Постанова № 291054, 22.11.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2006 р., 11 год. 00 хв. Справа № 8/268

Суддя – В.С. Русняк

Секретар судового засідання – А.А. Кокрева

За позовом Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів

до відповідача Державного підприємства Тячівського заводу „Зеніт”, м. Тячів

про стягнення заборгованості в сумі 122 856,92 грн.

Представники:

Від позивача – Тиводар М.В. –завідувач юридичного сектору, довіреність №8242/01 від 12.09.06;

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Управлінням Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів заявлено позов до Державного підприємства Тячівського заводу „Зеніт”, м. Тячів про стягнення заборгованості в сумі 122 856,92 грн.

Представник УПФ в Тячівському районі позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач не сплатив страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Від відповідача надійшла заява №197 від 20.11.06, в якій просить суд розглянути справу без уповноваженого його представника, у зв’язку з тим, що ДП Тячівський завод „Зеніт” не займається виробничою діяльністю та направити представника немає можливості. Зокрема, повідомляє, що позовні вимоги визнає повністю та просить суд вирішити питання про можливість відстрочення сплати боргу строком на шість місяців.

Заява відповідача судом проаналізована, задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Тячівський завод „Зеніт” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області. Згідно з ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.97 є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.04 є платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03 (який набрав чинності з 01.01.04).

Згідно з п. 1 ст. 4 Закону України №400/97-ВР від 26.06.97 для платників збору, тобто суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, юридичних та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників встановлюються ставки збору в розмірі 32% від об’єкта оподаткування визначеного п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР від 26.06.97 (суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці", виплати винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а також суми сплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю).

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000 р. відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у декларації.

Податкове зобов'язання визначене платником у поданій ним податковій декларації підлягає погашенню протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого для подання податкової декларації відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 від 21.12.2000 р.

За період з 01.08.2002 р. по 31.12.2003 р. підприємство самостійно нарахувало та задекларувало в щомісячних розрахунках 2 896,32 грн.

Зазначений борг є узгоджений відповідно до ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На підставі ст. 16 Закону України №2181 від 21.12.2000 р. встановлено, що за несплату відповідачем у встановлені строки узгодженого податкового зобов’язання УПФ в Тячівському районі нараховує платнику пеню. Отже, розмір пені складає 82,88 грн. Крім того, нараховано штрафні санкції в розмірі 1 424 грн. на підставі ст. 17 Закону України №2181 від 21.12.2000 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 04.02.2003 р. по 31.12.2003 р. становить 3 085,97 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 14 та ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03 (далі –Закон) встановлено, що роботодавці: юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру –являються страхувальниками, тому вони є платниками страхових внесків до солідарної системи ПФ та зобов’язані сплачувати внески на загальнообов’язкове пенсійне страхування.

В п. 1 ч. 8 Прикінцевих положень Закону зазначено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.

За період з 01.01.04 по 20.09.06 ДП Тячівський завод „Зеніт”, здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати, нарахувало та задекларувало в щомісячних розрахунках 180 849,95грн. належних до сплати страхових внесків. Однак, відповідачем самостійно не сплачено страхові внески. Оскільки, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону підприємство не повністю сплатило самостійно нараховані страхові внески у строки (не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду), то відповідно до п. 2 ст. 106 Закону вони стали вважатися простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою). Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону України №1058 від 09.07.03 страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. У зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків, відповідно до п. 9 ст. 106 Закону України №1058 від 09.07.03 до платника застосовано штрафні санкції на суму 42 196,99 грн. та нараховано пеню на суму 16 057,25 грн. (підтверджено копіями рішень №228 від 28.10.02, №107 від 12.03.03, №244 від 09.04.03, №286 від 12.05.03, №371 від 30.05.03,№419 від 10.07.03, №499 від 30.07.03, №1 від 03.02.04, №67 від 29.06.04, №68 від 29.06.04, №69 від 29.06.04, №101 від 29.07.04, №102 від 29.07.04, №107 від 29.07.04, №140 від 28.02.05, №148 від 28.02.05, №453 від 20.05.05, №529 від 06.07.05, №879 від 14.10.05, №954 від 14.11.05, №86 від 13.02.06).

Отже, станом на 01.10.06 розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 122 856,92 грн., в т.ч. 77 571,32 грн. –страхових внесків, 31 481,98 грн. –фінансових санкцій та 13 803,92 грн. пені (підтверджено копіями розрахунків зобов’язання зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, обґрунтованим розрахунком вимог відносно Завод „Зеніт” від 20.11.06 та Актом звірки №260).

Крім того, УПФ в Тячівському районі направило платнику вимоги про сплату боргу у відповідності до п. 3 ст. 106 Закону України №1058 від 09.07.03 (підтверджено копіями вимог про сплату боргу та копіями корінців вимог), що залишилось з боку платника без уваги.

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем визнана, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 263 КАС України відповідачем не доведено обставини, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим (тобто відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Наведені відповідачем обставини не є підставами для надання відстрочки виконання постанови господарського суду.

З огляду на вищевикладене керуючись ст. 49, п. 4 ст. 94, ст.ст. 160 –163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Тячівського заводу „Зеніт” (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Комсомольська, 6А, код 14307908) на користь Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, р/р 25606301697 в Закарпатському обласному управлінні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 312356, код ЄДРПОУ 20449713) заборгованість в сумі 122 856,92 (сто двадцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят шість гривень дев’яносто дві копійки) грн.

3. Повний текст постанови виготовлений і підписаний 24.11.2006 р.

4. Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.С. Русняк