операцій з готівкою, як завідувач каси, не проводила, а з її підписами та паролями в електронному вигляді, за усною вказівкою керуючого Маневицьким відділенням Банку ОСОБА_8 працювала котролер - касир відділення ОСОБА_5, яка мала замінити завідувача касою на період її відпустки.

Наведеними доказами спростовуються пояснення представника позивача ОСОБА_1 в частині, що о 14 годині 39 хвилин 22 вересня 2011 року в АБС БАРС ,,Millenniumстоїть електронний підпис ОСОБА_2, що підтверджує факт її роботи з готівкою в цей день, та показання свідка ОСОБА_8 з приводу того, що ним не віддавалась усна вказівка щодо перекладення 22 вересня 2011 року посадових обовязків завідувача каси ОСОБА_2 на контролера - касира ОСОБА_5

Пояснення представника позивача ОСОБА_1 на показання свідка ОСОБА_8 в цій частині суд оцінює як неправдиві і дані особами, які заінтересовані в розгляді справи на їх користь та з метою зняття ОСОБА_8 із себе відповідальності.

З наявного у матеріалах справи, висновку службового розслідування за фактом нестачі готівки від 28 жовтня 2010 року (а. с. 57 - 59), проведеного Волинською обласною філією Банку слідує, що в ході проведеної перевірки було встановлено факти неналежного та недбалого виконання свої службових обовязків відповідальними працівниками управління та Маневицького відділення Банку ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14М, які поряд із діями відповідача ОСОБА_2, на думку членів комісії, призвели до заподіяння матеріальної шкоди Банку і повинні нести солідарну матеріальну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 60 цього Кодексу кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи із наведених доказів, суд вважає, що позивач в судовому засіданні не довів факту вчинення винних протиправних дій (бездіяльності) відповідачем ОСОБА_2, між якими і завданою шкодою Банку є безпосередній причинний звязок, що являється обовязковою підставою для покладення матеріальної відповідальності на працівника за заподіяну ним шкоду підприємству, установі, організації.

Згідно пунктів 1, 3 договору про повну матеріальну відповідальність від 29 червня 2011 року, який укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, як завідуючою каси, остання бере на себе повну матеріальну відповідальність за зберігання, перерахування, приймання, видачу і перевезення матеріальних цінностей та за безпеку збереження довірених їй установою банку цінностей і у разі незабезпечення з вини правціника збереження довірених їй матеріальних цінностей відшкодування шкоди проводиться відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 22 вересня 2011 року ніяких дій повязаних з зберіганням, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням грошових коштів, в тому числі і валютних цінностей, не проводила. В цей день ці дії, які вона, відповідач, повинна була виконувати, за вказівкою керуючого банком ОСОБА_8 виконувала контролер - касир ОСОБА_5, та в силу своїх службових обовязків, інші працівники Банку та відділення, зокрема, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14М, які на думку членів комісії, призвели до заподіяння матеріальної шкоди Банку і заслуговують солідарної відповідальності.

Таким чином, безпосередніх своїх обовязків по обслуговуванню грошових коштів відповідач не виконувала не з власної ініціативи, а з ініціативи керуючого банком ОСОБА_8, який їх виконання поклав на іншу особу.

Виходячи із наведених доказів, суд вважає, що позивачем в супереч вимог п. 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками крім недоведення безпосередньої вини відповідача в заподіянні шкоди банку, також не зясовано, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду та в якому місці - чи в приміщенні філії Волинського обласного управління ,,Ощадбанк, чи в приміщенні Маневицького відділення, а можливо і під час перевезенні грошових коштів і валютних цінностей.

З цих піркувань позов не може бути задоволений.

.Керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 130, 134, 138 Кодексу законів про працю України, п. 3 постанови № 14 від 29 грудня 1992 року Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівникамисуд,-

В И Р І Ш И В:

Позов до задоволення не підлягає.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ,,Державний ощадний банк Українив особі Волинського обласного управління до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків відмовити із - за безпідставності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.В. Покидюк