Ухвала суду № 291005, 05.12.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

30 листопада 2006 року

Справа № 2-25/12774-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Градової О.Г.,

Фенько Т.П.,

секретар судового засідання Льговська Ю.М.

за участю представників сторін:

позивача: Харманська Діна Олександрівна, довіреність № 58 від 17.08.06; Шевченко Ольга Володимирівна, довіреність № 59 від 17.08.06;

відповідача: Тимофєєва Наталія Євгенівна, довіреність № 18180/9/10 від 18.10.06;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 04.09.2006 у справі № 2-25/12774-2006А

за позовом Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельний завод "Фірма СЕЛМА" (вул. Ген. Васильєва, 32-а,Сімферополь,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

За результатами додаткової позапланової перевірки відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельний завод "Фірма СЕЛМА" (акт перевірки №3603/23-4/20732066 від 09.06.2006), та у процедурі апеляційного узгодження податкового зобов’язання, податковим органом прийняті податкові повідомлення –рішення: №0007482301/1 від 17.07.2006 про зменшення платнику податків бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за 12 місяців 2005 року у сумі 19037,00 грн.; №0007402301/1 від 17.07.2006 про донарахування податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 65610,00 грн., у тому числі 46864,00 грн. –основний платіж та 18745,00 грн. –штрафні санкції.

Як вбачається із матеріалів перевірки, на думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту за листопад 2005 року 6590,35 грн. та за лютий 2006 року 83078,15 грн. по взаємовідносинам з приватним підприємством „Сплав –сервіс” м. Запоріжжя та приватним підприємством „Торгівельна марка „Тавр” м. Сімферополя, оскільки податкові зобов’язання вищеназваних підприємств, за результатами їх зустрічних перевірок, не відповідаються податковому кредиту позивача.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2006 у справі №2-25/12774-2006А (суддя Маргарітов М.В.) позов задоволено, вищеназвані податкові повідомлення –рішення визнані нечинними, суд також зобов’язав відповідача поновити на особистому рахунку відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівельний завод "Фірма СЕЛМА" суму бюджетного відшкодування у розмірі 19037,00 грн.

При прийнятті постанови суд першої інстанції зазначив на перевищення податковим органом своїх повноважень при здійсненні повторних додаткових перевірок, а саме: 05.06.2006 та 09.06.2006

Окрім того, на думку місцевого господарського суду, висновки актів перевірки від 05.06.2006 та 09.06.2006 про завищення позивачем податкового кредиту не відповідають дійсності, оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не ставить у залежність право на податковий кредит (бюджетне відшкодування) від фактичної сплати податку на додану вартість постачальниками до бюджету.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим оскаржує постанову суду першої інстанції у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Так, на думку відповідача, відповідно до п. 1.8 статті 1, п. п. 7.4.1 статті 7, п. п. 7.7.10 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” однією із обов’язкових підстав віднесення сум з податку на додану вартість до складу податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України постачальниками.

Доводи відповідача також мотивовані іншими обставинами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Доводи податкового органу про те, що право на податковий кредит відповідно до п. 1.8. статті 1; п. п. 7.7.5, п. п. 7.4.1 статті 7 Закону України „ Про податок на додану вартість” у покупця продукції виникає лише після здійснення розрахунків з продавцем та сплатою останніх сум податку на додану вартість до бюджету, на думку судової колегії є безпідставними.

Так, відповідно до частини 1, частини 2 п. п. 7.4.1 статті 7 вищеназваного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8.1. цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) п. п. 7.5.1 статті 7 вищеназваного Закону.

Згідно вищезазначеного, позивач був вправі формувати податковий кредит по факту отримання податкової накладної, або перерахування продавцю вартості придбаної продукції.

Судова колегія також вважає за необхідним зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право покупця на податковий кредит не залежить також від факту сплати продавцем сум податку на додану вартість до бюджету.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2006 у справі № 2-25/12774-2006А залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді О.Г. Градова

Т.П. Фенько