Рішення № 29098421, 05.02.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/3947/12

Провадження № 2/127/1195/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2013 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Антонюка В.В.,

при секретарі - Вавшко Н.С.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 компанії «Укрресурси» про стягнення середньомісячного заробітку за затримку видачі трудової книжки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 компанії «Укрресурси» про стягнення середньомісячного заробітку за затримку трудової книжки, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.05.2012 року відповідачем по справі видано йому трудову книжку із записом про звільнення і наказ №4 від 08.05.2012 року про його звільнення, однак розрахунку на день звільнення з ним проведено не було.

Позивач зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.06.2011 року, яке набуло законної сили, із відповідача на користь позивача стягнуто середньомісячний заробіток за затримку видачі трудової книжки за період по 17.05.2011 року. Крім цього, вказаним рішенням визначено середньомісячний заробіток позивача в 6000 гривень.

На думку позивача, не провівши з ним повний розрахунок при звільненні, відповідач порушив вимоги ст. ст. 47, 116 КЗпП України.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі затримки виплати повного розрахунку, позивач має право на стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки. Розмір середньомісячного заробітку визначений рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 09.06.2011 року, в сумі 6000 гривень.

В зв»язку із тим, що рішенням суду середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за рішенням суду стягнуто до 17.05.2011 року, позивач просить стягнути на його користь середньомісячний заробіток за затримку розрахунку за період з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року в сумі 76 000 грн., компенсацію за дні щорічних невикористаних відпусток за період з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року в сумі 6000 грн., а всього разом на суму 82 000 гривень.

04.01.2013 року, до початку розгляду справи по суті, позивач подав до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, яку обґрунтував тим, що в зв»язку із тим, що його було призначено головним бухгалтером, по сумісництву посад, з доплатою 50% від основного посадового окладу заступника директора і даний факт встановлено рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.04.2004 року, яке набуло законної сили з ухвалами апеляційного суду Вінницької області від 13.07.2004 року і Верховного Суду України від 02.02.2006 року, він збільшує позовні вимоги та

просить стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за період з 18.05.2011

року по 08.05.2012 року в сумі 114 000 грн., та компенсацію за дні щорічних невикористаних відпусток за період з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року в сумі 9000 грн., а всього разом на суму 123 000 гривень. Стягнення середньомісячного заробітку в розмірі 9000 гривень за один місяць, просить допустити до негайного виконання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримав уточнені вимоги за обставин, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просив їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про причини своєї неявки до суду не повідомив. Заперечень проти позовних вимог, до суду не надав. За таких обставин, відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності представника відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

З»ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особа або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що з 19.11.1992 року позивач ОСОБА_1 працював заступником директора по будівництву Вінницького заводу «Модуль», який належав до сфери управління Держкомресурсів, правонаступником якого є відповідач. В зв»язку із тим, що йому не виплачувалась заробітна плата і його не звільняли з роботи, позивач звертався до суду із позовом про звільнення з роботи та стягнення заробітної плати з відповідача. Справа судами розглядалась неодноразово.

Наказом ДАК «Укрресурси» №4 від 08.05.2012 року (а.с.2) змінено дату звільнення ОСОБА_1 з 16.11.2009 року на 08.05.2012 року, про що внесено відповідний запис в трудову книжку (а.с.4).

09.06.2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці винесено рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: стягнуто на його користь з ДАК «Укрресурси» середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у зв»язку із затримкою видачі трудової книжки за період з 17.11.2009 року до 17.05.2011 року в розмірі 108000 грн. Вказаним рішенням суду встановлено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_1 становив 6000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.04.2004 року і ухвали Верховного Суду України від 02.02.2006 року, передбачена 50% доплата за сумісництвом посади головного бухгалтера і заступника директора заводу.

Станом на момент подання позовної заяви повний розрахунок із позивачем, не проведено.

Згідно ч.1 ст. 47 КЗпП України та пунктів 4.1 4.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці, юстиції та соціального захисту від 23.07.1993 року №58, власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

При затримці належно оформленої трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі належно оформленої трудової книжки робітника. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звiльненнi працiвника виплата всiх сум, що належать йому вiд пiдприємства, установи, органiзацiї, провадиться в день звiльнення. Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред'явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працiвниковi при звiльненнi, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цiй статтi строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявностi спору про розмiри належних звiльненому працiвниковi сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цiй статтi вiдшкодування в тому разi, коли спiр вирiшено на користь працiвника. Якщо спiр вирiшено на користь працiвника частково, то розмiр вiдшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рiшення по сутi спору.

В даному випадку із відповідача підлягає стягненню середньомісячний заробіток за період з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року, тобто за 12 міс.20 днів в сумі (6000 грн. х 12 міс.20 днів = 76 000 грн. х 1,5 (50%) = 114000 грн.

Згідно ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Статтею 75 КЗпП України та ст. 10 ЗУ «Про відпустки» передбачено, що щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України і ст. 24 ЗУ «Про відпустки», в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також у відповідності до Постанови Пленуму СВУ від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі КЗпП України має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки, визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення. .

В даному випадку період невикористаної відпустки становить з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року, тобто 12 місяців, а тому з відповідача підлягає стягненню сума компенсації в розмірі 9000 грн.

Відповідно до вимог ст.367 п.1 ЦПК України рішення суду про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більш ніж за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Згідно ст. 5 ч1 п.1 ЗУ Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, тому суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 компанії «Укрресурси» на користь держави судовий збір в розмірі 214,60грн.

Керуючись ст.ст. 3, 44, 47, 74, 83, 95, 116, 117 КЗпП України, ст. 23 Конституції України, ст. 23 ЦК України, Постановою Пленуму СВУ від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,ст.ст. 4-8, 10, 57-61, 169, 212-218, 224-226, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 компанії «Укрресурси» (01601, провул. Музейний, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 00036044) на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за затримку видачі трудової книжки, а саме за період з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року в сумі 114000 (сто чотирнадцять тисяч) гривень та компенсацію за дні щорічних невикористаних відпусток за період з 18.05.2011 року по 08.05.2012 року в розмірі 9000 (дев»ять тисяч) гривень, а всього разом на суму 123000 (сто двадцять три тисячі) гривень.

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку в сумі 9000 (дев»ять тисяч) гривень за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 компанії «Укрресурси» (01601, провул. Музейний, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 00036044) на користь держави судовий збір в розмірі 1230,00 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: