Ухвала суду № 29096236, 31.01.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/4615/2012 Номер провадження 22-ц/786/143/2013 Головуючий у 1-й інстанції Зємцова В.В. Доповідач Омельченко Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Триголова В.М., Пікуля В.П.

При секретарі : Ачкасовій О.Н.

З участю позивача ОСОБА_1

Представника відповідача Білоцерківця А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2012 року та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта", ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Дана справа розглядалася неодноразово з ухваленням рішень.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта»(і.к. 21061678) на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта»(і.к. 21061678) на користь ОСОБА_1 7,5 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта»(і.к. 21061678) на користь держави 8,5 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2012 року роз»яснено рішення суду від 12 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

В апеляційному порядку рішення та ухвалу місцевого суду оскаржила ОСОБА_1

Апелянт просить змінити рішення в частині розміру стягнутої моральної шкоди та в частині відмови у стягненні її з обох відповідачів у солідарному порядку і скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи кожної апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін,приходить до висновку, що дані скарги підлягають відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом № 239/к від 05.06.2008 року позивача було незаконно звільнено з роботи з посади оператора першого класу по підміні поштового зв»язку відділу технології надання послуг Центру поштового зв»язку №2 Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв»язку «Укрпошта»за ст.38 КЗпП України, оскільки вона заяви про звільнення за даною статтею не подавала.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.12.2008 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 7 квітня 2009 року, ОСОБА_1 поновлено на посаді оператора 1-го класу по підміні поштового зв'язку відділу технології надання послуг Центру поштового зв'язку № 2 та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 5644 грн. 40 коп.(т.1 а.с.4-9).

Також правильно з»ясовано, що в результаті незаконного звільнення позивача з роботи йому було завдано моральних страждань.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, і п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.

Врахувавши зазначені вище обставини та вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, місцевий суд дійшов вірного висновку про покладення відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ОСОБА_1, на юридичну особу - Українське державне підприємство поштового звязку "Укрпошта".

При встановлені розміру моральної шкоди суд першої інстанції вірно врахував характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач у зв'язку з неправомірними діями відповідача (їх тривалість та можливості відновлення), і, враховуючи принципи розумності та справедливості, правильно визначив розмір даного відшкодування в сумі 1000 грн.

Також суд вірно відмовив ОСОБА_1 у стягненні на її користь витрат на правову допомогу, оскільки наявність квитанцій без зазначення у них відповідного розрахунку часу, витраченого адвокатом на надання такої допомоги, є недостатнім доказом.

Рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до вимог ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»ясніє своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З матеріалів справи видно, що 15.11.2012 року ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про роз»яснення винесеного рішення від 12.11.2012 року (а.с.106).

Місцевий суд своєю ухвалою від 26 листопада 2012 року роз»яснив дане судове рішення, не змінюючи його змісту, як того вимагає цивільно-процесуальне право.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 не заслуговують на увагу і не можуть бути підставою для скасування правильних по суті рішення та ухвали місцевого суду, у зв»язку з чим скарги підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 312 ч.1 п.1, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 листопада 2012 року та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: суддя (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно: