Ухвала суду № 2909798, 18.06.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а –274/08 ( 22а-1806/07)                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 34                                                                                                                    інстанції – Кожан М.П.

                                                                                                                                                              ( А 36/248-07)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          18 червня 2008 року                                                                           м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосудді –  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              –  Проценко О.А., Коршуна А.О.,

при секретарі–  Гулій О. Г.,

за участю представників сторін:

позивача     -  Зайцев М. В. (довіреність від 18.04.2007 р. )

відповідача  - Обертович М. Г. (довіреність № 906/10/10 від 16.01.2008 р. ),

Шульга Ю. М. (довіреність № 15102/10/10-039 від 26.05.2008 р. ),

Кононевич О. О. (довіреність № 903/10/10 від 16.01.2008 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційнускаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

на  постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007р.

по справі№ А36/248-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віглон», м. Дніпропетровськ

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000392302/0 від 14.03.2007р., № 0000402302/0 від 14.03.2007р., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Віглон», м. Дніпропетровськ(далі - ТОВ «Віглон») звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ (далі – ДПІ у Ленінському районі) з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 14.03.2007 р., а саме: № 0000392302/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 128832, 00 грн. та № 0000402302/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 70524, 00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що винесені податкові повідомлення-рішення суперечать вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню..

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2007р. позов було задоволено.  При розгляді справи суд дійшов висновків, що на дату передачі об’єкта – 13.06.2006 р., яка згідно п. п. 11.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є датою збільшення валового доходу, ТОВ «Віглон» було зареєстровано платником ПДВ, тому законні підстави для висновку про порушення позивачем вимог п. 4.2.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який зобов’язує особу, яка не є платником податку на додану вартість, включити до складу валового доходу отримані суми ПДВ, відсутні. Що стосується визначення податкового зобов’язання з ПДВ, то, на думку суду, ТОВ «Віглон» не припускалося завищення податкового зобов’язання з ПДВ в липні 2006 р.   

Суд також дійшов висновку, що суми валових витрат у ІІІ кварталі 2006 р. та податкового кредиту липня та вересня 2006 р. підтверджені платником належним чином.

            Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, уякій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовнихвимог.

            Апелянт вказує на невірне застосування судом норм п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

            Надані до перевірки документи не є підставою для зарахування до складу валових витрат вартості отриманих від ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню оскільки:

1) відсутнє документальне забезпечення господарської діяльності з отримання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню ТМЦ, що вимагає п. 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88;

2) акти прийому-передачі наданих послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню не містять змісту одиниць виміру, що вимагає п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»  від 16.07.1999 р. № 996-ХІV(із змінами та доповненнями),

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Віглон» на момент здійснення перевірки не надало документів, ведення і зберігання яких передбачено чинним законодавством і які могли б свідчить про фактичне надання послуг ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» по транспортно-експедиційному обслуговуванню і використанню цих послуг в господарській діяльності підприємства.

Внаслідок вищевикладеного, встановлено завищення валових витрат у 3 кварталі 2006 р. на суму 541060 грн. та заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2006 р. на суму 107360 грн., чим порушено п. 1.31, п. 1.32 ст. 1, п. 4.1, п. п. 4.2.1 п. 4.2 ст.4, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р.  

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення податкових зобов’язань по сплаті ПДВ у липні 2006 р. на суму ПДВ 625416, 67 грн., завищення податкового кредиту у липні 2006 р. на суму ПДВ 22000, 44 грн., у вересні 2006 р. на суму ПДВ 47016, 31 грн.    

Внаслідок порушень щодо невірного відображення в податковому обліку з податку на прибуток операцій з реалізації готелю (липень 2006 р.), транспортно-експедиційних послуг (липень, вересень 2006 р.) в порушення п. п. 7.3.1 п. 7.3, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Віглон» завищено податкові зобов’язання по сплаті ПДВ у липні 2006 р. на суму 625416, 67 грн. та завищено податковий кредит на суму ПДВ 22000, 44 грн. і 47016, 31 грн. відповідно.       

Позивач заперечивпроти апеляційної скарги, зазначивши, що господарським судом при винесенні постанови цілком вірно встановлено, виходячи з наявних в матеріалах справи копій документів, що ТОВ «Віглон» 29.05.2006 р. було укладено договір № 1-К на надання інформаційно-консультаційних послуг. Вартість виконаних послуг згідно п. 4.1 Розділу 4 Договору, складає 301900, 00 грн. без ПДВ. На виконання зазначеного договору, ТОВ «Віглон» було виконано перелік інформаційно-консультаційних послуг, про що складено акт від 31.05.2006 р. на суму 301 900, 00 грн. без ПДВ.

З урахуванням положень ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Віглон» стало платником ПДВ з 31.05.2006 р., оскільки підлягало обов’язковій реєстрації як платник ПДВ в момент досягнення вартості поставлених послуг в розмірі 300000, 00 грн. без ПДВ то станом на 07.06.2006 р. був платником ПДВ.

 Оскільки позивач набув статусу платника ПДВ з 31.05.2006 р., зареєстрований платником податку на додану вартість 08.06.2006 р., (дата видачі свідоцтва ПДВ 09.06.2006 р.) та станом на дату виписування податкової накладної та передачі товару – 13.06.2006 р.,  у нього був відсутній обов’язок щодо віднесення сум ПДВ, сплаченого у складі вартості товару до складу свого валового доходу згідно з п. 4.2.1 ст. 4 Закону про прибуток.

Позивач також вказує, що його валові витрати та податковий кредит підтверджені належним чином.             

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Віглон» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2006 р. по 30.09.2006 р.

За результатами акту перевірки від 01.03.2007 р. № 505/23-2/34315009 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000392302/0 від 14.03.2007 р., яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 128832, 00 грн. та № 0000402302/0 від 14.03.2007 р., яким визначено  податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 70524, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи,ТОВ «Віглон» згідно договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 07.06.2006 р., державну реєстрацію якого здійснено 07.06.2006 р., акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 13.06.2006 р. здійснено операцію з продажу частини готелю «Мир» загальною вартістю 3 752 500, 00 грн., в т. ч. ПДВ – 625416, 67 грн.

ТОВ «Віглон» до складу валового доходу за 3 кв. 2006 р. віднесено суму реалізації по зазначеній операції у розмірі 3127083, 33 грн. і до складу податкових зобов’язань у липні 2006 р. суму ПДВ у розмірі  625416, 67 грн.    

Згідно висновку податкового органу ТОВ «Віглон» неправомірно не включено до складу валового доходу суму ПДВ у розмірі 625416, 67 грн., у зв’язку із тим, що на момент виконання договору купівлі-продажу частини готелю «Мир» ТОВ «Віглон» не було платником податку на додану вартість, оскільки  перехід права власності здійснено 07.06.2006 р., коли ТОВ «Віглон» не було платником податку на додану вартість.

З висновками податкової не можна погодитись, виходячи з такого.

Згідно п. 4.2.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку на додану вартість на вартість продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадів, коли підприємство –продавець не є платником податку на додану вартість.

Згідно п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.    

 Враховуючи те, що оплату за придбану частину готелю «Мир» на користь ТОВ «Віглон»  було здійснено 14.06.2006 р., тобто після передачі нерухомості покупцю, - першою подією є саме передання об’єкту згідно з актом приймання-передачі.

Згідно п. 9 Договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 07.06.2006 р., копія якого є в матеріалах справи – передача об’єкта продажу продавцем і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання-передачі, що підписується представниками сторін.  

Як зазначалось вище, датою приймання-передачі частини готелю «Мир» є 13.06.2006 р. – вказана дата зазначена в акті приймання-передачі. Датою реєстрації ТОВ «Віглон» платником ПДВ є 08.06.2006 р., датою видачі свідоцтва ПДВ – є 09.06.2006 р., що зазначено  у свідоцтві № 04613369 про реєстрацію ПДВ.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ «Віглон» обґрунтовано не включило до складу валових доходів суму ПДВ за угодою купівлі-продажу частини готелю «Мир».

Що стосується завищення позивачем валових витрат у сумі 345083, 76 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено завищення валових витрат у 3 кварталі 2006 р. на вартість отриманих згідно договору від 29.06.2006 р. № SV277-06 послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню від ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» на загальну суму – 345083, 76 грн. Для перевірки надані:

- податкова накладна від 19.07.2006 р. № 601122У на загальну суму 132002, 64 грн., в т. ч. ПДВ 22000, 44 грн.;

- податкова накладна від 01.09.2006 р. № 601245У на загальну суму 282097, 87 грн., в. т. ч. ПДВ 47016, 31 грн.;             - акт прийому-передачі наданих послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню від 19.07.2006 р. на загальну суму 132002, 64 грн., в т. ч. ПДВ 22000, 44 грн.;             - акт прийому-передачі наданих послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню  від 08.08.2006 р. на загальну суму 282097, 87 грн., в т. ч. ПДВ 47016, 31 грн. Вищевказані акти прийому-передачі  послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню не містять чіткий зміст господарської операції, а саме за яким маршрутом здійснювались перевезення, тощо. Поряд з цим, в ході перевірки не надані залізничні накладні та інші документи, які б підтверджували факт здійснення перевезень залізничним транспортом. З висновками податкової про необґрунтованість включення до складу валових витрат суми за угодою № SV277-06 не можна погодитись, виходячи з такого.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як свідчать матеріали справи (т. 2, а. с. 32) факт та розмір витрат підтверджено платіжним дорученням № 101 від 06.09.2006 р., та податковими накладними ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського», які є належними документами первинного бухгалтерського та податкового обліку. Факт наявності зазначених документів та відповідність їх документообороту ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» податковою не оспорюється.

Наявність угоди, платіжного доручення та листа позивача № 6 від 29.09.2006 р., а також податкових накладних контрагента свідчать про наявність першої події (перерахування коштів) та мети оплати, що є підставою для включення сплачених сум до складу валових витрат та ПДВ відповідно.

Якщо б у наступних періодах мало місце невиконання робіт, зміна призначення платежу, позивач повинен був би здійснити відповідні бухгалтерські операції та відобразити їх у податковому обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України обов’язок щодо доведення обґрунтованості свого рішення покладено на суб’єкта владних повноважень. Як свідчать матеріали справи, податкова не довела як відсутності валових витрат, так і невідповідності мети їх призначення, вказаної платником податку. Навпаки, зазначена мета підтверджена додатковими доказами, наданими платником: актами приймання-передачі продукції, рахунками–фактурами, у яких, з урахуванням додатків, містяться відомості щодо дати відвантаження, номерів вагонів, ваги продукції (т. 2, а. с. 7-15, 19-33).  

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392302/0 від 14.03.2007 р. р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 128832, 00 грн.

Колегія суддів також погоджується з рішенням суду щодоподаткового повідомлення-рішення № 0000402302/0 від 14.03.2007 р., яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 70524, 00 грн.  

Висновки апеляційної інстанції обґрунтовано таким.               

У п. п. 3.1.5 та п. 2 розділу 4 акту перевірки встановлено завищення податкових зобов’язань по сплаті ПДВ у липні 2006 р. на суму 625416, 67 грн. (операція реалізації готелю), завищення податкового кредиту у липні 2006 р. на суму ПДВ 22000, 44 грн. (транспортно-експедиційні послуги) і у вересні 2006 р. на суму ПДВ 47016, 31 грн. (транспортно-експедиційні послуги), що на думку податкової призвело до збільшення від’ємного значення ПДВ за липень на суму 603417, 00 грн. заниження ПДВ у вересні на суму 47016, 31 грн.     

            Визначення суми податкового зобов’язанняз зазначених підстав слід визнати необґрунтованим, виходячи з наступного.

Податок на додану вартість у сумі 625416, 67 грн. від операції по реалізації готелю було включено ТОВ «Віглон» до складу податкових зобов’язань у відповідності до п. 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме за першою подією – датою відвантаження товарів (за актом приймання-передачі від 13.06.2006 р.). Вказана операція є об’єктом оподаткування ПДВ та підтверджена податковою накладною.

Крім того, слід зазначити, що включення суми до складу податкових зобов’язань не можу потягнути за собою завищення податкового кредиту будь-якого періоду, про що помилково зазначено у акті перевірки.

Що стосується включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за угодою № SV277-06 між позивачем таВАТ «ДМЗ ім. Петровського», то слід вказати наступне.     

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

У відповідності до п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;             - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг),  З урахуванням наведеного, слід зазначити, що податок на додану вартість у сумі 22000, 44 грн. (транспортно-експедиційні послуги) і 47016, 31 грн. (транспортно-експедиційні послуги) у відповідності до п. 7.5.1 Закон України «Про податок на додану вартість», а саме за першою подією – датою складання акту виконаних робіт і отримання податкової накладної, що засвідчує придбання таких робіт, включено до складу податкового кредиту позивача без порушень, визначених актом перевірки. 

            Посилання податкової на відсутність документів, необхідних для підтвердження призначення господарських операцій, є необґрунтованими, виходячи з зазначеного вище відносно валових витрат. 

Отже, доводи апелянта щодо необґрунтованості формування позивачем складу валових витрат та податкового кредиту спростовуються викладеним вище.

            Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних  повноважень адміністративні суди  перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Встановивши факт винесення суб’єктом владних повноважень акту, що не відповідає чинному законодавствуабо фактичним обставинам,  суд визнає його протиправнимта скасовує.

            Виходячи з зазначеного, постанову Господарського суду Дніпропетровської області  слідзалишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

            Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2007 р. – без змін.

            Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

            Ухваламоже бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

            Ухвалу виготовлено у повному обсязі  23.07.2008 р.

   Головуючий суддя:                                                                        Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                        Коршун А. О. 

                                                                                            Проценко О.А.