Ухвала суду № 291008, 01.12.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

27 листопада 2006 року

Справа № 2-31/11673-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Волкова К.В.,

Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання Льговська Ю.М.

за участю представників сторін:

13.11.2006

позивача: Брязгін А.А.,дов.№б/н від 09.06.2006

відповідача: Патраш В.І., дов.№2207/9 від 23.08.2006

після перерви 27.11.2006

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Кронос" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 29.08.2006 по справі № 2-31/11673-2006А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Кронос" (вул. Леніна, 2, місто Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, місто Алушта,98500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронос»звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до ДПІ в м.Алушта про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення №0000981701/2 від 06.03.2006, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 14437,35грн., у тому числі 4812,45грн. основного платежу і 9624,90 грн. штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В.) від 29.08.2006 року у справі № 2-31/11673-2006А у позові Товариства з обмеженою відповідальністю" Кронос" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю" Кронос" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в акті наданому суду, немає посилання на те, що відповідач безпідставно включив до сукупного місячного оподатковуваного доходу робітників підприємства витрати на службові відрядження та донарахував податок з доходів фізичних осіб в сумі 4812,45грн. і, відповідно, неправомірно застосував до підприємства штрафні санкції, оскільки згідно п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»сума коштів отриманих платником податку на відрядження або під звіт не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Також вказує на те, що вмотивоване рішення за скаргою ТОВ «Кронос», поданою в порядку адміністративного оскарження, не було своєчасно надіслано відповідачем, отже скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, тому спірне податкове повідомлення-рішення винесено неправомірно.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 склад судової колегії змінено, суддю Черткову І.В. замінено на суддю Дугаренко О.В.

13.11.2006 в судове засідання сторони з’явились.

В судовому засіданні 13.11.2006, судом була оголошена перерва до 27.11.2006.

В судове засідання після перерви представники сторін не з'явились, про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. Явка представників сторін признана не обов’язкової.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

ДПІ у м.Алушта з 12.10.2005 до 25.10.2005 було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт №111/110/23/31395365 від 03.11.2005.

Перевіркою правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб встановлено порушення позивачем пп.3.4 ст.З, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Як слідує з акту перевірки позивач в порушення Інструкції «Про службові відрядження в межах України і за рубіж»направляв у відрядження до основного місця роботи до ТОВ «Кронос»робітників Щербак В. В. і Кірюхина О.М., які є штатними робітниками підприємства і не можуть відправлятись у відрядження до основного місця роботи. Отже доходи, отримані ціми робітниками не включені до загального місячного оподатковуваного доходу цих робітників, в результаті чого перевіркою донараховано податку в сумі 4812,36грн. Всього за результатами перевірки донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 5592,57грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Алушта було надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення №0000981701/0 від 14.11.05р. на загальну суму 16777,71грн., у тому числі 5592,57грн. податку з доходів фізичних осіб та 11185,14грн. штрафних санкцій.

Позивач скористався правом на оскарження податкового повідомлення-рішення в порядку апеляційного узгодження.

Рішенням ДПІ у м.Алушта від 12.12.2005 №5067/23 про результати розгляду первісної скарги позивачу було відмовлено в задоволені скарги, податкове повідомлення-рішення №0000981701/0 від 14.11.2005 залишено без змін.

Рішенням ДПА в АР Крим від 24.02.2006 №393/10/25-007 повторну скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0000981701/0 від 14.11.2005 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 780,12грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 1560,24грн.

За результатами оскарження позивачу було надіслано нове податкове повідомлення-рішення №0000981701/2 від 06.03.2006 на суму податкового зобов'язання 14437,35грн., у тому числі 4812,45грн. за основним платежем і 9624,90грн. за штрафними санкціями.

Судова колегія вважає необгрунтованим доводи позивача про неправомірне включення Державної податкової інспекції в місті Алушта до складу загального місячного оподатковуваного доходу витрат на службові відрядження працівників підприємства, оскільки даний факт не підтверджується в справі доказами і суперечить закону.

Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами і доповненнями), до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податків від його працедавця як додаткове благо (у випадках, передбачених п. 3.4 даної статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім підлягаючих обов'язковому відшкодуванню відповідно до закону за рахунок бюджету або звільнених від сплати податку згідно даному Закону.

Пункт 1.1 статті 1 вищезгаданого закону, дає визначення поняття "додаткові блага" - це грошові кошти, матеріальні або нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, які виплачуються платнику податків його роботодавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою, або виплатою, відшкодуванням або компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податків.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України і за рубіж, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 (із змінами і доповненнями), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації на певний строк в інший населений пункт для виконання службового доручення за межами місця його постійної роботи.

Як вказує апелянт, та що підтверджене матеріалами справи, наказами директора ТОВ "Кронос" від 01.10.2004 № 164/1, від 15.10.2004 № 176, від 30.12.2004 №№ 226, 227 час знаходження в ТОВ "Кронос головного юрисконсульта" Кирюхіна О.M. і голови адміністративної ради Щербака В.В. вважається відрядженням.

Проте, відповідно до штатного розкладу і наказів № 96-п від 01.10.2004 і № 32т від 12.03.2004 про прийняття на роботу, а також табелів обліку робочого часу, для вказаних працівників місцем постійної роботи є ТОВ "Кронос" в місті Алушта.

ТОВ «Кронос», порушуючи Інструкції про службові відрядження в межах України і за рубіж, направляло своїх працівників у відрядження по основному місцю їх роботи.

Більш того, слід зазначити той факт, що у керівництва ТОВ «Кронос»відсутні які-небудь правові підстави визначати (надавати накази) визначати робочим місцем своїх працівників на іншому підприємстві.

Таким чином, судова колегія, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і прийняв постанову відповідно до норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Кронос" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2006 року у справі №2-31/11673-2006А залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді К.В. Волков

О.В. Дугаренко