Постанова № 29099768, 03.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2012 р. 09:15 Справа № 2а-4933/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Влад", вул. Жовтневої революції, 26-а, м. Вознесенськ, Миколаївської області, 56500

доВознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївської області, 56500 провизнання протиправними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень від 22.08.2012р. № 0000112302, від 22.08.2012р. № 0000082302, від 22.08.2012р. №0000082303,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області Державної податкової служби від 22.08.2012 № 0000112302, № 0000082302 та № 0000082303.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки позивач правомірно відніс до валових витрат та податкового кредиту суми від здійснення угод з контрагентами. Крім того позивачем не вчинено порушень, щодо неповного та несвоєчасного оприбуткування готівки.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що угоди позивача з контрагентами є нікчемною, тому позивач неправомірно відніс до валових витрат та податкового кредиту суми від здійснення цієї операції. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

В судове засідання представники сторін не з'явились, в зв'язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Влад" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

27.06-1.08.12 відповідачем була здійснена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 1.04.11 по 31.03.12.

8.08.12 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №942/22/20908084, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 309 300грн., п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 59 027,17грн., п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637 (далі Положення №637) неповне та несвоєчасне оприбуткування готівки у касі на суму 9 531,36грн.

22.08.2012 на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000082302, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 309 300грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 77 325грн.;

№0000112302, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59 027,17грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 14 756,79грн.;

№0000082303 про застосування штрафних санкцій в сумі 47 704,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав в травні 2011 від ТОВ "Тес-Юг" дизельне паливо загальною вартістю 1 259 576,18грн. в т.ч. ПДВ 209 229,38грн., та в серпні 2011 від ПП "Райдодизель" бензин марки А-92 загальною вартістю 753 304,20грн. в т.ч. ПДВ 125 550,70грн. Товар був отриманий позивачем на підставі видаткових накладних. Розрахунок у повному обсязі проведено в безготівковій формі. На вартість вказаних товарів контрагентами видано позивачу податкові накладні. загальна сума ПДВ за якими склала 334 780,08грн. Позивачем, у якості доказу реальності здійснення господарських операцій, надано суду копії видаткових накладних, банківських виписок про перерахування коштів та копії податкових накладних. Крім того на підтвердження реальності проведення позивачем операцій з ПММ позивач надав суду документи про наявність в нього спеціального обладнання та потужностей для роботи з вказаним товаром. Операції та первинні документи описані в аті перевірки (а.с.22-26), номенклатура, кількість та вартість товарів вказаних в акті сторонами не заперечується.

Відповідно до п.138.1 ст138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Зокрема пунктом 138.4 встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 198.1 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Позивач вважає, що ним у відповідності з приписами вказаних норм правомірно віднесено до валових витрат суми витрат на придбання товарів та сформований податковий кредит від угод з контрагентами.

Відповідач вважає, що по вказаним угодам не було реальної поставки товарів, фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, встановлено відсутність реальності продажу товарів від ПП "Український центр екології" до ТОВ "Тес-Юг" та неправомірність формування ТОВ "Тес-Юг" податкового кредиту від цих операцій, Кременчуцькою ОДПІ встановлено відсутність реальності продажу товарів від ПП "Владияр" до ПП "Райдодизель" та неправомірність формування ТОВ "Тес-Юг" податкового кредиту від цих операцій. Отже, ці угоди є нікчемними. В зв'язку з цим ТОВ "Тес-Юг" та ПП "Райдодизель" штучно сформували податковий кредит від вказаних угод, а як наслідок штучно сформували податкові зобов'язання від угоди з позивачем. Крім того відповідач вважає, що угоди між позивачем та ТОВ "Тес-Юг" та ПП "Райдодизель" фактично не відбувалися.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-Х11 (далі Закон №996) встановлено, що первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Суд вважає, що на підставі наданих позивачем копій первинних документів позивач довів суду реальність здійснення господарської операції з контрагентами, туму суд вважає, що встановлений факт здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що угоди позивача з ТОВ "Тес-Юг" та з ПП "Райдодизель" фактично не відбувалися, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростовував факт здійснення цієї угоди. Заперечення відповідача ґрунтуються виключно на його припущеннях та думці. Також суд вважає хибними посилання відповідача на данні ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області, оскільки незалежно від того, як ТОВ "Тес-Юг" та з ПП "Райдодизель" формували свій податковий кредит від угоди з своїми контрагентами, це ніяким чином не впливає на податкові зобов'язання, які ТОВ "Тес-Юг" та з ПП "Райдодизель" сформували від угод з позивачем, та як наслідок не впливає на формування позивачем податкового кредиту від угод з ТОВ "Тес-Юг" та з ПП "Райдодизель", оскільки відповідач не надав суду доказів, та не пояснив, що ці угоди пов'язані між собою.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до валових витрат витрати, та сформував податковий кредит з податку на додану вартість, від угод з ТОВ "Тес-Юг" та з ПП "Райдодизель".

Що стосується неповного та несвоєчасного оприбуткування готівки у касі на суму 9 531,36грн., то суд зазначає наступне:

Відповідно до п.2.6 гл.2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

За порушення вказаної норми, а саме за не оприбуткування готівки не у день надходження до каси, а прибуткування наступного дня, відповідач застосував до позивача штрафні санкції передбачені абз.2 та 5 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 15.06.95р. №436/95 (далі Указ №436).

Статтею 1 Указу №436 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу -за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки -у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З акту перевірки (а.с.46,47), та матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано у касу та обліковано у касовій книзі у такому порядку:

679,80 грн. за 14.02.2012 року -у касовій книзі за 15.02.2012 року входить до складу суми 1600,58 грн. (що складається з 679,80 грн. + 920,78 грн.);

10944,87 грн. за 29.10.2011 року -у касовій книзі здійснено запис за 30.10.2011 року -10944,87 грн.;

4169,57 грн. за 21.04.2011 року -у касовій книзі за 22.04.2011 року входить до складу суми 7441,06 грн. (що складається з 4169,57 грн. + 3271,49 грн.);

3006,01 грн. за 21.04.2011 року -у касовій книзі за 22.04.2011 року входить до складу суми 21406,23 грн. (що складається з 3006,01 грн. + 18400,22 грн.);

130,0 грн. за 24.10.2011 року -у касовій книзі за 25.10.2011 року входить до складу суми 325,0 грн. (що складається з 130,0 грн. + 195,0 грн.);

130,0 грн. за 25.10.2011 року (у акті перевірки помилково зазначено 24.10.2011 року) входить до складу суми 3190,11 грн. (що складається з 130,0 грн. + 3060,11 грн.);

390,99 грн. за 15.04.2011 року -у касовій книзі за 16.04.2011 року входить до складу суми 4955,02 грн. (що складається з 390,99 грн. + 100,03 грн. + 4464,0 грн.);

100,03 грн. за 15.04.2011 року -у касовій книзі за 16.04.2011 року входить до складу суми 4955,02 грн. (що складається з 390,99 грн. + 100,03 грн. + 4464,0 грн.).

Позивач не заперечує того факту, що дійсно готівка була оприбуткувана наступного дня після її отримання, тому що отримано її було у касах АЗС, а місцезнаходження бухгалтерії позивача, та місця здійснення розрахункових операцій (автозаправних станцій) не співпадають, а касири АЗС не мають права покидати своє робоче місце, щоб у цей самий день здати кошти та здійснити запис у касову книгу, такої можливості ані фізично, ані технологічно не було, оскільки касова книга повинна ведеться в одному примірнику у головному офісі за місцезнаходженням підприємства, де розташована бухгалтерія. Касири АЗС, підсумувавши касові операції за день, наступного робочого дня надавали відповідні звіти до бухгалтерії підприємства, де і вносилися відповідні записи у касову книгу.

Виходячи з положень п.2.6 гл.2 Положення №637 суд зазначає, що оприбуткування готівки здійснюється у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Отже, оскільки прибуткові касові ордери виписувались датою фактичного надходження до каси підприємства, яка є наступним днем після надходження коштів до АЗС, позивач правомірно здійснював облік готівки саме днем коли готівки фактично надійшла до каси підприємства, оскільки датою надходження готівки може бути лише дата виписки прибуткового касового ордеру, і тільки ця дата може бути відображена у касовій книзі.

Крім того Національний банк України листом від 9.08.10 №11-110/4073-13707 роз'яснив, що здавання готівкової виручки до каси підприємства наступного дня за днем її надходження до каси відокремленого підрозділу не є порушенням порядку оприбуткування, визначеного вимогами Положення №637 про ведення касових операцій.

Таким чином суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області Державної податкової служби від 22.08.2012 №0000112302, №0000082302 та №0000082303 підлягають скасуванню.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби від 22.08.2012 №0000112302, №0000082302 та №0000082303.

3. Присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Влад" судові витрати у розмірі 2 147грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар