Ухвала суду № 29108637, 04.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

УХВАЛА

04.02.13 Справа № 913/108/13-г.

За заявою

кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна

фірма «Донбастеплоенергосервіс»», м. Луганськ, до боржника - Приватного підприємства «Укрюркомпань», м. Луганськ,

про банкрутство

суддя Кірпа Т.С.,

представники не прибули (повідомлені належним чином);

обставини справи: банкрутство, згідно положень ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992. №2343-ХІІ (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-XIV), підготовче засідання суду,

в с т а н о в и в:

За заявою кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», м. Луганськ, 08.11.2013 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство №913/108/13-г (провадження №20б/913/108/13-г) щодо боржника, Приватного підприємства «Укрюркомпань», м. Луганськ, ідентифікаційний код 37866590, у зв’язку з несплатою останнім заборгованості кредитору за простим векселем АА №2293135 від 12.04.2012 згідно норм ст. ст. 6, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наступне.

Кредитор є утримувачем простого векселю АА № 2293135 від 12.04.2012 року. Боржник є особою, зобов’язаною за векселем.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.07.2012 у справі № 30/5014/1565/2012 стягнуто з боржника на користь кредитора 355000,00грн. у якості виконання за зазначеним векселем та 7000,00грн. судового збору.

Рішення набрало законної сили, кредитору був виданий наказ від 07.08.2012 на примусове виконання зазначеного рішення.

За заявою кредитора, 27.08.2012 державний виконавець Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 07.08.2012 №30/5014/1565/2012.

Борг боржника перед кредитором, на думку кредитора, є безспірним, оскільки підтверджений виконавчим документом – наказом господарського суду Луганської області від 07.08.2012 №30/5014/1565/2012.

До цього часу борг боржником не сплачений, іншим чином не погашений.

Боржник без погодження із кредитором затримує оплату за грошовим зобов’язанням в сумі 350000,00грн. і така затримка триває з 27.08.2012 року по 30.12.2012 року – більше трьох місяців.

Сума вимог кредитора перевищує 300 мінімальних заробітних плат.

Строк невиконання грошових зобов’язань склав 4 місяці 3 дні, що перевищує 3 місяці.

З огляду на викладене, ініціюючий кредитор просить суд порушити справу про банкрутство боржника та визнати його вимоги до боржника в загальній сумі 357000,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відзив на заяву кредитора боржник не надав, у зв’язку з чим суд, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання ухвали суду від 08.01.2013 №913/108/13-г (провадження №20б/913/108/13-г) Державна податкова служба у Жовтневому районі м. Луганська повідомила, що ПП «Укрюркомпань», ідентифікаційний код 37866590, перебуває на податковому обліку як основний платник в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС.

Таким чином, відомості щодо боржника надати ДПІ у Жовтневому районі не є можливим.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосовуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ч. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику у справах про банкрутство».

Згідно приписів п. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За змістом ч.ч. 8, 10 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор (кредитори) мають у цей 3-місячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред’явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу (п. 32 Постанови №15 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 «Про судову практику у справах про банкрутство»).

Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобовязаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (абз 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 «Про судову практику у справах про банкрутство»).

Згідно з абз. 8 ст. 1 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема, виконавчими.

Абзацом 2 цієї ж статті визначено термін "неплатоспроможність", а саме, неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

З огляду на наведене в абз. 8 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначення терміну "безспірні вимоги кредиторів", безумовним підтвердженням факту безспірності грошових вимог, що дають право кредитору ініціювати порушення справи про банкрутство боржника, є наявність двох складових актів: рішення юрисдикційного органу та постанови державної виконавчої служби, при цьому саме відкриття виконавчого провадження є точкою відліку початку спливу тримісячного строку як необхідної умови неплатоспроможності боржника.

Банкрутство слід розглядати як крайній, виключний захід захисту матеріально-правового інтересу кредитора. Зазначене випливає з самого змісту інституту банкрутства, який може спричинити такі несприятливі наслідки для суб'єкта господарювання як його ліквідацію.

Проте, як свідчать матеріали справи, кредитором надано постанову Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ Луганської області серії ВП №33962057 від 27.08.2012 про відкриття виконавчого провадження щодо боржника, Приватного підприємства «Укрюркомпань», м. Луганськ, про примусове виконання наказу господарського суду Луганської області №30/5014/1565/2012 від 07.08.2012.

Постанову ВДВС про закриття виконавчого провадження суду кредитором не надано і не надано доказів проведення ВДВС виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду та не надано документів, які підтверджують відсутність у боржника будь-яких активів.

За змістом довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 16.01.2013 вбачається, що боржник з дня реєстрації його, як новоутвореної юридичної особи і до 06.04.2012 – реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах, знаходився за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, вул. Шевченка, 162а, що не виключає наявності у боржника активів за даною адресою.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про передчасність порушення провадження у справі, оскільки Жовтневий ВДВС Луганського МУЮ не здійснив заходи, необхідні для своєчасного виконання рішення господарського суду у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Так, Закон України "Про виконавче провадження" передбачає комплекс дій, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, у тому числі звернення стягнення на майно боржника, яке полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. Частиною 3 ст. 58 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець відповідно до ч. 3 ст. 49 вказаного Закону виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, проте такої постанови кредитором суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника, тобто судом вирішується питання щодо продовження процедури банкрутства, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, - п. 70 постанови від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство", у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

За відсутності належних доказів неплатоспроможності боржника, зокрема, негативного результату виконання виконавчою службою передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій, спрямованих на виявлення майна, його арешт та звернення стягнення за виконавчим документом, неможливо зробити беззаперечного висновку про неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності, тобто застосування процедур банкрутства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.06.2012 у справі № 46/182-б.

Відповідно до п. 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", якщо виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого порушено справу про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (за відсутністю інших підстав для такого припинення) та п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Припинення провадження у даній справі не позбавляє кредитора права звернутися повторно з заявою про банкрутство цього ж боржника з дотриманням встановлених законом умов.

Відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство, припинення провадження у справі має наслідком скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Як зазначено у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-06/1175/2011 статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

З урахуванням викладеного, суд також вважає за необхідне повернути повністю з Державного бюджету України ініціюючому кредитору судовий збір в сумі 5365 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією від 19.12.2012 № 2861.297.1 на його розрахунковий рахунок, вилучивши з матеріалів справи для надання ініціюючому кредитору квитанцію від 19.12.2012 № 2861.297.1 на суму 5365 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1, 4-1, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд

у х в а л и в :

1. Провадження по заяві кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», м. Луганськ, у справі №913/108/13-г (провадження №20б/913/108/13-г про банкрутство Приватного підприємства «Укрюркомпань», м. Луганськ, вул. Радищева, 25, ідентифікаційний код 37866590, припинити.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів.

3. Повернути повністю з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», м. Луганськ, вул. Ватутіна, 97, ідентифікаційний код 21840307, судовий збір у сумі 5 365 грн. 00 коп., сплачений за квитанцією від 19.12.2012 № 2861.297.1 на його розрахунковий рахунок.

Підставою для повернення є зазначена ухвала, скріплена гербовою печаткою суду.

4. Вилучити з матеріалів справи і видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Донбастеплоенергосервіс», м. Луганськ, вул. Ватутіна, 97, ідентифікаційний код 21840307, оригінал квитанції від 19.12.2012 № 2861.297.1 на суму 5365 грн. 00 коп.

5. Дану ухвалу надіслати: кредитору, боржнику; Жовтневому ВДВС Луганського МУЮ Луганської області; Державному реєстратору виконавчого комітету Луганської міської ради; Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області; ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС.

Суддя Т.С. Кірпа