Рішення № 29107292, 01.02.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/3297/2012

2/106/5/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - АБЗАТОВОЇ Г.Г.

при секретарі - ХОДАКОВСЬКІЙ Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання недійсною та скасування додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ

До Євпаторійського міського суду АР Крим звернулося публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.06.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»був укладений договір про іпотечний кредит № 214. Згідно умов договору позичальнику було надано у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та пільгового характеру грошові кошти в сумі 33 000 доларів США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.02.2021 року. 25.06.2009 року між банком та позичальником була укладена додаткова угода № 1 про внесення змін до Договору про іпотечний кредит № 214 від 02.06.2006 року, відповідно до якої, була змінена відсоткова ставка за користування кредитом до 14 %. Також, 22.02.2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 3310. У зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов договору кредиту, та неналежним виконуванням взятих на себе забов`язань, 13.12.2011 року банком була направлена йому вимога із пропозицією в 30-денний строк з моменту отримання вимоги, необхідно погасити прострочену заборгованість перед банком та нараховану пеню. Однак ОСОБА_1 вимогу не виконав, та кредит не повернув, проценти та пеню не сплатив. Станом на 13.12.2011 року розмір заборгованості відповідача перед банком становить 36980,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2011 року становить 294753,02 гривні, з них: поточна заборгованість за кредитом становить 23628,68 доларів США, за офіційним курсом НБУ -188790,79 гривень, поточна заборгованість за відсотками становить 31,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 250,32 грн., прострочена заборгованість за кредитом 3222,15 доларів АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження у відповідності зі ст. 38 Закону України "Про іпотеку". А також стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у сумі 2947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки.

Представник ОСОБА_1 -ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»не визнав, мотивуючи тим, що 02.06.2006 року дійсно між відповідачем та

Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»було укладено договір про іпотечний кредит № 214. Згідно умов договору йому було надано у користування грошові кошти в сумі 33 000 доларів США, зі сплатою 12% річних. Проте додаткову угоди, яку нібито було укладено між банком та ОСОБА_1 25.06.2009 року ОСОБА_1 не укладав та не підписував, та взагалі про наявність такої угоди дізнався лише після отримання позовної заяви по зазначеній справі, про що пред'явив зустрічний позов. Просив визнати недійсними та скасувати додаткову угоду № 1 від 25.06.2009 року. У задоволені позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк»відмовити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача за первинним позовом, та відповідача за зустрічним позовом не з`явився, неодноразово уточнював свої позовні вимоги, згідно заяви про уточнення вимог (в останній редакції від 25 січня 2013 року за вх. № 3104) свої позовні вимоги зменшив, просив в рахунок погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 214 від 02.06.2006 року, яка станом на 17.01.2013 року складає 385836 грн. 79 коп., звернути стягнення на предмет іпотекиАДРЕСА_1 що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 46,2 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 2858 грн. 37 коп. та повернути зайво сплачену суму судового збору у розмірі 89 грн. 16 коп. Згідно заяв, які маються в матеріалах справи, просив розглянути справу у його відсутності.

Суд вислухав, пояснення представника відповідача за первинним позовом, позивача за зустрічним, дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні в матеріалах справи докази прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи виходить, що 02.06.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Євпаторійського відділення Кримської республіканської філії АКБ «Укрсоцбанк»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»був укладений договір про іпотечний кредит № 214 (а.с. 12-14)

Відповідно до п.п. 1.1, 1.1.2 Договору кредиту позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в сумі 33000,00 доларів США, зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.02.2021 року.

При підписанні кредитного договору, всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів, були дотримані - договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, сторонами досягнута згода з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення.

До теперішнього часу договір не визнаний недійсним, таким що суперечить вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п.2.6 зазначеного договору розмір процентної ставки переглядається Сторонами раз на рік не пізніше 10 числа місяця кожного року користування Кредиту, про що складається відповідна Додаткова угода між Банком та Боржником.

Згідно п. п. 2.6.2 та 2.6.3 Договору Боржник повинен з`явитися до Кредитодавця в строк, не пізніше ніж за 3 (три) робочі дня до відповідної дати зазначеної в п. 2.6 цього Договору, з моменту підписання Додаткової угоди в якій визначений новий розмір процентної ставки за користування Кредитом. У разі якщо Боржник не з`явиться для укладання чергової Додаткової угоди щодо визначення розміру процентної ставки або сторони не зможуть дійти згоди щодо розміру процентної ставки, Боржник забов`язаний в протягом 10 (десяти) робочих днів сплатити Кредитодавцю існуючу заборгованість за Кредитом, нараховані проценти та можливі штрафні санкції в повному обсязі Після сплати боржником зазначених сум дія цього Договору вважається припиненою.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа

(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк своє забов`язання за договором про іпотечне кредитування № 214 від 02.06.2006 року, стосовно надання Позичальнику коштів, виконав, що підтверджується заявою на видачу готівки від 02.06.2006 року (а.с.16)

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та у такій самій якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.

В обґрунтування первинних позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк», в частині розміру заборгованості в своєму позові, посилався на те, що 25 червня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1, згідно якої, були внесені зміни до договору про іпотечне кредитування № 214 від 02.06.2006 року, а саме була змінена процентна ставка за користування кредитом з 12 % річних до 14 % річних.

В свою чергу, в зустрічному позові ОСОБА_1 зазначив, що зазначену Додаткову угоду № 1 він ніколи не підписував, та взагалі дізнався про її існування лише після звернення Банку до суду із зазначеним позовом.

По справі, за клопотанням ОСОБА_1 було призначено почеркознавчу експертизу, згідно висновком якої ( висновок № 1962 від 12 грудня 2012 року) підписи від імені ОСОБА_1, розташовані у додатковій угоді № 1 про внесення змін до договору про іпотечне кредитування № 214 від 02.06.2006 справа під текстом у графі «Сторона 2 Позичальник», у графі «Оригінал цієї угоди отримав»виконані не ОСОБА_1 а іншою особою (а.с.172-173)

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальності особи.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

За змістом ст.. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків , встановлених законом.

10 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-VI, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору, установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку, умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Цей закон не скасовує й не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже не має зворотної дії в часі.

Виходячи з зазначеного суд дійшов висновку, про те, що рішення банку щодо збільшення процентної ставки в односторонньому порядку, а саме прийняття Додаткової угоди № 1, яка прийнята 25 червня 2009 року, тобто після набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1 є неправомірним.

У зв'язку з чим, посилання представника ПАТ «Укрсоцбанк»на те, що не зважаючи на не підписання Додаткової угоди ОСОБА_1, зазначена угода є дійсною, оскільки ОСОБА_1 не відмовився у встановленому договором порядку від запропонованої зміни відсоткової ставки, є безпідставними.

Відповідно до ст. 638 ЦК, дійсним є договір, який відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а сторони при його укладенні в належній формі досягли згоди з усіх істотних його умов.

Вважається, що правочин вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в документі та підписано сторонами (ст.207 ЦК).

Виконання цих застережень є обов`язковою умовою для визначення дійсного волевиявлення

сторони договору, оскільки в разі невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі, такий правочин, згідно з вимогами ч.1 ст. 215 ЦК України, є недійсним.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Враховуючи наведені обставини та докази, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частинами 1, 3 ст. 215 ЦК, для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною, оскільки дану угоду ОСОБА_1 не підписував і згоди Банку на підвищення процентної ставки не надавав.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, що призвело до заборгованості позичальника.

Згідно, уточненого розрахунку, наданого представником ПАТ «Укрсоцбанк»без урахування відсоткової ставки за Додатковою угодою № 1,(заява від 25.01.2013 року за вх.. № 3104) за порушення умов договору за ОСОБА_1 мається заборгованість , яка станом на 17 .01.2013 року складає, 35760,89 доларів США , що за офіційним курсом НБУ станом на 17.01.2013 року (799,9300 гривень за 100 доларів США) складає 285 836,79 гривень, з яких: заборгованість за кредитом становить 26 850,83 доларів США, що за офіційним курсом НБУ -214618,69 гривень, заборгованість за відсотками -7014,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ -56070,65 гривень, пені за несвоєчасне повернення кредиту становить 715,35 доларів США, що за офіційним курсом НБУ -5717,82 гривень, пені за несвоєчасне повернення відсотків становить 1179,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ -9429,63 гривень (а.с.209-214).

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні із розрахунком заборгованості Банка не погодився, посилаючись на те, що зазначений розрахунок взагалі викликає сумніви, оскільки, підпис на додатковій угоді № 1 було підроблено кимось з працівників банку, а не виконано ОСОБА_1, а також посилався на те, що розрахунок зроблено без урахування коштів сплачених ОСОБА_1 за 13 квитанціями на загальну суму 11493 грн. 13 коп. Зазначені обставини не можуть бути прийняті судом оскільки, надані представником відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним позовом, ксерокопії квитанцій не завірені належним чином. Крім того, не надано суду розрахунку заборгованості, який на його думку є вірним.

В якості забезпечення виконання забов`язань за Договором про іпотечне кредитування № 214, між Банком та ОСОБА_1 02.06.2006 року було укладено Договір іпотеки (а.с.18-20)

У відповідності до вищезазначеного договору іпотеки, в іпотеку Банку було передано квартиру АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини з приводу звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, врегульовано нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку»

Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання умов кредитного договору передбачено і договором іпотеки квартири, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3 зокрема п. 3.1(а.с.18-20)

Законом, що регулює правовідносини іпотеки, і договором іпотеки, укладеним між сторонами, передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо позичальник не виконує або неналежно виконує свої зобов'язання за кредитним договором.

Згідно вимог частини 1 статті 35 Закону «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Надіслання такого повідомлення є обов'язковою передумовою для початку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 6 статті 38 цього Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положеннями статті 34 Закону передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між: іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Як убачається з матеріалів справи, 13.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення порушень основного забов`язання, в якій вимагав усунення порушень, а саме на протязі тридцяти днів з моменту отримання даної претензії погасити прострочену заборгованість та нараховану пеню за невиконання умов Договору про іпотечний кредит №214 від 02.02.2006 року.(а.с.22)

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки або шляхом проведення

прилюдних торгів або застосування процедури продажу, установленої ст. 38 Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до п.41 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин»№ 5 від 30 березня 2012 року, при вирішені спору при звернені стягнення на предмет іпотеки суд, має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного забов`язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотеко держателю і не змінює обсяг його прав.

Так, згідно договору купівлі-продажу від 2.06.2006 року , ОСОБА_1 придбав квартиру №2 в будинку № 7/7/25 по провулку Промисловому в м. Євпаторія за 166650,00 гривень, що було еквівалентно курсу НБУ гривні до долара США, станом на 02.06.2006 року 33000,00 доларів США, крім того зазначене квартира при підписанні іпотечного договору була оцінена у 33000,00 доларів США.

Як убачається з наданого представником ПАТ «Укрсоцбанк»розрахунку заборгованості, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Банком складає 35760,89 доларів США, що за курсом НБУ на 17.01.2013 року складає 285836,79 гривень.(а.с.209-214)

Виходячи з зазначеного, наданий представником ОСОБА_1 звіт ОЕ-33 про оцінку вартості об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 від 28 січня 2013 року, не можу бути прийнятий судом.

При таких обставинах, суд вважає, що позовна заява ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

Крім того з урахуванням положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути на з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк»понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2947 грн. 53 коп., та стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк»на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 2166 грн. 98 коп.(які складаються з 107 грн. 30 коп. -судовий збір при звернені до суду з зустрічною позовною заявою, 2059 грн. 68 коп . -вартість експертизи, сплачена ОСОБА_1)

керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про визнання недійсною та скасування додаткової угоди - задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати додаткову угоду № 1 від 25.06.2009 року про внесення змін до договору про іпотечний кредит № 214 від 02.06.2006 року.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки -задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № 214 від 02.06.2006 року, яка станом на 17 січня 2013 року складає 285836 (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок звернути стягнення на предмет іпотеки на квартиру АДРЕСА_2 що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження у відповідності зі ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у сумі 2947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА