Рішення № 29101545, 31.01.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-24063/12

Номер провадження 2/522/3912/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

31 січня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря Шияновська Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Морський ОСОБА_3», правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство «МАРФІН БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 372/F від 13.06.2006 року.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, останній раз 19 листопада 2012 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 372/F, яка станом на 15 листопада 2012 року складає 1 046 525,84 доларів США та 5 059 484,27 гривень.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 13 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством Морський транспортний банк правонаступником якого виступає ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 372/F згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 800 000 доларів США., зі сплатою 14% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом і терміном погашення по 13 червня 2021р.

Позивач повністю виконав взяті на себе кредитним договором зобовязання. В порушення умов кредитного договору позичальник не виконує свої зобовязання щодо повернення кредиту, сплати відсотків. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту та сплати відсотків нарахована пеня в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

15.10.2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ВАТ «МТБ» правонаступником якого є ПАТ «Марфін Банк», про продовження дії кредитного договору, перенесення строку виконання зобовязання та погашення заборгованості за кредитним договором, звільнення від сплати пені та штрафу,

26.02.2010 року Приморський районний суд м. Одеси, за заявою позивача прийняв ухвалу по справі №2-5499/10 про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2012р. за заявою ОСОБА_2 відкрито провадження за нововиявленими обставинами по цій справі, а ухвалою від 24.02.2012р. скасовано ухвалу від 26.02.2010р. про залишення позову без розгляду.

05 квітня 2012р. цивільна справа за позовом ПАТ «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 372/F була обєднана з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Марфін Банк», про продовження дії кредитного договору, перенесення строку виконання зобовязання та погашення заборгованості за кредитним договором, звільнення від сплати пені та штрафу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31.01.2013 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «МАРФІН БАНК» про продовження дії кредитного договору, перенесення строку виконання зобовязання та погашення заборгованості за кредитним договором, звільнення від сплати пені та штрафу залишений без розгляду.

В судовому засіданні представник банку підтримав вимоги первинного позову з урахуванням уточнень від 19.11.2012р. по викладеним в ньому підставам та просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки умови кредитного договору повністю відповідають діючому законодавству, позичальник підтвердила що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обовязки за цим договором і погоджується з ними (п.п.1.1., 2.7, 5.1.,5.2. кредитного договору). Зміна умов кредитного договору за рішенням суду, допускається тільки за наявності умов передбачених ч.2 ст.652 Цивільного Кодексу України в їх сукупності. Посилання на наявність сукупності таких умов в позовній заяві ОСОБА_1 відсутні, єдина підстава для зміни умов кредитного договору світова економічна криза 2008 -2009р. давно відпала і таким чином на теперішній час відсутні будь-які обставини які давали б підстави заявляти про необхідність зміни умов кредитного договору.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про час, дату та місце судового розгляду належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи, але без поважних причин до суду не з'явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали, у зв'язку з чим, суд за згодою позивача вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлені позовні вимоги ПАТ «МАРФІН БАНК» обґрунтовані та підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, 13 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством МОРСЬКИЙ ОСОБА_3 правонаступником якого виступає ПАТ «МАРФІН БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 372/F згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 800 000 доларів США., зі сплатою 14% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом і терміном погашення по 13 червня 2021р. Згідно з п.1.1 Кредитного договору видача коштів відбувалася траншами на підставі письмових заявок позичальника. ОСОБА_1 кредитні кошти отримала у повному обсязі.

В забезпечення виконання власних зобовязань за кредитним договором № 372/F ОСОБА_1 добровільно надала ПАТ «МАРФІН БАНК» в іпотеку нерухоме майно що є її власністю, а саме: домоволодіння загальною площею 697,7 кв. м. та земельну ділянку загальною площею 0,1718га, які розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд.151 про що 13 червня 2006 року було укладено іпотечний договір, а 08 липня 2006р. - договір про зміни № 1 до іпотечного договору.

Відповідно до п. 2.1.8.2. договору іпотеки, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, у випадку порушення іпотекодавцем якого-небудь із зобовязань передбачених умовами кредитного договору та договору іпотеки.

ОСОБА_1 того, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 372/F між позивачем і ОСОБА_2 13 червня 2006р. було укладено договір поруки № 2456-С.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки поручитель відповідає перед банком по зобовязаннях, що випливають з кредитного договору солідарно з боржником і в повному обсязі ( у тому числі по заборгованості за кредитом, відсоткам, збиткам і неустойці) усім своїм майном та коштами.

Відповідно до умов п.1.1. Кредитного договору, позичальник зобовязаний на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі повернути Банку кредит, а також сплатити комісії, пені та штрафи що передбачені умовами Договору.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 своєчасно заборгованість за тілом кредиту та відсотками не сплачувала.

В звязку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, за заявою ОСОБА_1, 17 червня 2009 року були змінені умови виконання кредитного договору, про що в той же день були укладені додаткові угоди до кредитного договору та договору поруки, договір про зміни до іпотечного договору.

Незважаючи на це, позичальник свої зобовязання по кредитному договору виконувала неналежно, систематично порушувала строки по сплаті платежів в рахунок погашення кредиту, нарахованих за користування кредитом відсотках.

Відповідно до п.6.1. Кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, сплаті відсотків та комісії позичальнику нараховано пеню в розмірі 0,3 відсотки від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

14.06.2010р. банком було направлене повідомлення відповідачам з вимогою дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, виконання інших зобовязань за договором у повному обсязі на протязі 30 днів з моменту одержання повідомлення. Але вимоги банку в зазначену в повідомленні дату та по теперішній час не виконані.

Висновки судово-почеркознавчої експертизи № 10047/02 від 31.10.2011р. про те, що підписи в поштових повідомленнях виконані не відповідачами, суд розцінює як неналежний доказ і не бере до уваги на підставі ч.3 ст. 58 ЦПК України, в звязку з тим що ці висновки не мають значення для вирішення справи по суті.

По-перше, банк у встановленому законодавством порядку звернувся за захистом порушеного права до суду, а суд у встановленому порядку направив відповідачам копії позовної заяви банку з доданими матеріалами, в тому числі і з копією вимоги банку. Проте, не дивлячись на це відповідачі за час знаходження справи в провадженні суду добровільно вимог банку не виконали. На те що предявлення позову є одним із способів предявлення вимоги вказує і Вищий Спеціалізований Суд України в постанові Пленуму № 5 від 30.03.2012р. (п.24).

По-друге, У відповідності з «Порядком пересилання поштових повідомлень» затверджених наказом УДППЗ «Укрпошта» № 211 від 12.05.2006г. (п. 3.5.2.3), після вручення рекомендованого поштового відправлення на зворотному боці бланка повідомлення про вручення у відведених для цього місцях працівником відділення звязку зазначається коли видане поштове відправлення під розписку одержувача із зазначенням його прізвища.

Таким чином, направлені судом для дослідження експерту написи в графі «особисто» виконані не відповідачами і не являються підписами взагалі. Дані написи виконані працівником відділення поштового звязку яка вказала прізвища отримувачів.

Станом на 15 листопада 2012р. заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13.06.2006 року складає: заборгованість за кредитом - 697 685,98 доларів США, Заборгованість за відсотками 348 839,86 доларів США, заборгованість за пенею 5 059 484,27 гривень. Загальна сума заборгованості становить 1 046 525,84 доларів США (що по курсу НБУ на 31.01.2013 року складає 8361741,46 грн.) та 5 059 484,27 гривень.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору позики, якщо інше не встановлено законом та не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі , визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається зі ст. 1048 ЦК України за договором позики Позикодавець має право на одержання від позичальника відсотків від суми позики. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюються договором.

Відповідно до ст..1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «МАРФІН БАНК» в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 697 685,98 доларів США та заборгованості за відсотками у сумі 348 839,86 доларів США підлягають задоволенню і з відповідача необхідно стягнути 1 046 525,84 доларів США (що по курсу НБУ станом на 31.01.2013 року складає 8361741,46 грн.). У відповідності з вимогами ЦК України та умовами кредитного договору Відповідачі повинні повернути кредитні кошти та сплатити відсотки в валюті кредиту.

ОСОБА_1 того, суд вважає, що вимоги банку стосовно стягнення заборгованості за пенею у розмірі 5 059 484,27 гривень є законними та такими, що підлягають задоволенню, так як нарахування та стягнення цих сум передбачено п.6.1 Кредитного договору та ст.549 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «МАРФІН БАНК», відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати в сумі 1820,0 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 203, ч.1 ст. 215, 549, 611, 623, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,ст. 169,207,209,212, 213,214,215,218,223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 372/F задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» заборгованість за кредитним договором № 372/F від 10.03.2006 року на загальну суму 1 046 525,84 доларів США та 5 059 484,27 гривень в тому числі заборгованість по сплаті тіла кредиту - 697 685,98 доларів США, заборгованість за відсотками 348 839,86 доларів США (що по курсу НБУ станом на 31.01.2013 року складає 8361741,46 грн.), заборгованість за пенею 5 059 484,27 гривень..

Стягнути ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» витрати по сплаті державного мита у розмірі 850,0 гривень та витрати на ІТЗ судового розгляду справи у розмірі 15,0 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК» витрати по сплаті державного мита у розмірі 850,0 гривень та витрати на ІТЗ судового розгляду справи у розмірі 15,0 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою сторони, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В.Науменко

31.01.2013