Ухвала суду № 29102848, 31.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2842/09/12/0170

31.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Котарева Г.М. ) від 13.09.12 у справі № 2а-2842/09/12/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" (вул. Слави, 21 кв. 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98319)

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.08р. №0000332304/3 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 20444,00грн. за березень 2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" - задоволені.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим від 04.11.08 р. № 0000332304/3 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 20444,00 грн. за березень 2008 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Згідно з п.2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов та визнаючи протиправним і скасовуючи податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 04.11.08р. №0000332304/3, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно зменшив позивачеві бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2008 року на суму 20444,00грн., пославшись на завищений залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів, встановлений попередньою перевіркою, та який, внаслідок оскарження, не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" зареєстровано як юридична особа 11.08.03р., є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.06.07р. №100048821, виданим ДПІ в м. Керчі АР Крим.

У період з 10.06.08р. по 17.06.08р. посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "СлавФіш" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2008р. (по операціях попередніх періодів).

За результатами перевірки складено акт від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865 за висновками якого встановлено порушення абз. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виразилось у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року на 20444,00 грн. Висновок відповідача заснований на тому, що залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів за результатам попередньої перевірки, оформленої актом від 20.03.08р. №387/23-4/32532865, був завищений у грудні 2007 року та в січні 2008 року.

На підставі акту перевірки від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.11.08р. №0000332304/3, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2008 року на 20444,00грн.

До спірних правовідносин слід застосовувати положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на той час.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" (далі Закон №168/97) - бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97 встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Включенню до складу податкового кредиту підлягають суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), та підтверджені, зокрема, податковими накладними ( п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97), які є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168/97 вважається дата здійснення першої із подій:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека),

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно п.п. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97 підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Приписи п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 вказують на суму податкового кредиту, розраховану за правилами підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, - тобто як про сплачений, так і про нарахований податок на додану вартість.

Норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1 статті 7 Закону України №168/97 визначають бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із зайвою сплатою (нарахуванням) податку і не залежить від сплати даного податку до бюджету постачальником.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

Колегія суддів зазначає, що Закон №168/97 не обмежує можливості врахування під час визначення розміру бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбаних товарів та послуг. Також Законом не передбачено можливості зменшення суми бюджетного відшкодування в разі несплати сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами платника податку, який має право на бюджетне відшкодування.

Слід також зазначити, що при визначенні сум бюджетного відшкодування, пріоритетне значення мають спеціальні норми пункту 7.7 статті 7 Закону, а не само по собі визначення поняття бюджетного відшкодування, наведене в пункті 1.8 статті 1 Закону. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку, як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум податку на додану вартість постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми податку на додану вартість, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 23.04.08р. позивачем було надано до ДПІ в м. Керчі АР Крим податкову декларацію з ПДВ за березень 2008 року та додані до неї розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 30161 (додаток 3), довідку про залишки суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (додаток 2), згідно якої залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду) склав 38788,00грн., а саме: березень 2008 року - 9717,00грн., лютий 2008 року - 145,00грн., січень 2008 року - 7771,00грн., жовтень 2007 року - 796,00грн., червень 2007 року - 6458,00грн., лютий 2007 року - 2,00грн., січень 2007 року - 113,00грн., грудень 2006 року - 2123,00грн., серпень 2006 року - 81,00грн., липень 2006 року - 234,00грн., лютий 2006 року - 1,00грн., грудень 2005 року - 516,00грн., липень 2005 року - 10831,00грн. (а.с. 22-25).

Із зазначеної суми отримувачем товарів фактично було сплачено позивачу 30161,00грн., яка, на думку позивача, підлягає згідно абз. "а" п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню., відповідач же вважає її завищеною на 20444,00грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем в судовому порядку були оскаржені податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000132304/3 від 19.09.08р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117,00грн., частково на суму 26051,00 грн., у тому числі за декларацією за грудень 2007р. - 12612,00грн. та за декларацією за січень 2008 р. - 13439,00грн. та рішення № 0000552304/3 від 19.09.08р. про донарахування суми податкових зобов'язань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 19690,20грн., за декларацією за грудень 2007 р. та січень 2008 р., які були винесені на підставі порушень, встановлених актом перевірки від 20.03.08р. №387/23-4/32532865.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.11.2008 зазначені вище податкові повідомлення-рішення були скасовані повністю. Постанова набрала законної сили.

Також у судовому порядку були скасовані податкові повідомлення-рішення №0000292304/0 від 29.05.2008, №0000292304/1 від 27.06.2008, №0000292304/2 від 01.09.2008 та №0000292304/3 від 11.11.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 16284,00 грн. по декларації за лютий 2008 р., які були прийняті на підставі порушень, встановлених актом перевірки від 17.05.08р., в якому, в свою чергу, були використані висновки акту перевірки від 20.03.08. Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.06.2010 р. , якою зазначені рішення скасовані, набрала законної сили

Разом з тим, при проведенні перевірки, оформленої актом від 19.06.08р. №1000/23-4/32532865, використовувались висновки акту перевірки від 17.05.08р. №699/23-4/32532865. Дана обставина установлена судом першої інстанції та не спростована доводами апеляційної скарги. Також встановлено, що суми від'ємного значення податку на додану вартість, які ввійшли до розрахунку бюджетного відшкодування минулих періодів, не відшкодовувалися у попередніх податкових періодах.

Судом першої інстанції за повно з'ясованих обставин справи, безперечно встановлено, що відповідач не мав правових підстав для висновку про завищення позивачем податкового кредиту та як наслідок - зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 р. на суму 20444,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.12 у справі № 2а-2842/09/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.02.13

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна