Ухвала суду № 29095333, 04.01.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

04.01.2013 року

Справа № 127/1854/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.

за участю секретаря Гаврилюк А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича.

Скарга мотивована тим, що 23.01.2013 року заявником отримано супровідний лист з Постановою від 14.01.2013 року ВП № 35969111 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 212-13568-2012, виданого 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо зобов'язань посадових осіб ДВС України виконати рішення суду. Підставою для відмови стало неналежне оформлення судом виконавчого листа, а саме не вказано ідентифікаційний номер стягувача. Заявник вважає дії посадової особи ДВС України Попіва Р. І. неправомірними.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду заявника із скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича з вимогами про визнання дій державного виконавця щодо відмови у прийнятті виконавчого листа № 212/13568/2012, виданого 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області, до виконання і відкритті провадження неправомірними; скасування постанови ВП № 35969111 від 14.01.2013 року як незаконної та зобов'язання посадових осіб державної виконавчої служби України негайно виконати виконавчий лист № 212/13568/2012, виданий 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги, зазначені у скарзі, аргументуючи їх мотивами, викладеними в скарзі, та просив їх задовольнити.

Представник ДВС України просив відмовити в задоволенні вимог заявника. Зазначив, що державним виконавцем правомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як слідує з матеріалів справи 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист № 212/13568/2012 про зобов'язання посадових осіб відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України в примусовому порядку виконати виконавчий лист Ленінського районного суду м. Вінниці № 2-1356/2010, виданий 07.07.2010 року про стягнення коштів з Центральної виборчої комісії України на користь ОСОБА_1.

14.01.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попівим Романом Ігоровичем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 212/13568/2012, виданого 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області, в зв'язку з тим, що у пред'явленому на виконання виконавчому документі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, в тому числі, як виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються відомості, в тому числі, й індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача, якщо такі відомості відомі суду. В той же час, згідно п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Однак, державний виконавець відмовив стягувачу у відкритті виконавчого провадження з підстав відсутності у виконавчому документі його ж ідентифікаційного номера, не вчинивши дії, які б дали можливість повідомити таку інформацію додатково, навіть стягувачем, оскільки сторони виконавчого провадження, яким є стягувач, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» мають право, в тому числі, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення. Тобто, державний виконавець не вчинив дії необхідні для забезпечення виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав ОСОБА_1, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду. Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

На вище викладене, також, звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму від 21.12.2012 року № 16 «Про узагальнення судової практики розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» (узагальнення судової практики).

Суд оцінює докази наявні в справі, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно з'ясовує обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене суд прийшов до переконання, що скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича є обґрунтованою.

Суд приходить до висновку, що постанова ВП № 35969111 від 14.01.2013 року «Про відмову у відкритті виконавчого провадження», винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попівим Романом Ігоровичем, є незаконною. Тому, суд визнає неправомірними дії державного виконавця щодо винесення даної постанови і вважає за необхідне поновити порушені права заявника, шляхом зобов'язання відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України вчинити дії, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а саме - відкрити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 212/13568/2012, виданого 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

Щодо вимог заявника в частині зобов'язання посадових осіб державної виконавчої служби України негайно виконати виконавчий лист № 212/13568/2012, виданий 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цієї частини вимог, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. Статтею 367 ЦПК Україні чітко визначено випадки у яких суд допускає до виконання судові рішення, а строки здійснення виконавчого провадження визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Про виконання даної ухвали суду відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України має повідомити Вінницький міський суд Вінницької області та заявника - ОСОБА_1 не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду, відповідно до ч. 1 ст. 389 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, ч. 1 та ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 12, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 7 ЗУ «Про державну виконавчу службу», ст.ст. 11, 14, 58-60, 209, 210, 212, 213, 383-389 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича щодо відмови у прийнятті виконавчого листа № 212/13568/2012, виданого 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області, до виконання і відкритті провадження - неправомірними.

Скасувати постанову ВП № 35969111 від 14.01.2013 року «Про відмову у відкритті виконавчого провадження» як незаконну.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України вчинити дії, визначені Законом України «Про виконавче провадження» - відкрити виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 212/13568/2012, виданого 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

В задоволенні вимог в частині зобов'язання посадових осіб державної виконавчої служби України негайно виконати виконавчий лист № 212/13568/2012, виданий 25.12.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: